Що таке філотімо і чому це так важливо для греків

Греція Копирайт изображения Getty Images

Філотімо приблизно перекладається як "гідність", "чесність" або "гордість", але такі еквіваленти насправді не передають усіх чеснот, які охоплює це важливе грецьке поняття.

Під час своєї другої подорожі до крихітного містечка Тола на східному узбережжі Пелопоннесу німецький держслужбовець і письменник Андреас Деффнер припустився культурної помилки.

Але згодом вона допомогла йому сформулювати важливу грецьку концепцію - філотімо.

"Доброго ранку, як справи?" - привітала його Бабуся Вангеліо, господарка невеличкого готелю, де він зупинився.

"Непогано", - сонно відповів Деффнер.

Наступної миті перед німцем з'явилася тарілка смачного курячого бульйону, а Бабуся Вангелія та її дочка Ірині втупилися очима в обличчя гостя.

Коли Ірині почала несамовито жестикулювати своєму братові Периклу, який щойно приїхав, Деффнер зніяковів.

"Що я зробив не так?" - обережно запитав він.

Копирайт изображения DEA / A. VERGANI
Image caption Філотімо вперше згадується в класичний період давньогрецької культури

"Ви сказали Вангеліо, що почуваєтеся погано", - відповів Перикл.

"Перепрошую, але я сказав - непогано".

Перикл розсміявся: "Коли хтось так відповідає, греки думають, що людина захворіла, і їхнє почуття філотімо змушує їх допомогти їй, ось чому вони пригостили вас бульйоном".

Деффнер зітхнув із полегшенням. "Так я вперше зіткнувся з філотімо, і, звичайно, не в останнє", - розповів мені німецький мандрівник, який згодом написав про це цілу книжку.

Точний зміст філотімо залишається предметом суперечок, адже слово належить до пантеону грецьких лексем, які не піддаються легкому поясненню.

"Гідність", "чесність" або "гордість" - так приблизно перекладають його, але цей переклад не передає всіх відтінків значення, вкладених в це поняття.

Спитавши в самих греків, як вони розуміють філотімо, я отримав дуже різні відповіді.

"Зробити те, що потрібно зробити саме зараз", - каже Пінелопі Калафаті, лікарка. "Любити і шанувати Бога і суспільство", - священик Ніколас Папаніколау. "Прагнути досконалості", - Костіс Томопулос, актор.

"Допомогти комусь, навіть якщо це може принести вам певні незручності", - визначає Тетяна Пападопулу, волонтерка в таборі для біженців у Малакаса.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Почуття філотімо виникає, коли ви хвилюєтесь за людину, співчуваєте їй

Схоже, що це слово не тільки не має еквівалентів в інших мовах, але й в самій грецькій мові може визначатися по-різному.

З цим погоджується викладач давньогрецької філології з Афінського університету Вассіліос Вертудакіс.

"Філотімо глибоко вкорінене в грецьку ментальність, і, мабуть, є головною рисою, яка відрізняє греків від західної культури", - додає дослідник.

Філотімо, як пояснює Вертудікас, походить від давньогрецького слова philotimia (φιλοτιμία), яке вперше згадується на світанку грецького класичного періоду в VI-VII століттях до н.е. у ліриці поета Піндара.

Піндар та інші автори тієї доби використовують слово в значенні "амбіції", "самолюбство" і часто з негативним відтінком. Наприклад, у міфічному сюжеті - Агамемнон ранив філотімо Ахіллеса, коли відібрав у нього його полонянку царицю Брісеїду.

І тільки коли в IV-V століттях до н.е. в Афінах почала встановлюватися демократія, а на зміну суперництва прийшла співпраця, філотімо набуло позитивних конотацій.

Філотімо почали розуміти, як "прагнення завоювати славу і визнання співвітчизників, але отримати їх за чесну службу своїй громаді", - зазначає Вертудакіс.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Греки й самі не мають єдиного визначення філотімо

Концепція досягла розвитку близько XV століття у Високе Середньовіччя, коли османські правителі підкорили Грецію. Вони запровадили високі податки і обмежили освіту, змусивши велику частину населення перейти на натуральне господарство, а також відрізали кожен регіон Греції один від одного і від Західної Європи.

"Коли в Європу прийшла доба Просвітництва і становлення сучасних держав, а їхні громадяни почали об'єднуватися під владою закону та відповідальності, поневолені і зосереджені на своїх інтересах греки загрузнули в самолюбстві та містечковості", - пояснює Вертудакіс.

"Замість того щоб розвивати правову свідомість, як у країнах Західної Європи, грецькі громади культивували філотімо - принцип, заснований не на законі і логіці, а емоціях і почутті спорідненості".

Цю емоційну складову національного характеру можна спостерігати впродовж всієї сучасної історії Греції.

У травні 1941 року нацистські війська атакували з повітря колиску мінойської культури - острів Крит.

Місцеві жителі схопилися за кухонні ножі та іншу імпровізовану зброю, щоб захистити свою землю, а також почали ховати в ущелинах скелястих гір британських та австралійських солдатів.

Їх не зупинив ані голод, який навмисно влаштували нацисти, ані смертна кара, яка загрожувала кожному, хто допомагатиме солдатам антигітлерівської коаліції. Почуття обов'язку, честь і відвага взяли гору.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Жителі острову Кос рятують біженців у східній частині Егейського моря

Майже 76 років по тому, мешканці Лесбосу, Хіосу і Косу вирушають на своїх човнах у відкрите море, щоб врятувати біженців. Дехто навіть пірнає у крижану воду, коли переповнені човни наближаються до берегів.

"З чим ви вітаєте мене?" - запитала 86-річна Емілія Камвізі журналістів.

Разом з двома своїми подругами, 90-річною Єфстратією і 86-річною Маріцею Маврапіду, яких 2016 року номінували на Нобелівську премію миру, вони щодня приходили на узбережжя Лесбосу, щоб допомогти змученим біженкам та їхнім дітям.

"Хіба я зробила щось особливе? Хіба ви не вдіяли б так само?" - продовжувала жінка.

На Нобелівську премію мира також номінували й 41-річного рибалку, Стратіса Валіамоса, який сідає в свій крихітний дерев'яний човен і пливе в Егейське море, щоб врятувати людей, часто за рахунок власного обіду.

"Я рибалю, але коли бачу людей, які кличуть на допомогу, що я можу зробити? Прикинутися, що я не чую їх? Ні, так не можна", - каже чоловік.

"Ми можемо повернутися з порожніми сітями, але в наших серцях тепло, - каже інший рибалка-рятувальник з острову Хіосу Діамантіс Заннікос. - Це і є філотімо".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Рибалка Стратіс Валіамос (праворуч) рятує біженців з Егейського моря на своєму човні

Впевнений, що ані Камвізі, ані Валіамос чи Заннікос не замислюються над тим, чи є філотімо емоційною слабкістю або рисою ментальності.

Вони, як і сотні інших рибалок, домогосподарок, пенсіонерів, вчителів, волонтерів, художників і студентів, не обговорюють складні філософські концепції, а щодня чекають на пляжі з сухим одягом, водою і їжею, щоб запропонувати свій дім і допомогу людям, які тікають від жахів війни.

Моральне задоволення від усвідомлення філотімо далеко переважує будь-які спроби визначити це поняття. Для них філотімо - просто спосіб буття.

А тим часом Деффнер знову збирається провести літню відпустку в пансіоні Бабусі Вангеліо та її родини.

"А як ви розумієте філотімо?" - спитав я його.

"Візьміть дві-три приємні думки, літр життєрадісності, 500 грамів гостинності, 10 крапель співчуття, а також дрібку гордості, гідності і сумління", - відповів Деффнер.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.

Новини на цю ж тему