Чи справді в німців немає почуття гумору?

Німці вміють посміятися та здатні оцінити гарний жарт. Звідки ж тоді походить цей прикрий стереотип?

Чоловіки сміються Копирайт изображения ullstein bild / Getty

Від сміху в мене текли сльози по обличчю, і я так гучно аплодувала, що в мене почервоніли долоні. Але водночас я була здивована.

Адже до цього істеричного реготу мене довів виступ німецького коміка в одному з берлінських клубів. Німці і гумор? Ці дві речі раніше здавалися мені несумісними.

Німці цінують хороший гумор, і це підтверджує зростаюча останнім часом популярність коміків у Берліні.

Насправді комедія має глибоке коріння у німецькій культурі. Це насамперед стосується політичної сатири, а також грубуватих фарсів.

Проте в опитуванні 2011 року, проведеному міжнародним сайтом знайомств Badoo.com, німців визнали найменш схильною до веселощів нацією.

Це лише зміцнило поширений стереотип: у цього народу немає почуття гумору.

"Я ніколи не чула про цей стереотип, поки не дізналася про нього від моїх англомовних знайомих", - каже Ніколь Ріплінгер, вчителька англійської та французької мов із Саарбрюккена.

"Не думаю, що ми самі вважаємо себе позбавленими почуття гумору", - додає вона.

Левандовскі і Рейна Копирайт изображения Getty Images
Image caption У німців немає почуття гумору? Звідки походить цей стереотип?

"Я дуже люблю жарти, - додала вона. - Особливо іронічні і такі, що висміюють недоліки суспільства".

Самий такий гумор, дійсно, має давні традиції в Німеччині, де темами сатиричних ток-шоу і телепрограм в стилі кабаре зазвичай обирають політичні та суспільні табу.

Отже, якщо німці завжди вміли посміятися, звідки береться цей дивний стереотип?

Професорка лінгвістики німецької мови з Ноттінгемського університету Ніколь Маклелланд вважає, що сприйняття гумору різними народами залежить від будови їхніх мов.

Маклелланд пояснює, що гумор зазвичай базується на двозначності того чи іншого слова або на будові речення таким чином, що виникає додатковий сенс. Це додає комічності ситуації, описаній у жарті.

Наприклад, англійську фразу "we saw her duck" можна тлумачити двояко: або "ми бачили її качку" (тут duck - іменник), або "ми спостерігали, як вона нахилила голову, щоб уникнути небезпеки" (duck - дієслово).

Однак в німецькій мові фрази будуються інакше. Іменники можуть стояти в одному з чотирьох відмінків та бути одного з трьох родів. Дієслова також мають багато різних форм.

Точне значення речення залежить від правильного вживання роду і відмінка, що в підсумку впливає на те, як німці жартують.

Можна сказати, що німецькою важче створювати каламбури, тому що граматика цієї мови передбачає точність висловлювання.

Німецьке місто Копирайт изображения Shotshop GmbH / Alamy Stock Photo
Image caption Іноземцям важко розуміти німецькі жарти, основані на складних іменниках, як-от напис на цьому дороговказі, який перекладається як "Ніякове місце"

Однак німецька мова має одну властивість, якої немає, приміром, в англійській. Це можливість поєднувати слова, створюючи складні іменники.

Німецька мова - одна з небагатьох, в якій з кількох слів або цілого сполучення можна створити одне слово, як-от schadenfreude "зловтіха", в якому об'єднані schaden (шкода) і freude (задоволення).

Складні іменники часто неможливо безпосередньо перекласти іншими мовами, тому жарти, де вживаються такі слова, просто не зрозуміють ті, хто не говорить німецькою.

Професор Маклелланд пояснює це на іншому прикладі: "Чому ви не можете підняти годинник, якщо упустили його? Тому що у вас немає Urheberrecht."

"Urheberrecht", пояснює вона, означає "копірайт, авторське право", але це також складний іменник, побудований з декількох слів, а саме: "годинник-підняти-право".

Коли весь жарт вимовляється німецькою, гра слів створює комічний ефект. Але англійською чи іншими мовами він незрозумілий.

Взагалі ця властивість німецької мови точно виражати сенс призводить до того, що навіть коли німці відмінно говорять англійською, британцям здається, що вони висловлюються надто правильно. І це іноді здається нудним.

Німці Копирайт изображения Getty Images
Image caption Німці цінують політичну сатиру і грубуватий фарс

Юрист із Нюрнберга Крістіан Бауманн, який побував у багатьох країнах і познайомився з різними культурами, погоджується, що в цьому стереотипі винні в першу чергу особливості німецької мови.

Під час однієї з перших своїх поїздок до США він постійно намагався перекладати свої думки з німецької на англійську, навіть коли жартував.

В результаті його просто не розуміли. А декому прямолінійність його мови навіть здалася грубістю.

"Річ у тому, що коли ви намагаєтеся дослівно перекласти жарт з німецької на англійську, комічний ефект втрачається, - каже Бауманн. - Ну а коли ви починаєте пояснювати жарт, це вже взагалі несмішно".

За його словами, велику роль також відіграють культурні розбіжності.

"Англійською мовою висловлювання завжди формулюють дуже ввічливо, навіть коли щось критикують. У німців - інакше", - пояснює чоловік.

"Ми кажемо те, що думаємо, і тому, природно, носіям англійської мови здається, що німці логічні, невиховані (хоча й відмінні інженери) і не мають почуття гумору", - додає він.

Берлін Копирайт изображения Alamy
Image caption Останнім часом у Берліні набули популярності виступи коміків

Це підтверджує й німецький комік Крістіан Шульте-Лох. Стереотип щодо німецького почуття гумору йому добре відомий.

У своїй новій книжці Zum Lachen auf die Insel ( "Англії - зі сміхом") він пише: "Німці дуже чесні, щоб бути ввічливими, а англійці дуже ввічливі, щоб бути відвертими".

Однак Шульте-Лох, який часто гастролює за кордоном, вважає, що такий стереотип навіть допомагає йому під час виступів.

Наприклад, відкриваючи шоу в лондонському Top Secret Comedy Club, заповненому вщерть, він почав із жарту про свою національність.

"Привіт, я Крістіан, і я - німецький комік!" Тут він зробив паузу, щоб дати аудиторії відреагувати.

"О, я бачу, що ви вже не очікуєте від мене нічого смішного. Нестрашно, я буду намагатися з усіх сил!".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.

Новини на цю ж тему