Литовська гора ста тисяч хрестів

Гора Хрестів Копирайт изображения Paul Stewart

Гора Хрестів неподалік литовського міста Шяуляй оточена легендами про привидів, дивовижні зцілення та непокірливих героїв.

Недалеко від міста Шяуляй на півночі Литви височіє земляний курган, вкритий тисячами хрестів.

Вітер колише чотки, що прикрашають металеві та дерев'яні розп'яття, наповнюючи повітря моторошнуватим дзенькотом.

Це - Гора Хрестів, місце паломництва і живий підручник історії війн та повстань.

Пагорб оточують старовинні легенди, розповіді про дивні видіння і зустрічі з привидами. Та й саме його походження дотепер залишається загадкою.

Гора Хрестів Копирайт изображения Paul Stewart
Image caption Гора Хрестів у Литві - місце, що має таємниче походження

"У цієї гори багато таємниць, - розповідає Вілюс Пуронас, місцевий художник і історик. - За народними оповідками, колись на місці цього пагорба стояла церква".

"Одного разу під час страшенної бурі блискавка вразила церкву, і вона провалилася під землю разом зі всіма вірянами, які були всередині. Місцеві жителі розповідають, що щоранку на сході сонця біля підніжжя гори можна побачити процесію ченців-привидів", - каже Пуронас.

"Історію цієї гори століттями оточували розповіді про видіння святих та привидів", - розповідає він.

Згідно з іншою легендою, на початку XIV сторіччя пагорб слугував укріпленням для дерев'яної фортеці, де мешкали феодали Великого князівства Литовського.

Гора Хрестів Копирайт изображения Paul Stewart
Image caption За легендою, батько, донька якого важко захворіла, закопав на пагорбі хрест, щоби врятувати їй життя

У 1348 році замок зруйнував Орден мечоносців, германських воїнів-ченців, які поширювали християнство в Лівонії (сучасна територія Латвії та Естонії).

Кажуть, що ті, хто вижив у кровопролитній битві, поховали тут своїх товаришів, утворивши таким чином величезний курган.

За легендами, душі загиблих у тій битві, як монахів, так і язичницьких воїнів, і досі блукають пагорбом вночі.

Проте, мабуть, найвідомішою легендою пагорба є історія про одного батька, дочка якого раптово і дуже важко захворіла.

Коли дівчинка лежала на смертнім одрі, батько побачив видіння. Йому з'явилася жінка і наказала зробити дерев'яний хрест та закопати його в землю на пагорбі. Якщо він все зробить все так, як вона сказала, дочка одужає.

Вранці чоловік поспішно вирізав дерев'яний хрест і побіг на пагорб. Коли він повернувся додому, в дверях його зустріла дочка - вона була абсолютно здорова.

Гора Хрестів Копирайт изображения Paul Stewart

З тих пір люди почали залишати на горі хрести в надії, що їхні молитви будуть почуті.

Проте не всі хрести на горі залишили паломники.

Деякі з них є згадкою про опір, який литовці протягом століть чинили різним режимам влади.

Від середньовічних германських хрестоносців та російського царя Олександра II в XIX сторіччі до найбільш агресивної загрози - тоталітарного радянського режиму.

У 60-70-ті роки минулого століття, намагаючись придушити релігію в країнах Східного блоку, радянська влада неодноразово робила спроби зрівняти пагорб з землею.

Його рівняли бульдозером, спалювали дерев'яні хрести, а металеві та кам'яні відправляли на металобрухт чи в будівництво. Тих, хто встановлював хрести, штрафували та кидали за ґрати.

Гора Хрестів Копирайт изображения Getty Images
Image caption Місце приваблює паломників усіх конфесій

Але хрести продовжували з'являтися на кургані. Їх ставили вночі, під покровом темряви, на знак мовчазного протесту проти радянського гніту.

Сьогодні, понад чверть століття після розпаду Радянського Союзу, хрести продовжують височіти над пагорбом у Шяуляї.

З того часу місце приваблює паломників усіх конфесій - поміж християнських хрестів тут можна натрапити на іудейські написи та вірші з Корану.

"Гора Хрестів насправді нікому не належить, а тому належить усім, - каже Вілюс Пуронас. - Жодна церква чи уряд не претендують на неї, і люди приносять сюди хрести з власного бажання, ніхто не змушує їх це робити".

Гора Хрестів Копирайт изображения Paul Stewart

Пагорб частково підтримує міська влада Шяуляя та францисканський чернецький орден. Сьогодні пагорб вкривають понад 100 тисяч хрестів, ікон та церковних реліквій, і їхня кількість постійно зростає.

"Для когось це - місце споглядання та молитви. Для інших - символ нескореного духу та боротьби литовців у темні часи історії. А для багатьох - це просто цікава туристична пам'ятка, не схожа ні на що інше", - каже Пуронас.

"Жодне з цих ставлень не є помилковим", - додає чоловік.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.

Новини на цю ж тему