Навіщо Росії французька зброя

Франція готується продати Росії надсучасні військові десантно-вантажні вертолетоносці «Містраль».

Керівники російської армії вже твердять, що така техніка дозволила би торік, за війни з Грузією, дістатися грузинської території не за 26 годин, а за 40 хвилин. Грузинська та естонська дипломатія, а також декілька впливових французьких інтелектуалів закликають Париж від цього контракту відмовитися.

Якщо кораблі буде продано, Франція стане першою країною НАТО, яка вдалася до торгівлі зброєю з Росією. Конкретно для України та Грузії це означає, що на випадок імовірного міждержавного конфлікту, Москва змогла б здійснити збройну інтервенцію так швидко, що західна дипломатія і не встигла б втрутитися.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів

Викладач сучасної історії в Сорбонні, фахівець з питань Східної Європи Франсуаза Том першою забила на сполох на сторінках впливової щоденної газети “Фігаро”. У статті під назвою “Чи має Франція озброювати Росію?” дослідниця наголошує, цитую: “За царя, за комуністів та за Путіна Росія однаково ставить інтереси власної експансії вище інтересів добробуту свого народу”. В інтерв’ю Бі-Бі-Сі Франсуаза Том так пояснила причини свого занепокоєння:

"Коли ухвалюються подібні рішення, гадаю, варто завжди брати до уваги довготермінові наслідки. Отже, стратегічно це рішення є надзвичайно небезпечним. Йдеться про наступальну зброю. Очевидно, що Росії не потрібний цей корабель в оборонних цілях. Тож зрозуміло, що така техніка дозволить здійснювати збройні агресії на своїх сусідів. Виглядає так, ніби Франція дає Росії зелене світло на нові майбутні імперіалістичні війни. Це є надзвичайно недобрим сигналом".

Про неоднозначну угоду пишуть інші впливові медіа. Зокрема, аналітичний паризький журнал “Політік Інтернасьональ” оприлюднив інтерв’ю з незалежним військовим експертом Павлом Фельгенгауером. У ньому аналітик висловлює думку про ймовірність збройного конфлікту Росії та України, якщо Москва здобуде надсучасну військову техніку, котрої досі не має. Автор цього інтерв’ю, журналіст Галина Аккерман, пояснила в розмові з Бі-Бі-Сі:

"Наша розмова стосувалася нинішньої військової реформи Росії. У рамках цієї модернізації купівля кораблів класу “Містраль” видається дуже важливим елементом. Цей корабель може блискавично перевозити вертольоти, танки, іншу зброю та елітні військові загони. Отже, зрозуміло, чому грузини настільки стурбовані продажем “Містралів”. Але й українцям є підстави непокоїтися. Бо далі залишається відкритим дуже гостре питання Севастополя. Про що й каже пан Фельгенгауер".

Цими днями, під час візиту до Парижа, російський прем’єр Владімір Путін фактично відмовився дати будь-які гарантії незастосування “Містралів” проти сусідніх держав. Розповідає Галина Аккерман:

Путін дослівно, крижаним тоном, сказав таку фразу: “Ми є покупці, а ви — продавці. Ще не відомо, чи ми будемо купувати кораблі у вас або в інших. Але якщо вже купимо, Росія залишає за собою право використовувати кораблі там, де вважатиме за потрібне, і коли схоче”. В залі запала лунка тиша. Бо всі зрозуміли, що це означає.

Французький уряд на захист контракту наголошує, що за часів кризи угодами на суму 500 мільйонів євро не розкидаються. Прем’єр-міністр Франсуа Фійон також заявив, що Росія як партнер варта політичної довіри. З такими аргументами не згоден відомий філософ та письменник Андре Глюксманн. На сторінках часопису “Монд” він скритикував французьку владу, цитую, за “традиційну для останніх десятиріч короткозорість зовнішньої політики” (кінець цитати). В інтерв’ю Бі-Бі-Сі Андре Глюксманн так відповів на питання про можливість відмови від контракту:

"Офіційно, станом на сьогодні, його ще не підписано. Ніколи не треба втрачати надію. Якщо протести будуть дійсно масовими, можливо, французький уряд перегляне своє рішення".

Листи незгоди з додатковим озброєнням Росії нині активно поширюються в пресі та Всесвітній мережі. Зокрема, запущена з Литви петиція проти продажу французьких “Містралів” щодня збирає з кілька сотень нових підписів від громадян 25 країн світу.

Пан Глюксманн наголошує, що на політичному рівні нині незгоду висловлюють лише лідери тих країн, які відчувають безпосередню небезпеку.

"Виникає загроза насамперед нападу, але також шантажу. Отже, непокояться держави, які мають вихід до Чорного, Каспійського та Балтійського морів. Я думаю, на рівні Європейського Союзу, якщо буде висловлено офіційну незгоду від Польщі та Балтійських країн, можливо, до справи втрутиться Брюссель".

Загалом, експерти сходяться на тому, що найближчим часом Росія навряд чи планує знову воювати з Грузією чи збройно конфліктувати з Україною. Проте, купівля новітньої техніки – зокрема французького військового супер-корабля "Містраль", яка суттєво збільшує оперативність російської армії, створює реальні додаткові небезпеки для сусідніх з Росією країн.

Новини на цю ж тему