В. Лановий про успіхи і провали Гайдара

Гайдар

Російського політика Єгора Гайдара, який раптово помер у віці 53 років, називають архітектором ринкових реформ у Росії.

Деякі діячі і політики Росії заявляли, що завдяки сміливим діям Гайдара росіяни уникли громадянської війни, а критики кажуть про занадто болісні реформи, і колишній президент СРСР Міхаїл Горбачов припустив, що Гайдар хотів вирішити усі проблеми одним махом.

Подробиці читати тут

Чи таким був Єгор Гайдар Бі-Бі-Сі запитала економіста Володимира Ланового, якому теж доводилося шукати шляхи виходу з кризи на початку 90-х років.

В.Лановий: Ви знаєте, не все так просто, як здається. По-перше, Росія отримала позики міжнародних організацій сумою 7 млрд. доларів в той період, коли вона відпустила ціни. На жаль, Росія використала ці гроші для торгівельного, матеріального та товарного забезпечення власних споживачів. Україні, скажімо, таких товарів не надійшло, тому наша інфляція одразу стрибнула значно більшим кроком, ніж це відбувалося в Росії. Проте, Росія швидше здійснила реформи щодо розвитку і становлення підприємництва. Саме тому швидко з’явилися нові постачальники товарів, продукції й послуг. Я пам’ятаю, що у грудні в крамницях Москви ще нічого не було, а у квітні, коли я був знову в Москві, було вже дуже багато наповнених крамниць і різного типу ларьків, бутіків з одягом, їжею і т.п.

Успіхи чи провали?

В.Лановий: Що ж стосується успіхів чи провалів Єгора Гайдара… Ті, хто не знають причин глибокої кризи, зупинки підприємств, втрати робочих місць та зарплатні на початку 90-х , думають, що це сталося через реформи. На жаль, причиною такого стану економіки в той період стало панування радянської комуністичної ідеології і економічної моделі, яка запроваджувалась десятиріччями й довела країну до величезного дефіциту, до величезних диспропорцій, втрат грошей і капіталу, а також до неможливості дуже швидко забезпечити людей необхідними товарами споживання.

Бі-Бі-Сі: В ретроспективі, озираючись назад, чи можна сказати, що існував якийсь спосіб для людей, які керували економікою пострадянських країн того часу, чи був шлях без помилок і безболісний, шлях створення таких економічних умов, на які би зараз скаржилося набагато менше людей, як на ваш погляд?

Image caption Люди втратили заощадження

В.Лановий: На мій погляд, в Росії не було можливості провести більш м’які, поступові зміни структурного характеру чи інституційного майнового характеру, на відміну, скажімо, від країн Балтії та Центральної Європи, де населення підтримувало нову демократію, ринкову економіку. Ані в Росії, ані в Україні такої підтримки не було. А у Росії були дуже потужні політичні сили посткомуністичного характеру, які не збиралися поступатися своєю владою, своїми ресурсами і можливостями та місцем в суспільстві, тому Гайдар діяв, можливо, ризиковано і гостро, але він розумів, що якщо він затягне цей процес, то йому не дадуть змоги провести такого типу фундаментальні зміни, на які він зазіхнув. Хоча у нього були помилки, і тепер його дуже легко критикувати, коли він щось зробив. Можу сказати лише те, що у нас було і є дуже багато прем’єр-міністрів, яких нема за що й згадати.

Бі-Бі-Сі: Що би ви сказали тим (можливо, в Україні), хто каже, що якби не зруйнували колишню радянську систему, то й не було б того економічного болю і тих проблем, через які довелося пройти і, які ще зараз залишаються, зокрема в Україні, у вигляді, так званої «несправедливої приватизації», «надзвичайного розшарування суспільств на багатих і бідних» і таке інше?

В.Лановий: Дійсно я погоджуюсь, що втрати у людей надзвичайні, непомірні і значно більші, ніж вимагалося. І причиною є те, що у нас відстає побудова правової держави, в якій править закон, регулюються відносини економічного і соціального характеру. Так би мовити, у відповідності з уявленнями про справедливість в суспільстві.

Бі-Бі-Сі: Але що би було, якби радянську систему просто не чіпали, якби її залишили, не змінювали, не руйнували?

В.Лановий: Вже з 1983-1984-х років в Радянському Союзі почалася глибока економічна криза. Бюджет був дефіцитний на 30%, і вдавалося окремими засобами, величезними позиками за кордоном ще дотягти цю країну до 90-го року. Я нагадаю, що 100 млрд. доларів запозичив Горбачов для того, щоб підтримати цю економіку, яка шкутильгала на обидві ноги. Чому? Тому що люди працювали в виробництвах, які були абсолютно не потрібні для суспільства, наприклад, БАМ будували і якісь інші величезні будівельні об’єкти, які стоять до сьогодні довгобудами, замороженими як пам’ятники минулій епосі, а люди не могли купити собі необхідні речі. Така здисбалансована економіка існувати не могла. Допомогла їй існувати лише війна і контрибуція, а потім – нафтодолари 70-80-х років, тому ми всі мали б ще більший крах, ще більше безробіття і зубожіння, ніж мали фактично в 90-ті роки.