65 років визволення концтабору Освєнцім

У Польщі відбуваються врочистості відзначення 65 роковин визволення коцтабору Освенцім.

У музеї, який становить наявний доказ нацистських злочинів, про тодішню трагедію згадує понад сто п’ятдесять живих ще в’язнів концтабору та делегати із сорока п’яти держав світу.

Серед них - президент Лєх Качинський, прем’єр Дональд Туск, прем’єр Ізраїлю Бен»ямін Нетаньяху, міністр освіти і науки Росії Андрій Фурсенко та спікер європейського парламенту Єжи Бузек.

27 січня 1945 року Червона Армія визволила близько восьми тисяч в’язнів концтабору, серед них майже п’ятсот дітей. За офіційними даними німецьки нацисти в концтаборі вбили мільйон сто тисяч людей, 95 відстотків жертв становили євреї.

Голова Європейського Парламенту, польський політик Єжи Бузек, виступаючи на відзначені визволення концтабору, висловив вдячність солдатам Радянської Армії, які визволили поневолених в концтаборі але водночас звернув увагу, що Червона Армія не принесла визволення Європі:

Єжи Бузек:

"Нині 65 років від дня визволення концтабору. Визволення принесли солдати Червоної Армії. Вони проливали кров у боротьбі з нацистами. Завжди будемо їм за це вдячні. Проте це була армія чергової тоталітарної держави. Вона визволила ці землі, але не принесла свободи. У винищенній Європі життя ставало нормальним, зростала надія на збереження миру і свободи, життя вільним серед вільних і рівним серед рівних. Тут, в державах, де правив Сталін ця надія зростала разом зі стінами, які водночас також зводились."

Саме відсутність на зустрічі президента Росії Дмітрія Мєдвєдєва спричинила над Віслою найбільші дискусії. Президент Лєх Качинський запросив свого російського партнера, але той прислав лише міністра освіти та науки Андрєя Фурсенка. Представники польського лідера офіційно висловили задоволення з цього приводу, але публіцисти таке рішення президента Мєдвєдєва визнала не випадковим, оскільки історичні суперечки між росіянами та поляками тривають від 89-го року.

Тим часом міністр Фурсенко звернув увагу на те, що треба зберегти пам’ять про звичайних людей, які зазнали страшних поневірянь у таборі.

Андрєй Фурсенко:

"Це пам’ять про усіх в’язнів концтабору різних національностей, яких нелюди в чорних формах використовували для нелюдських експериментів. Ми зобов»язані, ми повинні і ми згадуємо у цей день ветеранів, деякі з них ще живі, адже вони визволили цей табір. Низький їм уклін, ми бажаємо їм довгих років життя."

Колишній президент Польщі Александр Квасьнєвський звернув увагу на те, що пам’ять про злочини нацистів треба особливо зберігати, оскільки покоління жертв нацистів відходить

Александр Квасьнєвський:

"Через п’ять років людей, які врятувалися від Голокосту, вже, мабуть, не буде. Тим більшим є обов’язок мого покоління, молодших поколінь зберегти пам’ять про Голокост, щоб це не могло ніде і ніколи повторитися. А прикладів дуже багато. Маємо Дарфур. Була Руанда, Балкани. Мусимо про це говорити, вести освітню роботу серед молоді. Гасло Форуму, який започаткувався п’ять років тому у Кракові: "Дозвольте жити людям, припиняйте конфлікти, уникайте війни, шукайте порозуміння, шукайте замирення."

Науковці, публіцисти, політики, які хоч раз були у музеї в Освенцімі переконані, що якби сюди прибувало ще більше молодих людей з цілого світу і завдяки цьому усвідомило які злочини людина спроможна вчинити людині, то зусилля людства задля припинення конфліктів стали б набагато ефективнішими.