НАТО не визнає російські бази в Абхазії

НАТО не визнає російські бази в невизнаній ним Абхазії. У Брюсселі речники Північноатлантичного альянсу назвали юридично недійсною нову угоду, яку підписали в Москві президенти Росії і самопроголошеної Абхазії.

Угода передбачає створення спільної військової бази на абхазькій території; термін її дії - майже півстоліття. Один із об’єктів, про які йдеться, - військово-морська база Очамчира.

Сергей Шамба, щойно призначений прем’єр-міністром самопроголошеної і не визнаної міжнародною спільнотою республіки Абхазія, в інтерв’ю Бі-Бі-Сі коментує найгучнішу з 10-ки так званих міждержавних домовленостей між Абхазією і Росією. А саме - домовленість про створення спільної військової бази на абхазькій території.

Термін дії угоди - 49 років з правом автоматичної пролонгації на 15-тирічні періоди. Абхазія надає Росії свою територію і об’єкти безкоштовно. Понад півтори тисячі російських вояків і приблизно тисяча прикордонників ФСБ будуть розміщені в кількох населених пунктах - зокрема, на авіабазі в Ґудауті, де народився абхазький прем’єр-міністр, і на військово-морській базі в Очамчирі. Тож росіяни переберуть під свій контроль дві лінії кордону - на суші, з Грузією, і на воді - в акваторії Чорного моря. Як каже російський оглядач Павел Світенков, у цьому і полягав розрахунок Кремля - закріпити присутність у Закавказзі.

Павел Світенков: Росія для того і визнавала Абхазію і Південну Осетію, щоби мати змогу легітимно вводити туди свої війська. Бо якщо керуватися принципом територіальної цілісності Грузії, то захищати присутність російських вояків на тих територіях було б надзвичайно складно. Так що я думаю, що визнання Абхазії і Південної Осетії - це крок до того, щоб закріпити - в тому числі юридично - перебування російських військ на цих територіях.

Павел Світенков, експерт базованого в Москві Інституту національної стратегії, додає, що головний задум полягає не лише в зміцненні військового контролю Росії у тому регіонів, а й тому, щоби будь-якою ціною не допустити інтеграції Грузії з блоком НАТО.

Павел Світенков: Абхазія - це передусім інструмент у відносинах із Грузією, відносинах, які за президента Саакашвілі як ніколи погіршилися. І Абхазія є своєрідним інструментом стримування тієї країни, а також інструментом запобігання вступу Грузії до НАТО. Але мені не здається, що в російського керівництва є якийсь розширений план щодо інтеграції Абхазії до Росії - чи навіть довготерміновий план щодо розвитку відносин між двома державами.

Сергей Багапш, про якого на батьківщині жартують, що він у Москві буває частіше, ніж в абхазькій столиці Сухумі, цього разу приїхав до російської столиці з офіційним візитом. Тож уперше з часу обрання президентом самопроголошеної Абхазії його візит до Москви супроводжувався всіма почестями, які заведені для гостей високого рангу: урочиста варта, оркестр, російські високопосадовці біля трапу літака тощо. Президент Грузії, яка Абхазію вважає своєю бунтівною складовою, закликав країни Заходу терміново втрутитися в ситуацію з Абхазією.

Міхаїл Саакашвілі перебував у Лондоні, де виступив у відомому аналітичному центрі Четем Гауз і назвав нову угоду між Абхазією і Росією черговим кроком до фактичної анексії частини Грузії. "Якщо розбишак не закликати до порядку, то вони нахабніють" - заявив грузинський президент. У четвер речниця НАТО Кармен Ромеро заявила, що підписані в Москві угоди між Російською федерацією і одним з регіонів Грузії, на думку альянсу, не мають юридичної сили. НАТО в чергове засудив рішення Росії визнати Абхазію і Південну Осетію і закликав Москву скасувати це рішення. Як сказав Бі-Бі-Сі Павел Томаш, директор Будапештського інституту соціології Угорської академії наук, у Заходу немає інших важелів впливу на ситуацію

Павел Томаш: Реакція Заходу - це обережне вичікування. Звичайно, зрозуміло, що територіальна цілісність Грузії є важливим і невід’ємним елементом цілої тієї історії. І головна гра - не в цьому, а в ситуації на Закавказзі в цілому, де найцікавішим є трикутних трьох головних регіональних гравців: Росії, Туреччини і Ірану. І всі менші - залежні чи незалежні країни - розглядаються Європою якраз у цьому ракурсі. Звичайно, Абхазія - це нога Росії в Закавказзі, і є європейські політики, які воліли би не мати там тієї ноги. Але є і такі, які усвідомлюють: Росія поруч, і її нога там буде - в тому чи іншому вигляді.

По тому, як суверенітет Абхазії і Південної Осетії визнали Нікарагуа і Венесуела в далекій від Закавказзя Латинській Америці чи карликова острівна держава Науру в ще віддаленішому закуточку Полінезії, справа міжнародної легітимності їхнього відокремлення від Грузії загрузла на місці. А чи не бояться самі абхазці втратити свій суверенітет уже Росії, яка майже на півстоліття отримує в бунтівній грузинській республіці міцний військовий контроль? Ось як на це питання відповів прем’єр-міністр Абхазії Сергей Шамба...

Сергей Шамба: Ми так це не розглядаємо. Справа в тому, що головна небезпека для будь-якої держави - це зовнішня загроза. А друге - це економічний розвиток. Для нас загроза виходить від Грузії, сусідньої держави. За час свого незалежного існування Грузія здійснила кілька актів агресії проти Абхазії. Тому для нас стратегічний союз із Росією в цьому відношенні дуже важливий. Крім того, що він надає нам гарантії безпеки, це ще й можливість для економічного розвитку.

"Військові бази містяться в багатьох інших державах - у тому числі європейських - і це жодною мірою не позбавляє їх незалежності. Ми думаємо, що з нами також цього не буде. Росія сприймає нас як партнерів і веде з нами рівноправний діалог. Тому передчасно говорити, що ми втрачаємо частину свого суверенітету".

Історія бази і переспективи

Кореспондент Бі-Бі-Сі Альбій Шудря, який бував в невизнаній республіці Абхазія розповідає про важливість бази у Абхазії з військово-стратегічної точки зору:

«Очамчіра вже була місцем базування військових кораблів. Це було ще в радянські часи, там базувалися прикордонні катери. Місто Очамчіра – невелике, навіть в колишньому Радянському Союзі ця військова база не вважалась потужною. Як кажуть ті, хто там служив, туди не заходили кораблі другого чи першого рангу, тобто великі кораблі. Там завжди було мало місця для базування. Причали не настільки розвинуті. Слабка берегова інфраструктура.

На цьому узбережжі більше значення мав порт Поті. Він і зараз є діючим портом і діючою військовою базою на грузинській території. Після війни у Грузії на початку 90 років Очамчіра як військово - морська база припинила своє існування. Але вже після конфлікту між Грузією і Росією у позаминулому році, тут з’явилися російські прикордонні катери. Таким чином Абхазія намагається позбавити Грузію контролю за судноплавством. Грузія, яка вважає цю територію частиною країни, забороняла іноземним суднам йти з вантажами до Абхазії.

Назад в СРСР?

Про плани щодо облаштування військово-морської бази в Очамчирі з боку російських адміралів чути вже давно. Спочатку тут хотіли базувати кораблі охорони водного району. Потім з’явились прикордонні катери ФСБ Росії – “Мангуст” і “Соболь”. Минулого року в цих водах перебував єдиний ходовий човен російського Чорноморського флоту. Потім на ньому сталась поломка і російські адмірали не хотіли про неї повідомляти. База в Очамчірі навряд чи може бути потужною. Швидше за все, настільки потужною, щоб лише демонструвати військову присутність Росії.

База в Очамчирі замала для російського флоту

Після того, як завершиться термін оренди українських військових баз, Росія може більше уваги приділяти іншим базам. Новоросійськ занадто комерційний порт, абхазька база з огляду на слабкість економіки регіону, як кажуть оглядачі, нічого не вартуватиме ні абхазцям ні росіянам. Мовляв, тільки політика і військова присутність з огляду на протистояння з Грузією. В Абхазії база може розвиватися. Але знову ж таки, вона не може бути великою і тому не зможе прийняти флот. Щодо російських підводних човнів, які нібито можуть бути тут розташовані, то навіть колишній командувач ЧФ Владімір Комоєдов визнавав, що побудовані та відремонтовані вони можуть бути лише за 4-5 років.

Перманентне протистояння?

Росія та Абхазія підписали угоди про військові бази на 49 років. Попередньо відомо, що Росія за бази не платитиме, ці бази можуть спільно використовуватися абхазькими силами, Росія надаватиме військово-технічну допомогу, навчатиме у свої військових училищах.

За словами представників російського керівництва, на розвиток усіх баз в Абхазії може бути витрачено до півмільярда доларів. Для чого Росії тримати тут 1700 військовослужбовців? Вони завжди тут були і спочатку назвалися миротворцями, потім після війни з Грузією стосунки між Сухумі та Москвою набули форми союзницьких. Відомо також, що грузинські політики закликали НАТО патрулювати ці води Чорного моря. Так що військово-морські сили різних країн тут символізують більш глобальне протистояння".