Серби не хочуть виведення українських миротворців

Косово Кфор
Image caption Борис Варга розмовляє в українським миротворцем

Голова муніципалітету Општини Штрпце Звонко Михайлович, що на півдні Косово і який населений переважно етнічними сербами, заявив сербським мас-медіа, що він занепокоєний дислокацією миротворців українсько-польского батальйону Укр-Пол-Бат, які служать в складі миротворчої місії КФОР НАТО у Косово.

„Власті у Пріштині хочуть фальшиво показати хорошу обстановку в Косово, дію законів та фальшиве існування правової держави, у якій нібито серби на півдні Косово можуть вільно пересуватися, а все це робиться з метою передання відповідальності з ООН (місія УМНІК) косовським силам безпеки та виведенням сил КФОР із Штрпце,” – сказав голова муніципалітету Штрпце.

Пан Михайлович додав, що на відміну від косовської поліції, яка повинна перебрати відповідальність над безпекою муніципалітету Штрпце, етнічні серби південного Косово мали велику довіру до миротворців Укр-Пол-Бату, який виступав гарантом безпеки та збереження миру в тому багатонаціональному краї.

Наприкінці березня український батальйон імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, який був розташований на військовій базі НАТО „Брезовиця” як частина спільного українсько-польського батальйону Укр-Пол-Бат і який налічував близько 200 вояків, було залучено до окремого підрозділу НАТО - багатонаціональної бойової групи "Схід".

На інтернет-сторінці КФОР повідомляється, що нове завдання українських миротворців - це контроль над прикордонним регіоном із сусідньою Македонією, що є фактично за декілька десятків кілометрів від попереднього місця розташування бази НАТО „Брезовиця”. Від березня 2010 року українські миротворці цілодобово контролюватимуть перепускний пункт Блаце - прикордонна зона між Косово та Македонією неподалік населення Генерал Янкович, яку колись контролювали польські миротворці з Укр-Пол-Бату.

Пересування українсько-польських миротворців з муніципалітету Штрпце занепокоїло місцевих сербів у зв'язку з нещодавнім погіршенням політичної ситуації та загального рівня безпеки у цьому регіоні. Сили НАТО КФОР хоча і не будуть розташовані у Штрпце, вони все таки патрулюватимуть цей муніципалітет, але місцеві сербські власті не задоволені таким рішенням. Муніципалітет Штрпце – це найпівденіший сербський анклав у Косово, своєрідний „сербський етнічний острів”, оточений албанськими селами, у якому проживає близько 12 000 сербів та 3 500 албанців.

Від запровадження міжнародного протекторату у Косово 1999 року, муніципалітет Штрпце був, умовно кажучи, під контролем Сербії, яка не визнає факт, що Косово проголосило незалежність в односторонньому порядку 2008 року. Отже, уряд Сербії тут організував місцеві вибори; чимало робітників отримують зарплату з бюджету Сербії; здійснюється розбудова інфраструктури – державних будинків, дитячих садків та шкіл. Політична ситуація загострилася минулого року, коли у муніципалітеті Штрпце офіційна Пріштина організувала місцеві вибори.

Хоча уряд Сербії місцевим сербам рекомендував не виходити на ці вибори, значна частина етнічних сербів вважала, що проблеми косовських сербів треба вирішувати власне у Косово, і що на вибори, які організує Пріштина, все таки треба вийти. Таким чином після виборів, організованих офіційною Пріштиною, було створено подвійне керівництво у муніципалітеті Штрпце, головами яких стали, до речі, обидва серби - Звонко Михайлович, якого обрали за законами Сербії, та Братислав Ніколіч, якого обрали за законами Косово.

Подвійні структури наприкінці минулого року не могли порозумітися щодо використання будинку муніципалітету. Тимчасово місцеві власті розмістилися в різних приміщеннях одного будинку.

Таке подвійне існування структур місцевого самоврядування, підтримуване Бєлградом та Пріштиною, існує і в інших муніципалітетах Косово, де проживають етнічні серби, а Пріштина найближчим часом планує місцеві вибори провести і у ключових північних муніципалітетах, у регіональній столиці місцевих сербів Косово – у північній частині міста Косовська Митровиця.

Чимало аналітиків попереджають про можливі сутички не лише між етнічними сербами та міжнародними миротворцями, але і між албанцями і сербами, і навіть розкол в самій сербській громаді Косово. Щодо сутичок між етнічними сербами та міжнародними миротворцями, то в березні 2008 року під час штурму суду у північній частині міста Косовська Митровиця, який захопили серби, які там працювали до запровадження міжнародного протекторату, було поранено десятки українських та польських поліцейських в складі ООН.

Не зважаючи на цю трагедію, яка не була етнічно вмотивованою, на півдні у муніципалітеті Штрбце, серби були навіть дуже раді українським та польським воякам у складі НАТО.

Українські миротворці потрапили до Косово в складі ООН та НАТО одразу після авіаударів НАТО проти Югославії 1999 року. Основне завдання Укр-Пол-Бату – забезпечення безпеки та свободи пересування населення.

Одним із найбільших успіхів українських миротвоців вважається вилучення нелегальної зброї, яку у прикордонній зоні спробували перевезти з Косово у сусідню Македонію під час повстання озброєних албанських угрупувань у Македонії на початку 2000-х. Минулого року українські миротворці у місті Штрбце запобігли терористичному акту, затримали юнака з вибухівкою у молодіжному кафе в центрі міста.