В Борисполі надалі скасовують рейси

Порожні стійки реєстрації Британських Авіаліній
Image caption Порожні стійки реєстрації Британських Авіаліній

Міжнародний аеропорт "Бориспіль" продовжує скасовувати рейси до країн Західної Європи. Через виверження ісландського вулкану і хмару пилу, що по тому вкрила більшу частину повітряного простору на Заході Європи, тамтешні аеропорти досі не можуть відновити нормальний режим роботи.

Деякі англійські аеропорти на півночі країни почали приймати польоти, проте аеропорти Лондона й надалі зачинено. Почали працювати шотландські аеропорти в містах Глазго та Единбург, хоча більшість рейсів усе одно заплановано в місця, де аеропорти закриті через вулканічний попіл, тобто вони не відбудуться.

У Британії повідомляють, що до країни рухається нова хмара вулканічного попелу. Це ставить під питання плани заново відкрити деякі з повітряних шляхів у вівторок, повідомляє організація повітряних диспетчерів.

Іноземці, що застрягли в Росії через скасування польотів, зможуть продовжити свої візи в аеропортах, повідомляють із Москви.

Тим часом ЄС повідомляє, що для іноземців, яких у Шенгенській зоні затримала вулканічна хмара, буде зроблено виняток із візових правил.

З Києва на Захід не вилетіти

Як розповіли Бі-Бі-Сі у довідці "Борисполя", загалом аеропорт працює і на прибуття, і на виліт, але у вівторок скасовано рейси до Парижа, Кьольна, Франкфурта, Варшави, Цюриха, Амстердама, Лондона та інших міст.

Деякі пасажири не можуть вилетіти додому ще від 17 квітня. Частину з них розселили у готелях Борисполя та Києва, але багато людей залишаються весь цей час у залах очікування терміналів, де встановили 700 додаткових місць.

"Я лечу в Скандинавію. Мені потрібно в Тонхейм, а долетіти туди можна через Амстердам. На Амстердам ніяких літаків не вилітає. Найдивніше, що вони постійно обіцяють, і доводиться проводити час тут, тому що то виліт о шостій ранку, то о четвертій, а вильотів ніяких немає. Видають квитки на найближчий час, а потім виявляється, що літаки просто не вилітають. І весь цей час я перебуваю тут, бо постійно змінювали квиток на дві, чотири години пізніше. Немає ніякої можливості відпочити, піти звідси, на приклад", - розповіла Бі-Бі-Сі одна з пасажирок в "Борисполі".

Раніше прес-секретар літовища повідомила, що вже скасовано понад 50 літаків на приліт і більше 40 на відправлення. Це, в основному, регулярні рейси.

В цілому, як розповіли в прес-службі Мінтрансзв’язку, український авіапростір повністю відкритий – як для візуальних польотів, так і для польотів за приладами. Така ситуація збережеться принаймні до 21.00.

Авіагалузь підраховує збитки

Українські авіакомпанії підраховують свої збитки від скасування сотень авіарейсів та закриття аеропортів. Остаточні цифри обіцяють назвати згодом, поки що вони поступово відновлюють свої рейси. Як розповів в інтерв'ю Бі-Бі-Сі Сергій Куций, помічник директора авіакомпанії "Аеросвіт" з питань зв'язків з громадськістю, подекуди втрати на день сягають мільйона доларів: "Безумовно, є збитки, через те, що є частково вкладені кошти в польоти, які не відбулися. Будуть збитки через те, що частина пасажирів відмовиться надалі від авіаперевезень, оскільки цей вид транспорту виявив себе як ненадійний. Скажімо, збитки за такі дні, як субота, могли сягати мільйона доларів в день. Але точніше стане відомо за кілька тижнів".

Також Сергій Куций додав, що збитки авіакомпаній світу й пасажирів внаслідок виверження вулкану в Ісландії перевищать збитки, яких галузь зазнала після теракту 11 вересня у США 2001 року. Тоді дуже багато людей відмовлялися літати, побоюючись за свою безпеку. В аеропорту "Бориспіль" ще не підраховували збитки, але оскільки там щодня приймають 300 рейсів і 10 тисяч пасажирів, ситуація суттєво вдарила по бюджету державного підприємства, яке наразі на стадії підготовки од прийому вболівальників, які мають прибути на фінал чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.

Через вулкан зміниться погода

Метеорологи кажуть, що хмара попелу зачепить західну частину України. Вони поки не можуть сказати точно, наскільки серйозним буде вплив попелу на український клімат, однак фахівці вже прогнозують тимчасове похолодання. "Виверження вулкана Лакі в Ісландії на початку 18 сторіччя призвело до цілого року без літа. Я сподіваюсь, що цього разу будуть слабші наслідки", - розповідає експерт Інституту геологічних наук Володимир Богило. Геологи не беруться прогнозувати, коли припиниться нинішнє виверження ісландського вулкану Ейяф'ятлайокюдль. Однак у Національному екологічному центрі України прогнозують тимчасову зміну температури, передусім у Європі.

"Як наслідок, теоретично, виверження цього вулкану може бути тимчасове призупинення збільшення температури на Землі. Але це буде на короткий час - приблизно 2-3 роки - і невідомо чи буде це мати якийсь значний вплив. Пил та аерозоль розповсюджуються на великій відстані від землі, і вплив буде більше на Європу і європейську частину Росії", - розповіла Христина Рудницька з Екоцентру.

Вона підкреслює, що після тимчасового припинення зростання температури, можливий стрибок вгору. Тобто, весна і літо можуть бути доволі прохолодними, а восени ймовірне різке потепління. Однак фахівці підкреслюють, що це тільки прогнозований розвиток подій. Володимир Богило зауважує - вулкан також пошкоджує озоновий шар над Ісландією і що довше триватиме виверження, то більше шкоди він завдасть клімату нашої планети. Щодо впливу вулканічного попелу на здоров’я людини, пан Володимир наголошує - у ньому міститься багато шкідливих речовин:

"Це приблизно, як емісія з автомобільного транспорту. Попіл складається з наночастинок з важкими металами - свинець, цинк, ртуть та інше. Вони легко проникають у дихальні шляхи людини, стає важко дихати. Доволі важко буде людям, які мають бронхіальну астму або інші хвороби, пов’язані з легенями".

Мешканці поселень поблизу вулкану Ейяф'ятлайокюдл після його виверження масово ховали худобу у спеціальні приміщення із зачиненими вікнами. Вони отримали попередження від фермерських організацій про можливе отруєння тварин шкідливими речовинами, які містяться у вулканічному попелі.

Але українській худобі така небезпека не загрожує. Вчені говорять, що хмара попелу розсіялася, поки дійшла до України, а відповідно стала не такою небезпечною, як на півночі Європи.