Чи готові в Україні перейти на друковані літери?

Чеські мовознавці вважають, що класичне письмо з його єднальними лінями має стати історією.

Перехід на друковані літери обгрунтовують тим, що сучасні діти постійно мають справу з комп`ютером і клавіатурою і дехто вже ручкою майже не користується.

Крім того, рукопис часто дуже важко розібрати, а друковані літери – зрозуміліші.

Чи готові до таких нововведень в Україні?

Першокласники однієї з київських гімназій говорять, що писати друкованими літерами набагато важче і довше, ніж скорописом. Жаліються, що виводити друковану літеру «Д» займає більше часу, ніж ціле слово письмовими буквами.

Викладач Тетяна Дев’ятова розповідає, що правопис дуже добре розвиває моторику рук і пальців. Крім того, письмові літери діти сприймають, як маленькі малюнки.

"Ми починаємо писати квадратики, трикутники, а потім поступово переходимо на літери. Ми уявляємо цю букву, а потім з цієї уяви переходимо вже на її написання. Поки що вони пишуть охайно, виводять кожну літеру, але багато залежить від характеру".

Стежка кожного першокласника – міні-шлях кирилиці

Алфавіт, упорядкований Кирилом і Мефодієм у IX столітті мав характер друкованих літер. У той час книги писалися вручну, автори прикрашали кожну букву і так книги стали надбанням мистецтва. Пізніше з’явилася потреба писати більше і швидше. Люди стали звертати менше уваги на красу письма, так і з’явився скоропис.

У той же час, один із недоліків письма від руки, з яким стикаються українці – це спілкування з медиками, а потім спроба розшифрувати те, що вони написали.

На Інтернет-форумах часто можна зустріти такі коментарі: допоможіть зрозуміти, що написав мені лікар, в аптеці не розібрали.

Поряд з текстом - відсканований рецепт, на якому і справді зрозуміло виглядає тільки печатка. Аптекарі кажуть, що у медичних навчальних закладах змушують так багато писати, що часу на каліграфію не залишається.

В аптеці говорять – якби медики користували комп’ютерами і роздруковували б свої рецепти на принтері, або хоча б писали від руки друкованими літерами, це б значно полегшило життя і пацієнтам, і фармацевтам.

Кореспондент Бі-Бі-Сі у Празі Богдан Копчак говорить, що відмову від скоропису у Чехії сприймають не як повернення до витоків мови, а як наступний прогресивний крок її розвитку.

Сучасна людина набагато більше користується клавіатурою, ніж пише від руки. Богдан Копчак розповідає, що чеські фахівці дослідили: діти часто не люблять писати, бо їм не подобається виводити кожну літерку, а якщо вони пишуть нестаранно, то часто отримують нижчу оцінку за неохайне письмо.

"Мій син ходить до третього класу і я помітив, що він часто пише великими друкованими літерами, йому так легше. Мені це дуже не подобалось. Я звернувся до вчительки, а вона сказала, це неважливо, бо головне, щоб він правильно писав, а він пише правильно. Варто подумати – чи варто проводити дітям години, виводячи ці літерки, чи, може, варто використовувати цей час для розвитку інших здібностей дітей?"