Британія: кілька днів до виборів

Згідно з результатами опитування громадської думки, в останній тиждень передвиборчої агітації перед загальнонаціональними виборами у Британії, чітко визначеного переможця і далі немає.

Image caption Девід Камерон, Нік Клегг і Гордон Браун - лідери консерваторів, ліберал-демократів і лейбористів

За три дні до голосування керівники трьох головних партій доводять до кінця свої передвиборчі кампанії.

Разом із ними в останні кілька днів намагаються перетягти на свій бік і заручитися підтримкою кандидати і партійні активісти, які посилено працюють на 650 виборчих дільницях.

Така посилена активність пояснюється тим, що кожний 4 із 10 британських виборців і досі не визначилися, за кого голосуватимуть.

Це надзвичайно високий показник.

Image caption Так виглядають результати опитування громадської думки

Консерватори, як свідчать опитування, ведуть перед, але не з таким великим відривом, аби здобути більшість.

Однак їхня кампанія сповнена оптимізму і зосереджується на місцях, які зараз обіймають інші партії.

У свою чергу лейбористи обороняються, у фокусі їхньої кампанії негатив і попередження про ризики, які на їхню думку, криються в зміні уряду в нинішніх умовах.

Особливістю і найбільш непередбачуваною ознакою нинішніх виборів є посилення впливу ліберальних демократів, які перетворили перегони на забіг трьох головних суперників.

Конкуренція на цих виборах найщільніша з 1992 року.

Спочатку експерти прогнозували дуже тісне суперництво між Лейбористською партією, яка перебуває при владі 13 років, і Консервативою.

Але на телевізійних дебатах (перших в історії Сполученого Королівства, дуже гарне враження на виборців справив лідер Ліберально-демократичної партії, через що результати виборів стали ще менш прогнозованими.

Image caption Британський парламент засідає у Вестмінстерському палаці

Якщо 6 травня ані лейбористи, ані консерватори, ані ліберал-демократи не наберуть достатньо голосів для формування уряду більшості, тоді їм доведеться домовлятися поміж собою, або з представниками націоналістів Уельсу і Шотландії.

Уряд в результаті формує та партія, яка отримує більше мандатів, ніж всі решта - причому не кожна окремо, а в сумі.

Ситуацію, за якої переважну більшість не отримує ніхто, у Великобританії називають "підвишений парламент".

Як правило, це означає, що прем'єр-міністром стає лідер партії, який отримав на виборах просту більшість.

Втім буває і так, що дві інші партії вирішують об'єднати зусилля і створити коаліцію, яка може бути працездатною лише в у випадку підтримки її більше ніж половиною всіх обраних депутатів.