Згурець про НАТО і перерозподіл Європи

Доповідь групи експертів під проводом колишнього держсекретаря США Мадлен Олбрайт пропонує нову стратегію розвитку НАТО.

Image caption Мадлен Олбрайт

В цій доповіді експерти радять альянсу в процесі дискусій щодо нової стратегії підкреслити внесок НАТО у світову безпеку, щоб не втратити підтримку громадськості. Експерти кажуть, що НАТО має поєднати традиційну політику захисту країн-членів із більш гнучким підходом до нових викликів та місій безпеки поза кордонами країн-членів альянсу. На порядку денному також - покращення стосунків із Росією.

Нові виклики, нові засоби реагування, новий глобальний підхід - а також нові принципи піару. Про це говорить доповідь експертів, запрошених для вироблення рекомендацій з приводу нової стратегії альянсу. Ці рекомендації, які було оприлюднено в понеділок у Брюсселі, мають перетворитися на більш офіційний документ уже цього року.

Позиція експертів

Одна з експертів, колишній держсекретар США в адміністрації Білла Клінтона Мадлен Олбрайт сказала, що НАТО повинно покращувати свої операції швидкого реагування та захищати своїх членів від кібер-атак та насильницького екстремізму.

“Оскільки такі загрози можуть виникнути раптово і з будь-якого напрямку, альянс мусить навчитися діяти більш різнопланово. Для цього він мусить пришвидшити трансформацію своїх військових сил, щоб їх можна було комфортно утримувати, швидко посилати на місце дії та кооперувати з іншими військовими силами. НАТО мусить покращити свою систему швидкого реагування, воно має зробити захист інформації від кібер-атак пріоритетом. А за умови обмежених ресурсів альянс має мудро користатися коштами на оборону, посиливши спільні закупівлі та уточнивши особливі потреби. Все це життєво важливо. Політична роль НАТО частково залежить від його військової потуги, і якщо вона неадекватна, то можливість НАТО впливати на події цілком може зникнути. Це було б неприпустимо, бо будівництво більш стабільного клімату міжнародної безпеки є однією з ключових місій НАТО”.

Мадлен Олбрайт перерахувала нові виклики, які стоять перед НАТО. Для боротьби з цими викликами, наголосила вона, важливі добрі партнерські стосунки між альянсом та Росією. НАТО, яке активно розширювалося на початку цього століття, тепер включає в себе кілька країн колишнього Варшавського договору, тобто країн зони впливу СРСР. Багато з них не надто вірять у можливість ефективної співпраці з Росією. Останніми роками Москва рішуче виступала проти побудови американської системи протиракетної оборони у східній Європі, зокрема у Польщі та Чеській республіки. Нова доповідь закликає залучати Росію до співпраці в цьому проекті. Мадлен Олбрайт каже, що експерти обговорили різне ставлення до Росії різних членів.

Дилеми НАТО: Росія та Афганістан

Image caption Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен

«З причин історії та географії деякі з членів НАТО більш скептично, ніж інші, ставляться до намірів Росії збудувати позитивні стосунки. Експерти обговорили цю різницю в позиціях, але думка з приводу того, якою має бути політика НАТО, є спільною. Ясно, що в найкращих інтересах НАТО є співпраця з Москвою, побудова євроатлантичної системи безпеки на принципах співпраці, що дозволить разом реагувати на такі спільні для нас виклики, як тероризм, поширення ядерної зброї, піратство та перемитництво наркотиків. Як ми знаємо, партнерство вимагає участі обох сторін. Проте з точки зору альянсу двері до співпраці з Москвою мають бути прочинені на всіх рівнях».

Серед пропозицій щодо нової стратегії НАТО - й такі поступки часу, як рекомендації з кращого піару, кращого інформування громадськості про здобутки альянсу. Але очевидною є й потреба обговорити, в чому, власне, полягає завдання Північно-Атлантичного Альянсу, заснованого ще в 1949 році.

Як передає кореспондент Бі-Бі-Сі з питань оборони та безпеки Нік Чайльдз із штаб-квартири НАТО в Брюсселі Нік Чайльдз, перегляд стратегії НАТО давно вже був на часі.

«НАТО востаннє переглядало свою стратегію понад десять років тому. З того часу багато що змінилося. Операція в Афганістані, в якій задіяно всі 28 країн-членів НАТО, є сильним навантаженням на альянс. Ця війна підкреслила різницю позицій всередині НАТО з приводу того, на чому альянс має зосереджуватися в майбутньому, - на таких операціях, як в Афганістані, чи на питаннях безпеки у власних регіонах. З’явилися нові виклики, такі як кібер-атаки. На тлі того, як лідери НАТО хочуть надихнути організацію на новий виток розвитку, все важливішими виглядають стосунки з Росією».

Проте афганський депутат Фавзія Кофі сказала Бі-Бі-Сі, що вихід військ НАТО з Афганістану тільки погіршить і так нестабільну політичну ситуацію, а це, в свою чергу, відіб’ється на ситуації в цілому світі.

«Критики НАТО мусять усвідомити, що якщо Афганістан знову стане тренувальним табором для тероризму, то постраждає від цього не лише Афганістан. Все це дійде й до кордонів їхніх країн. Критики НАТО мусять усвідомити, що ми ведемо глобальну війну».

Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен також вважає, що обмежити завдання НАТО кордонами країн-членів було б неправильно.

«Ключове завдання НАТО - захистити наше населення та нашу територію. Проте ми так само мусимо усвідомлювати, що інколи треба вийти за межі своєї території, аби захистити власні кордони. Афганістан є прикладом цього. Щоб захистити населення наших країн проти тероризму, ми маємо боротися проти тероризму в Афганістані. Отож тут немає суперечностей між захистом території та операціями за її межами».

Офіційний документ про стратегію НАТО має бути вироблено до листопада. Можливо, з нової стратегії буде зрозуміліша позиція НАТО щодо можливого подальшого розширення, перспектива якого поки що виглядає непевно.

Згурець: Це чимось нагадує новий перерозподіл Європи

За українським поглядом на нову стратегічну концепцію НАТО і навіщо вона потрібна наш кореспондент Богдан Цюпин звернувся до Сергія Згурця, керівника наукових програм Центру досліджень армії та роззброєнь.

Image caption Колишній прем'єр України та колишній Генсек НАТО обіймаються у Києві (1 квітня 2010 року), але політику визначають вже не вони

Сергій Згурець: НАТО перебуває на етапі, коли потрібно визначення нової стратегії руху, тому що тривалий час НАТО було орієнтовано на протидію загрози зі Сходу. Події і включення контингенту НАТО в Афганістані показало, що НАТО починає претендувати на значно ширшу роль, але де-факто виявилося, що ці претензії насправді починають розмивати саму функцію можливостей НАТО. Зараз такий дуже важливий момент для того, куди саме розвиватися НАТО.

Бі-Бі-Сі: Боротьба з тероризмом, а також боротьба з кібератаками та інші нові так звані глобальні загрози лунають досить цікаво і для багатьох країн актуально, особливо для тих, де траплялися терористичні напади. Але таких країн все ж таки меншість у світі, які відчувають безпосередню загрозу від тероризму. Чи не вважаєте ви, що збереження миру у Європі і дотримання так званих західних цінностей були набагато кращими гаслами, які могли тримати таку велику кількість країн разом, аніж так звані глобальні нові загрози?

Сергій Згурець: Я з вами цілком згоден і думаю, що якраз спроба розширити можливості і функції Альянсу декларативно і неможливість підтвердити це практично (я знову згадую про Афганістан і дії за межами Європи), показують, що концентрацію на Європі була б напевно більш зрозумілою точкою концентрації зусиль країн НАТО.

Бі-Бі-Сі: Але було би нормально, що європейські країни дбають про свою безпеку, так? Переважна кількість членів НАТО – це країни європейські Це зрозуміло, правда?

Сергій Згурець: Згоден. І кажу, що зараз спроби НАТО вийти за межі європейського простору і взяти на себе потенційно інші можливості, непідкріплені реальними результатами. І це розмиває підвалини Альянсу гарантувати безпеку всім своїм членам. А саме через це, я думаю, нова концепція була би дуже доцільною і зрозумілою. Але тут виникає проблема в тому, що якщо чітко продекларувати, що НАТО цікавиться надалі лише проблемами Європи, постає питання, що попередні заяви про те, що НАТО може забезпечити дотримання демократичних цінностей в країнах за межами НАТО, залишається деклараціями. Тобто, у будь-якому разі НАТО знаходиться в кризі, але повторю, НАТО знаходиться в кризі з часу свого заснування – від того, як почався сам Альянс. Але весь час з цієї кризи воно більше-менш вдало вибирається.

Бі-Бі-Сі: Тобто, ви вважаєте, що для таких організацій як НАТО постійні шукання і внутрішні дискусії – це нормальний стан, так?

Сергій Згурець: НАТО є унікальною організацією саме через те, що ухвалення рішень відбувається на демократичних засадах. З одного боку, це добре, а з іншого боку , коли ми говоримо, що НАТО має претендувати на роль якоїсь військової потужності протидій таким загрозам, як, умовно кажучи, тероризм, то демократичний або занадто повільний характер ухвалення рішень шкодить самим організаціям і створює ризики для контингентів, які перебувають під управлінням НАТО.

Бі-Бі-Сі: На прес-конференції у Брюсселі з нагоди оголошення рекомендацій для нової стратегічної концепції з вуст генерального секретаря НАТО пана Расмусена пролунало повторення позиції НАТО стосовно України і також тут згадано Грузію, що ці дві країни зможуть стати членами НАТО і що Альянс на це згоден, якщо самі ці країни будуть цього хотіти і виконають критерії. Як ви сприймаєте повторення ось цієї заїждженої фрази? Це дійсно нічого не змінилося?

Сергій Згурець: Як на мій погляд, ситуація змінилася саме через те, що невизначений подальший характер взаємин Росії і Європи. Ситуація з появою двох концепцій – розвитку НАТО і бажанням Російської Федерації забезпечити існування нового договору про європейську безпеку, говорить про те, що для України ситуація є достатньо непростою і ризикованою. І в цих умовах будь-які великі альянси на кшталт НАТО і територіально великої Російської Федерації говорять про те, що буферна зона на кшталт України насправді задовольняє обидві сторони. Я маю на увазі Альянс і Російську Федерацію. В цьому сенсі ініціативу української сторони на просування чи не просування НАТО, ігри з заявами про нейтральний статус говорять про те, що насправді ми вимушені бути затиснуті між двома великими угрупуваннями з трошки іншими інтересами. Це чимось нагадує новий перерозподіл Європи попри те, що начебто підстав для таких тверджень офіційно немає.

Новини на цю ж тему