Естонія готується вступити в зону євро

євро

Естонія може стати 17 членом клубу країн зони євро. Таке рішення нещодавно ухвалила Європейська комісія, яка визнала відповідність естонської економіки і фінансової системи маастрихтським критеріям і затвердила введення в Естонії, єдиній із 9 країн-претендентів, європейської валюти.

І хоча ухвала Єврокомісії від 12 травня має консультативний характер, а остаточне рішення буде прийнято 6 липня, практично ніхто не сумнівається, що, як і було заплановано, Естонія може перейти на євро вже з січня 2011 року.

Після ейфорії

У день, коли було оголошено рішення Європейської комісії, в Естонії панувала легка ейфорія і всі естонські телеканали транслювали виступ Жозе Мануеля Баррозу, в якому голова Єврокомісії на «відмінно» оцінив зусилля естонського уряду щодо виконання жорстких вимог маастрихтських угод. Що стосується цих вимог, то, як сказав в інтерв'ю Українській службі Бі-Бі-Сі кандидат політичних наук, доцент талліннської Євроакадемії Леонід Карабєшкін, тут Естонія навіть перестаралась: показники щодо інфляції та дефіциту бюджету у неї майже вдвічі нижчі за гранично допустимі.

Як виглядає, улюблена мрія чинного уряду Андруса Ансіпа, а саме приєднання Естонії до єврозони, вже почала здійснюватися. Чи призведе перехід естонської фінансової системи на євро до пожвавлення економіки і як позначиться на житті пересічного естонця заміна у його гаманці крон на євро-купюри?

Леонід Карабєшкін: "Стратегічно приєднання Естонії до зони євро є позитивним. По суті, Естонія і зараз перебуває у єврозоні, так як естонська крона вже декілька років жорстко прив'язана до євро і в естонського уряду та Центробанку особливого маневру щодо валютного регулювання, фактично, і не було. Запровадження де-юре євровалюти підвищить довіру до Естонії з боку іноземних інвесторів та позитивно вплине на її імідж; однак не слід чекати, що це автоматично призведе до збільшення закордонних капіталовкладень в естонську економіку; для цього треба ще добре попрацювати. На мою думку, не слід також очікувати і тотального підвищення цін, чого так побоюються пересічні споживачі. Головним чином, на 10-15% стануть дорожчими лише недорогі товари та послуги, тому що при перерахунку крон на євро ціна буде заокруглюватися у більшу сторону. Наприклад, вартість проїзного квитка, яка зараз становить 96 євроцентів, підвищиться до 1 євро. Щодо нерухомості, то на цьому ринку в Естонії існує тепер велика конкуренція, що вже само по собі є страховим полісом від різкого підвищення цін."

Єврозона - престиж чи проблеми?

Image caption Вже зараз євро в обігу паралельно з естонською кроною

У випадку входження до єврозони, Естонія повинна взяти на себе зобов'язання ділити з усіма партнерами і спільні негаразди. Як відомо, зараз у патовій фінансовій ситуації перебуває Греція, у фонд порятунку якої, за словами пана Карабєшкіна, Естонії доведеться внести свою частку у розмірі майже 1,3 мільярда євро, що становить одну п'яту частину державного бюджету країни і дорівнює всій сумі естонського резервного фонду.

Чи компенсує вплив позитивних факторів, якого очікують від переходу на євро, такі фінансові жертви? Чи Естонії слід було вибрати інший, більш вдалий, момент для фінансової реформи? На думку Леоніда Карабєшкіна, даний момент якраз і є найбільш сприятливим, так як в умовах слабкого євро буде підвищуватися конкурентоспроможність естонських товарів на європейському ринку.

Читати: У Чехії мало говорять про євро

А от точка зору члена опозиційної Центристської партії, голови депутатського зібрання міста Таллінна Тоомаса Вітсута щодо найкращого моменту для введення євро є протилежною.

Тоомас Вітсут: "Я вважаю, що найбільш сприятливий час для переходу на євро вже втрачено - це був 2007 рік, коли естонська економіка перебувала на підйомі, в державній скарбниці було багато грошей і фінансова реформа не була б такою болісною для пересічних людей. В даний час економіка ослаблена кризою і для досягнення маастрихтських критеріїв уряд ішов на урізання бюджету, зменшення соціальних виплат, скорочення робочих місць та інші заходи. Правляча коаліція на чолі з Реформістською партією робила це на догоду своїм політичним амбіціям; реформісти хотіли ввести євро будь-якою ціною. А зараз я не бачу з боку уряду ніяких кроків, направлених на пом'якшення негативних впливів фінансової реформи. Деякі скептики навіть кажуть, що введення євро в Естонії можна порівняти з посадкою на корабель, що тоне."

З приводу цього Леонід Карабєшкін говорить, що якщо європейський корабель і буде тонути, то дуже і дуже довго, а з євро в кишені Естонія може пережити крах не однієї світової валюти.

Попри різні точки зору щодо тактики впровадження євро, всі політичні сили - як правлячі, так і опозиційні - сходяться на тому, що справа вже вирішена і назад дороги немає, а стратегічно фінансова реформа є вигідною для Естонії. Технічно країна до заміни купюр уже готова, на це буде витрачено більше 10 мільйонів євро.

А тим часом пересічні люди, не вірячи політикам, про всяк випадок роблять «стратегічні» запаси різних товарів. Слід згадати і ностальгічний момент: якщо Тоомас Вітсут, який належить до середнього покоління, розглядає крону лише як засіб платежу, то для багатьох, особливо старших людей, крона є символом естонської незалежності. Крім того, існує і психологічний фактор: згідно з курсом євро до крони статок кожного естонця в абсолютних цифрах зменшиться майже в 16 раз, а більшість кронових мільйонерів при введенні євро вже не будуть називатися цим приємним словом.

З цього приводу Леонід Карабєшкін згадав мультфільм, в якому довжину удава вимірювали в мавпочках і папугах: "У папугах ми значно довші: у кронах ми здавались собі значно багатшими."