Джангужин: киргизи вже втомились від революцій

Голосування у Киргизстані
Image caption Голосування у Киргизстані

На референдумі у Киргизстані було затверджено нову конституцію країни, яка фактично перетворює ту центрально-азійську державу на парламентську республіку. Референдум, на якому нова конституція отримала понад 90 відсотків підтримки, відбувся після спалаху міжетнічного насильства на півдні країни і опозиція заявляла, що час проведення референдуму недоречний. Референдум ініціював тимчасовий уряд Киргизстану, голова якого Роза Отунбаєва заявила, що люди висловились за те, аби стиль правління пост-радянських президентів Киргизстану Аскара Акаєва та Курманбека Бакієва залишити у минулому.

Бі-Бі-Сі розмовляла з Рустемом Джангужиним - фахівцем з питань Середньої Азії в інституті світової економіки та міжнародних відносин у Києві. Насамперед, чи не дивує такий результат?

Рустем Джангужин: Почнемо з того, що проголосували лише 70 відсотків виборців Киргизстану, з яких відповідно 90 відсотків підтримали референдум. Але мене це не здивувало, оскільки люди у Киргизстані вже втомилися від революцій і від невизначеності. Як на загал, люди чекали цього референдуму, бо ж це давало можливість владі бути легітимною, та й населення з того, що до мене долинає, просто пов'язує все це з фізичною безпекою.

Бі-Бі-Сі: Чому люди і політична еліта за зменшення повноважень президента? Вони проти клановості, непотизму, авторитаризму - які причини?

Рустем Джангужин: Без сумніву, ви тут самі назвали причину - це клановість! Річ у тім, що демографічна структура Киргизстану, якщо брати киргизьку частину населення, всі вони знають з якого клану, роду, племені вони власне походять. Все це відповідно накладає такі собі племенні зобов'язання перед своїми племінними родичами. Це може бути і добре і погано. Я вже давно казав, що цьому треба надати таку собі легітимність і визначити квоти, тому що інакше тут неможливо.

Бі-Бі-Сі: Чи принесе парламентська форма устрою стабільність у Киргизстані після років нестабільності?

Рустем Джангужин: Сама по собі вона нічого не принесе. Просто я особисто знаю Розу Отунбаєву, і хоч я абсолютно у багатьох питаннях з нею не погоджуюсь і не є її прихильником, але водночас я вважаю, що у цей перехідний період саме пані Отунбаєва позбавлена цього кланового почуття і якоїсь такої корумпованості. Вона походить з півдня, хоча формувалась вона у Бішкеку і Московському держуніверситеті. Вона не надто інтегрована у ці кланові структури.

Бі-Бі-Сі: Чи Киргизстан подає приклад іншим країнам Середньої Азії, що час відмовлятися від авторитаризму? І чи дослухаються вони?

Рустем Джангужин: Ви знаєте, з одного боку у генах киргизів є те, що зветься "принцип степової демократії". Цей принцип полягав у тому, що коли хан або ж там султан не подобався суспільству - вони просто відкочовували від такого поганого султана. За умов кочової культури і кочового суспільства саме такими були стосунки між елітою при владі і суспільством. І от саме з причини генетичного складу киргизи не готові сприймати владу як якусь приреченість і безвихідь. Саме у цьому вони докорінно відрізняються від узбеків, які прив'язані до землі, а відтак прив'язані дещо до своєї влади. У цьому сенсі киргизи більш вільні. Хоча у першу чергу зараз для киргизів головним питанням постає оволодіння навичками демократії.