Камо Грядеши, Бацька Лукашенка?

Під час офіційного візиту до Мінська сирійського президента Башара Асада білоруський лідер Аляксандр Лукашенка закликав до тристоронніх проектів Білорусі, Сирії та Венесуели.

Image caption "Правильним шляхом крокуєте, товариші..."

Пекін, Ханой, Тегеран, Гавана, Каракас, Дамаск - це неповний перелік столиць, до яких запрошують білоруського президента, за винятком хіба що столиць держав СНД. На Захід його досі майже не запрошують.

Шукати шляхів до країн третього світу президент Лукашенка почав невдовзі після свого обрання, коли Білорусь потрапила до міжнародної ізоляції. У 1998 році Білорусь навіть вступила до Руху неприєднання, де зібралися саме країни третього світу.

За словами президента Лукашенка, його першим другом у мусульманському світі і взагалі на Сході був Хафез Асад, колишній президент Сирії, який правив країною 30 років і передав владу синові Башару.

Після розмов з другом Хафезом Асадом пан Лукашенка, за його словами, "на багато речей подивився іншими очима". Подружився білоруський лідер і з його сином Башаром.

Приймаючи останнього у своїй Мінській резиденції, білоруський лідер заявив: "Ви наші друзі, а з друзями ми вміємо вибудовувати відносини. Виходьте з того, що ви наші друзі, і ми готові для вас зробити все, що ви побажаєте".

Авторитарний Інтернаціонал

Зустрічаючись з президентами Сирії, Ірану чи Венесуели, Аляксандр Лукашенка незмінно каже про братню дружбу, відсутність закритих тем для співробітництва та спільний погляд на устрій світу і геополітичні проблеми.

Мінський політолог Аляксандр Класковський так оцінив цей підхід: "Це давно декларований принцип білоруської дипломатії -- наводити мости перш за все з тими країнами, які не пред'являють претензій до білоруської влади щодо прав людини. Тому так багато контактів з країнами третього світу, країнами недемократичними. Авторитарні режими об'єднуються. У сьогоднішньому світі, де посилюються демократичні тенденції, їм доводиться встановлювати свій "авторитарний Інтернаціонал", щоб цим тенденціям протистояти".

Авторитарний Інтернаціонал формально не створено, але він діє. Офіційна білоруська влада не раз отриувала підтримку від диктаторських країн Азії та Африки, коли в ООН розглядалися питання про порушення прав людини в Білорусі.

Президент Лукашенка не раз закликав своїх партнерів по Руху неприєднання "сприяти трансформації сучасного світу". У вівторок, приймаючи сирійського президента, пан Лукашенка знову виступив з подібною ініціативою і запропонував створити вісь Мінськ-Дамаск-Каракас.

А.Лукашенка: "Під час моїх відвідин Венесуели і під час Вашого візиту до Венесуели Уґо Чавес запропонував знайти спільні тристоронні проекти між Венесуелою, Сирією та Білоруссю. Ми домовилися, що міністри закордонних справ організують цю роботу, і найближчим часом три президенти зустрінуться в Дамаску і затвердять ці конкретні проекти співробітництва".

Незалежний економіст Ярослав Романчук вважає спільні проекти з Сирією та Венесуелою корисними Білорусі, особливо в умовах економічної кризи: "Нехай ці контакти розвиваються, хай їх буде більше, але не треба забувати, що все це в порівнянні з Росією і Євросоюзом, з Польщею та Україною -- ніщо".

Хоча товарообіг Білорусі з країнами третього світу дійсно незначний, часом Білорусь знаходить собі там цікаві проекти.

Перш за все це стосується видобутку білорусами нафти у Венесуелі та Ірані. Кілька танкерів венесуельської нафти вже прибули до білоруських переробних заводів, промисловий видобуток нафти в Ірані білоруси готуються почати у жовтні цього року.

З Венесуели президент Лукашенка минулого року отримав немалий кредит, а Китай цього року на хвилі протистояння Мінська та Москви пропонував Білорусі 15 мільярдів доларів інвестицій.