Хосні і Гамаль. Єгипет чекає наступника

Майже впродовж 30 років президент Єгипту Хосні Мубарак поставав справжнім стовпом близькосхідної політики.

Image caption Президент Єгипту Хосні Мубарак

Але панові Мубараку вже 82 роки. І попри запевнення щодо його стану здоров'я лунають голоси, що нинішній президент не виставлятиме свою кандидатуру на виборах наступного року.

У зв'язку із цим постає запитання, чи йдеться про традиційну для регіону спадковість. Інакше кажучи, чи син пана Мубарака Гамаль стане спадкоємцем батька?

Повідомлення з Єгипту коментує фахівець з міжнародного права Близького Сходу Радим Губань.

Влада у спадок

Бі-Бі-Сі: Чи насправді несподіваним є лобіювання сина Хосні Мубарака у президенти? Адже подібна традиція доволі поширена в арабському світі.

Р. Губань: Це дуже поширене явище, тому що на Близькому Сході, на жаль, влада дуже персоніфікована. Так само передалась влада Башару Асаду від Хафеза Асада. До речі, навіть цікава ситуація планувалась, що буде наступником Хафеза Асада його інший син, оскільки Башар взагалі офтальмолог. Але його брат загинув і, не зважаючи на те, що він був офтальмологом, його зробили президентом Сирії. Тобто це цілком нормальна практика для Близького Сходу. Так само зараз Сейфуля Іслама готують на місце Муаммара Каддафі. Після загибелі в теракті 2005 року Рафіка Харірі рух "Мустакбаль" очолює його син Саад Харірі, він же зараз є прем'єр-міністром. Тобто спадковість влади – це достатньо поширене явище.

Річ у тому, що це пояснюється такою, скажімо, нестабільністю на Близькому Сході, тотальною нестабільністю. І насамперед це стосується Єгипту. Насамперед у Єгипті дуже серйозне соціальне розшарування населення, і крім того, більшість населення настроєна явно радикально, по-мусульманськи. А режим Мубарака є ніби заслоном від ісламізації Єгипту і одним із ключових союзників Сполучених Штатів Америки.

Image caption Гамаль Мубарак - можливий наступний президент Єгипту

Бі-Бі-Сі: Можливо тому і Захід, і Сполучені Штати насамперед не висловлюють великого обурення чи невдоволення такою процедурою передачі влади. З одного боку, це і вибори, звісно, але краще їм бачити таку спадковість і принаймні бути впевненими, що Гамаль Мубарак, як і його батько, залишатиметься оцим заслоном радикалізації й ісламізації країни.

Р. Губань: Єгипет – одна з небагатьох держав, а якщо точніше – одна з двох держав, яка має мирний договір з Ізраїлем. Тобто це Йорданія і Єгипет. І США роблять ставку саме на Єгипет, як на державу, яка є одним з лідерів як і в Лізі арабських держав, так і на Близькому Сході та в Африці. Це має дуже важливе значення, оскільки Єгипет дуже часто, особливо сам Хосні Мубарак, виступав посередником у протиріччях між, скажімо, Палестиною та Ізраїлем. Навіть Барак Обама знову запросив Хосні Мубарака виступити посередником у вересні у Сполучених Штатах на переговорах Махмуда Аббаса з прем’єр-міністром Ізраїлю.

30-річний надзвичайний стан

Бі-Бі-Сі: І туди ж таки їде король Йорданії Абдулла. До речі, це ще одна країна, яка має мирний договір з Ізраїлем, але Йорданія - монархія, і там спадковість зрозуміла.

Р. Губань: Так, там спадковість нікого не дивує. Але фактично режим Хосні Мубарака явно не є демократичним, про це свідчить хоча б те, що з 1981 року, коли Мубарак став президентом, до цього часу поширюється режим надзвичайного стану. Тобто, майже 30 років країна живе в режимі надзвичайного стану. Про які демократичні умови можна говорити? І президент Мубарак обирався, коли єдина кандидатура була в бюлетені – це сам Мубарак. Тобто, за таких умов це пояснювалося режимом надзвичайного стану.

Але західний світ це влаштовує, оскільки він стримує бідноту. До речі, ситуація надзвичайно загострилася саме от в ці дні, оскільки Росія заборонила експорт зерна зі своєї території до Єгипту. А у Єгипті споживалося 50% російського зерна.

Image caption На тлі підготовки до президентських виборів у Єгипті багато хто стурбований станом здоров'я 82-річного Хосні Мубарака

І зараз біднота починає акції протесту, і вже є перші загиблі. А держава дотує дуже сильно хліб у Єгипті. Щороку 3 мільярди, а навіть інколи в деякі роки і більше доларів виділяється саме на дотування хліба. І ситуація загрожує соціальними бунтами. Плюс ще непотрібно забувати про надзвичайно сильний ісламський рух, що може призвести до революції. Скажімо, такої як була 79-го року в Ірані.

Бі-Бі-Сі: Ви говорите про ісламський рух – це "Мусульманське братство" насамперед. Це найвідоміша радикальна організація. А скажіть, будь ласка, все ж таки вибори наступного року будуть принаймні для зовнішнього світу більш-менш демократичними? Бо будуть декілька кандидатів балотуватися. Серед них, як припускають, буде і доволі відома у міжнародних колах фігура – це Мохаммед аль-Барадеі, який очолював свого часу МАГАТЕ. І напевно його знають і в дипломатичних колах, і на Заході. І можливо Захід ця кандидатура теж би влаштовувала?

Р. Губань: Важко сказати, оскільки фактично такі питання в країнах Близького Сходу вирішуються кулуарно. Тобто розраховувати на те, що ці вибори будуть дійсно демократичними, дійсно підконтрольними, не слід. Принаймні є великі сумніви щодо цього. Швидше за все, приємник, якщо можна так назвати, буде визначений заздалегідь. І процедура виборів тільки освятить вже заздалегідь відомий результат.