Обама у Європі: вічні друзі чи вічні інтереси

З 24 травня президент США Барак Обама розпочне велике європейське турне, під час якого побуває з державним візитом у Британії (окремий візит запланований до Ірландії), відвідає саміт "великої вісімки" у Франції та проведе переговори у Польщі.

Image caption Обама в Техасі. Чи буде прийом таким же теплим у Європі?

Відвідати Європу саме зараз президента США спонукало кілька факторів.

По-перше, накопичилось багато гострих міжнародних питань для обговорення з європейськими лідерами: подальша стратегія в Афганістані після вбивства бін Ладена, ситуація в Лівії, подолання міжнародної фінансової кризи. На саміті "великої вісімки" у французькому Довілі Барак Обама планує зустрітися з російським президентом Дмітрієм Медведєвим.

Image caption В 2008 Обаму вітали з перемогою під час церемонії MTV Europe Awards в Ліверпулі

По-друге, Обаму досить гостро критикують вдома за економічні "прорахунки", натомість він захотів показати американцям своє лідерство у міжнародних справах. Обама також оголосив, що балотуватиметься на другий президентський термін і, отже, хоче нагадати про себе європейцям, які дуже тепло вітали його під час першої президентської кампанії.

Перед поїздкою президент ще раз наголосив, у чому найбільший пріоритет зовнішньої політики його адміністрації. У промові в Держдепартаменті він заявив, що з революціями "арабської весни" почалась нова сторінка в американській дипломатії. За його словами, США прив'язані до Близького Сходу "силами економіки, безпеки, історї і навіть долі".

Також Обама заявив, що Сполучені Штати не можуть втратити історичний шанс і не допомогти країнам арабського світу з реформами і демократичним поступом.

Європа на цьому тлі для інтересів Білого дому тане, ніби морозиво, жартує дехто.

Ірландське коріння Обами

Водночас від європейського турне Обами очікують акцентів щодо інших пріоритетів зовнішньої політики.

Візит до Британії має на меті ще раз засвідчити "особливе партнерство" між двома країнами, що триває роками. Друга мета - обговорити ситуацію в Лівії.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Слідом за британською королевою Ірландія прийматиме американського президента

Попри те, що США передали лідерство під час дій в Лівії іншим союзникам НАТО, ці операції не можливі без американської військової техніки.

Хоча Обаму іноді називають "найменш британо-орієнтованим" зі всіх американських президентів, він є двадцять другим керівником Сполучених Штатів, в якого є ірландське коріння. Отже на порядку денному - відвідини невеличкого містечка Манігалл в Ірландії. Звідси у 1850 році його родич за материнською лінією Фалмут Кірні поїхав шукати щастя в Америці.

Підводні камені "перезавантаження" із Москвою

У Франції особливо пильно стежитимуть за зустріччю Барака Обами з російським президентом Дмітрієм Медведєвим. Сторони мають обговорити питання протиракетної оборони в Європі. Деякі експерти кажуть, що це дискусія може бути складною, або й покласти край тому, що називають "перезавантаженням відносин Сполучених Штатів і Росії".

Але в питанні нової ПРО Обама, як вигладає, посідатиме непорушну позицію. Після того, як його адміністрація відмовилася від попередніх планів президента Буша розмістити у Польщі та Чехії систему протиракетної оборони, Росія жадає спільної участі із США у розбудові нової системи. Особливе занепокоєння Москви викликає те, що центр нової ПРО буде не у Польщі і Чехії, а як кажуть у Білому домі, "ближче до Кавказу".

Image caption Яке майбутнє стосунків Сполучених Штатів з Росією?

Росія і НАТО погодились співпрацювати з питань європейської системи протиракетної оборони під час засідання Росія-НАТО у листопаді 2010 року, проте це питання лишається дуже дражливим для Москви. Кремль вбачає в американських планах загрозу власній безпеці і дуже критично ставиться до пояснень Вашингтона, згідно з якими ця система будується для протидії загроз з боку Ірану і Північної Кореї.

Але найбльш дражливим для Москви є те, що за останні тижні США посилили свої військові зв'язки з Румунією. Окрім згоди румунів розташувати у себе елементи нової ПРО, на початку травня Бухарест погодився також допомагати американцям переправляти обладнання до Афганістану. Ці кроки, як кажуть оглядачі, послаблять роль Росії і Туреччини у такій допомозі США.

Водночас, за словами експертів, завдяки новим планам США щодо ПРО в Європі, в країнах причорноморського регіону, включно з Румунією, Україною, Болгарією, Молдовою і Грузією, побачать противагу російським військовим силам.

США - Польща: літаки і сланцевий газ

"Ніхто нас не любить з європейських країн більше, ніж поляки" - ця фраза належить президенту Бараку Обамі. Водночас, саме за його президенства ця "любов" зазнала певної кризи. Рішення адміністрації Обами відмовитися від побудови системи ПРО в Польщі і Чехії у цих країнах, у Польщі зокрема, сприйняли як зраду, особливо на тлі російсько-грузинської війни 2008-го.

Втім, як кажуть оглядачі, незважаючи на "обережне перезавантаження" відносин Польщі і Росії, Варшава продовжуватиме надавати перевагу гарантіям безпеки з боку Сполучених Штатів і НАТО в цілому.

В Білому домі заявили, що візит президента США до Польщі має на меті посилити "американо-польський альянс". В американських гарантіях безпеки зацікавлені й інші країни Центрально-Східної Європи.

Як планується, під час візиту до Польщі 27-28 травня Барак Обама підтвердить наміри розмістити з 2013 року на польській території 16 винищувачів F16 і чотири транспортні літаки.

Image caption F16 - такі літаки США можуть розмістити у Польщі

Водночас, коли під час нещодавнього форумі у Вашингтоні з питань Центральної і Східної Європи американські представники відверто запитали поляків, "на що Обамі звернути увагу під час візиту до Польщі?", польські представники наголосили - на енергетику.

Планують, що використання сланцевого газу стане одним із головних питань порядку денного візиту Обами до Варшави.

Польща хоче залучити американських інвесторів, зокрема, таких велетнів як Chevron, ExxonMobil та інших до пошуку сланцевого газу, тим самим зменшивши залежність від російського палива і надавши поштовх власній економіці.

Самі Сполучені Штати завдяки сланцевому газу за останні два десятиріччя суттєво зменшили залежність від газового імпорту.