Вибори у Латвії: боротьба з олігархами

Латвія хоче змін від дострокових виборів Копирайт изображения Reuters
Image caption На першому загальнонаціональному референдумі парламент розпустили, дострокові вибори - 17 вересня

Центральна виборча комісія Латвії оголосила офіційні результати всенародного референдуму з питання розпуску Саейму і дату проведення позачергових парламентських виборів 17 вересня. Це стало своєрідним стартом виборчої кампанії в Латвії. З 29 липня по 18 серпня партії можуть подавати списки кандидатів для участі у виборах.

Депутатам Саейму Латвії 10-го скликання, який працював усього сім місяців, так і не вдалося насолодитися літніми канікулами. На референдумі, який відбувся 23 липня, латвійці проголосували за розпуск парламенту.

Незважаючи на період відпусток, активність була доволі високою – 44,73% громадян Латвії взяли участь у референдумі, 94,3% з них висловили недовіру латвійським парламентарям.

Референдум з розпуску Саейму ініціював колишній президент Латвії Валдіс Затлерс. Причинами для розпуску парламенту екс-президент назвав серйозний конфлікт між судовою і законодавчою владою, вплив місцевих олігархів на роботу депутатів і міністрів, а також безпідставну відмову Саейму позбавити депутатської недоторканості парламентаря, підозрюваного в корупції.

"З кожним днем я все більше впевнююсь, що це найголовніше рішення, яке я ухвалив у своєму житті", - вважає Валдіс Затлерс.

Депутати не забарилися із відповіддю і не проголосували за повторне обрання Валдіса Затлерса президентом Латвії. Однак екс-президент заснував нову "Партію реформ", на чолі якої має намір продовжити боротьбу з олігархами і брати участь у перевиборчих перегонах.

Кампанія з "присмаком ненависті"

За словами прем’єр-міністра Латвії Валдіса Домбровскіса, головне завдання дострокових виборів полягає у тому, щоб партії, які підтримують олігархів, не мали у новому парламенті більшості.

Копирайт изображения AFP Getty Images
Image caption Етнічні росіяни складають майже 28% населення Латвії

На думку ж експертів, інтрига виборів не лише у тому, хто буде переможцем, але й як сформується урядова коаліція. Кого обере "Партія реформ Затлерса" у разі перемоги на виборах як партнера з коаліції, відмовившись від співпраці з "партіями олігархів" - "Центр злагоди" чи "Єдність", або ж співпрацюватиме з національним об’єднанням "Усе Латвії! Вітчизні і Свободі"?

Наразі екс-президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга допускає, що перемогу на позачергових виборах може отримати "російськомовна" партія "Центр злагоди". Тоді, за її словами, "відбудуться зміни, і не найкращі".

Закордонні інвестори також занепокоєні тим, що до влади може прийти проросійськи налаштований "Центр злагоди". Економічний аналітик японської фінансової компанії "Nomura" Пітер Атард Монтальто зауважив, що інвестори стурбовані тим, "що "Центр злагоди" може повернути фокус на Росію".

На думку латвійського політика Дана Тітавса, передвиборча кампанія буде позначена ненавистю. За його словами, "народ роздирає ненависть між латишами й росіянами, між багатими й бідними, олігархами й неолігархами".

"Російський фактор" чи "реформи Затлерса"?

Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного фірмою "Latvijas fakti", подолати 5% бар’єр, необхідний для перемоги на виборах, можуть політичне об’єднання "Єдність" і Союз зелених та селян, які входять до чинної урядової коаліції, опозиційні сили - "Центр злагоди" і національне об’єднання "Усе Латвії! Вітчизні і свободі", а також новостворена "Партія реформ Затлерса".

Перше місце в рейтингах латвійських політичних партій впевнено посідає російськомовне політичне об’єднання "Центр злагоди". Популярність цієї партії експерти пояснюють тим, що вона не замішана "у війнах олігархів", а також жодного разу не була при владі.

На п’єдестал потенційного переможця піднялася й нова "Партія реформ Затлерса". За неї, як і за "Центр злагоди", готові голосувати 17,5% виборців.

Копирайт изображения AP
Image caption Колишній президент Затлерс передає владу новому голові держави

Політичне об’єднання "Єдність", членами якого є чинний прем’єр-міністр Валдіс Домбровскіс та спікер колишнього вже Саейму Солвіта Аболтиня, підтримують 8,7% виборців. Наразі його електорат може перейти до "Партії реформ Затлерса".

Союз зелених та селян, неформальним лідером якого є мер Вентспілса, так званий місцевий олігарх Айварс Лемберс, після започаткованої Валдісом Затлерсом боротьби з олігархами, переживає суттєву втрату довіри своїх виборців. За нього готові проголосувати 8,1% респондентів.

Рейтинг національного об’єднання "Усе Латвії! Вітчизні і Свободі" після нещодавно проведеного збору підписів за переведення навчання у державних школах на латиську мову збільшився й досягає 6,3%. Наразі це право-радикальне об’єднання було згадано у маніфесті норвезького терориста Андерса Брейвіка як латвійська націоналістична організація, що заслуговує на увагу.

Латвійці очікують на зміни

Жителі Латвії сподіваються на зміни у політиці, на те, що завершаться часи, коли гроші магнатів грали провідну роль.

Опитування, проведене компанією TNS Latvia та телекомпанією LNT, засвідчило, що 87% жителів Латвії мають намір узяти участь у позачергових парламентських виборах. 52% респондентів очікують, що після розпуску парламенту політична ситуація у Латвії зміниться.

Політолог Філіп Раєвський вважає, що після референдуму латвійці зрозуміли, що можуть впливати на політичний розклад у країні, а політики - що слід рахуватися з волевиявленням народу.

Наразі експерти прогнозують, що новий Саейм не буде кращим за попередній. На думку економіста Райти Карнієте, позачергові вибори розчарують виборців, оскільки жодна з партій, що братисе участь у виборах, не здатна здійснити реформи, яких очікує народ.

Новини на цю ж тему