Блог з Луганська: чи справді пенсіонерам тут найлегше?

жінка Копирайт изображения Reuters

Одна з найголовніших новин грудня - підвищення мінімальних пенсій у "республіці" до 2 904 російських рублів, що за курсом місцевих комерційних центрів на сьогодні складає 1 409 грн. До грудня мінімальна пенсія складала 2 730 рублів, тобто приблизно 1 325 грн.

Важко виміряти, наскільки таке підвищення буде відчутним для місцевих пенсіонерів, хоча різниця майже у 200 рублів для таких сум відчутна. Втім, у контексті цін у "республіці" ця сума - дрібниці.

Існує міф, що головною категорію найзаможніших людей в "ЛНР" є пенсіонери, бо вони ще якось можуть вирівняти своє становище, оформивши дві пенсії - у "республіці" та на території, підконтрольній Україні.

Серед тих моїх знайомих, які отримують дві пенсії, я не бачила жодної заможної людини.

Процес оформлення двох пенсій нагадує процес заради процесу: оформлюючи українську пенсію людина вкладає половину з кожної суми у сам процес. І це без урахування витрачених сил, часу, здоров'я.

Можна спробувати оформити українську пенсію самотужки без допомоги власного агента (так, майже як в акторів). Спочатку треба потрапити у Станицю аби мандрувати далі. У таких чергах пенсіонер проводить на ногах від шести годин на день. Взимку, в спеку, в дощ.

Копирайт изображения AFP

Саме у таких чергах помирають найчастіше - від стресів, від втоми, від загострення хронічних хвороб, від перемерзання та теплових ударів. Ці черги не зовсім схожі на типові черги в уявленні більшості - людина стоїть, очікуючи команди йти, декілька годин. Потім вона біжить щосили якийсь відрізок шляху, потім знову стоїть декілька годин. І це лише початок всього випробовування.

Потім треба оформити банківську картку. Якщо робити це у Станиці - це знову черги. Потім пенсійний фонд, для цього потрібна прописка. Українські прописки продають зараз як гарячі пиріжки - були б гроші їх купувати.

На те, щоб оформити усе, треба декілька днів - це як мінімум. Цей час треба жити десь, харчуватися, відмічатися у чергах, проходити перевірки.

Можна оформлювати українську пенсію через агентів - їх телефони передають пошепки та рекомендують одне одному. Вартість послуги "під ключ" приблизно 4 500 гривень. Крім цього, пенсіонер сплачує вартість проїзду на таксі усім шляхом, проживання протягом як мінімум трьох днів та харчування, а це ще до 3 000 грн.

От і рахуйте, в яку суму вийде пенсія за допомогою власного менеджера. У таких дилерів є свої люди в якомусь далекому від Луганська місті України. Це робітник банку на відсотку, робітник пенсійного фонду. Звичайно ж, їх вираховують внутрішні служби безпеки, але агент шукає нових "помічників", які погодяться співпрацювати за свій відсоток від кожної особи.

Лише готівкою

Місцеві пенсіонери можуть отримувати пенсію лише готівкою - через поштові відділення, коли пенсію приносять на дім у певні числа, або у "державному" банку (колишній Ощадбанк).

Є у "республіці" послуга отримання грошей на банківську картку, але вона стосується лише заробітної платні. Пенсіонер не може оформити собі таку картку - зроблено це, аби уникнути пенсійного туризму в "республіку".

До речі, отримувати свою пенсію треба не рідше одного разу на два місяці - інакше пенсію знімуть. Є не лише український пенсійний туризм, а й навпаки - я знаю трьох пенсіонерів, які вже три роки мешкають у великих містах України, а за місцевою пенсією раз на два місяці приїздять сюди - цими грошима найчастіше сплачують комуналку за власні зачинені квартири.

Аби отримати пенсію у "держбанку", іноді доводиться пройти через черги - але це буває, коли пенсія збігається у часі із зарплатою бюджетників або соціальними виплатами.

І ще один момент - після літа 2014 року пенсію призначають лише мінімальну, бо "закон" про пенсії у "республіці" ще не ухвалений. І ніби ми отримуємо зараз не пенсію, а грошову допомогу, тому її нараховують таким чином.

Під час сплати комуналки у банку я випадково послухала монолог пенсіонерки про те, що вона та її сусід "злодій-карманник", який "провів все життя по тюрмах", отримують однакову пенсію.

Жінка вголос питала у всіх, чи варто було їй все життя вчити дітей музиці у музичній школі, аби наприкінці життя стати в одну лінію із "сусідом-злодієм"?

Новини на цю ж тему