Блог психолога: як позбутися комплексу жертви?

Для людей з віктимним комплексом перемагати соромно, бо це означає - бути помітними Копирайт изображения AFP
Image caption Для людей з віктимним комплексом перемагати соромно, бо це означає - бути помітними

"Біла ворона", "чорна вівця", "цап-відбувайло" - людей із таким світовідчуттям безпомилково вирізняють будь-де у дорослих, а тим більше - у дитячих колективах. І хоча за фізичними ознаками люди-жертви нічим не відрізняються від решти, щось у їхній поведінці вказує на готовність, ще не почавши гру, оголосити себе лузером.

Тому що вони апріорі вважають, що правий будь-хто, тільки не вони.

Роблячи щось краще за інших, бояться засмутити тих, хто у чомусь гірший.

Перемагати для них - соромно, бо це означає - бути помітними і надалі підтримувати взяту планку.

Людям з віктимним комплексом здається, що щось хороше їм вдалося випадково. І тепер інші вже чекатимуть від них певних дій.

Вони ж повторити досягнення більше не зможуть. Отже, їхнє самозванство викриють, затаврують, висміють.

Тож краще сидіти тихо, бути тлом для колег, котрі, звісно ж, сильніші й розумніші.

Як перетворитися з цапа на людину

Ось ще типові переконання людей, які готові стати потенційними жертвами.

Їм некомфортно у рівних стосунках. Вони прагнуть віддавати більше, ніж одержують. Адже в глибині душі вони переконані, що нічого не варті.

Роблячи для когось якісь приємні речі, "віктимні" люди доводять таким чином, що є хорошими, і їх є за що поважати.

Намагатися змінити думку інших про себе, довести, що вони чогось варті - ось головний клопіт невпевнених у собі. Замість того, щоб давати раду собі, вони хвилюються, як виглядатимуть при цьому в очах інших.

Чому так? Та через те, що власна думка про себе у них складається з думок і оцінок оточуючих.

Приручи мене - і відповідатимеш все життя

В особистих стосунках люди-жертви легко поступаються власними інтересами, а часто й гідністю, на користь кохання.

Вони ж бо впевнені, що самих по собі їх любити немає за що, тож хороше ставлення треба весь час заробляти.

Ми всі хочемо, щоб нас любили. Але тим, хто без внутрішнього стрижня, це просто життєво необхідно.

По-перше, вони майже не можуть бути самі, по-друге, переконані, ніби той, хто їх любить, їх не образить, не зрадить, отже з коханим вони в безпеці.

Те, що навколо повно прикладів протилежного, їх не обходить. Бідолахи переконані, що ті, з ким повелися негідно, самі винні. Бо мало працювали над стосунками, не змогли "втримати" коханих, догодити їм.

Вони ж у свою чергу так ретельно працюють над стосунками, що зовсім забувають про себе.

Дуже скоро їх починають використовувати як безкоштовних хатніх працівниць та няньок чоловік і діти.

І якийсь час вони навіть знаходять в цьому втіху, адже почуваються потрібними.

Якщо ж вони будуть потрібними, думають вони, їх точно не покинуть. А бути покинутими, самотніми - один з найголовніших страхів людей з комлексом жертви.

Театр тіней

Коли стосунки погіршуються, вони не запитують себе, що їх не влаштовує, а питають партнера, що не так. Вони мінімізують власні потреби майже до нуля, завжди намагаючись догодити. Віктимні люди можуть просто не знати, чого їм хотіти. Вони чекають, поки це за них вирішить хтось.

Якщо їхній партнер весь час роздратований і грубий, виправдовують це його втомою на роботі.

Однак, як свідчить практика, така самопожертва з боку чоловіка або дружини зовсім не є гарантією міцного шлюбу. Якраз навпаки.

Хоч як приємно і зручно, коли хтось виконує за тебе твою роботу, все ж одного дня починаєш відчувати, що потрапив до такого у залежність.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Люди із віктимним комплексом є у багатьох колективах. Вони наперед готові оголосити себе лузером

Ми ж не любимо бути боржниками, а тут виявляється, що баланс внеску у стосунки настільки порушений не на твою користь, що простіше рятуватися втечею, ніж сплачувати за неписаними зобов'язаннями.

Ситуація із залежною людиною-партнером ускладнюється ще й тим, що вона не вміє будувати й боронити власні кордони. Тобто територію, де починаються лише її інтереси, потреби, вподобання. Які можуть бути кордони? Ми ж близькі люди! Впевнена, ви чули щось подібне багато разів.

Але проблема в тому, що, не маючи свого життя, легко віддаючи начебто усього себе вам, ваш партнер починає жити вашим життям, вашими інтересами, зрештою, вами.

Кому ж таке сподобається? Хоча б через те, що це просто нецікаво. Адже ми хочемо бачити поруч самодостатню людину, з її наповненим внутрішнім світом, а не власну тінь.

Не важливо, якої думки про мене ви, я про вас взагалі не думаю

І хоч жертовні нахили - родом з дитинства, навіть доросла людина, усвідомивши їхню наявність, цілком здатна собі зарадити.

Головне, що треба зробити, це поміняти точку опори в оцінці себе і власних дій - із зовнішнього світу на свій внутрішній.

Для цього потрібно навчитися себе поважати. Що означає поважати? Підказка міститься у самому слові. Тобто знайти в собі щось важливе, те, що для вас багато важить. І орієнтуватися на це, будувати на цьому ставлення до самих себе. Це може бути що завгодно.

Наприклад, ви маєте гарне волосся, приємний голос, вмієте робити яскраві витинанки, знаєтеся на літературі, історії, добре знаєте чи легко вчите іноземні мови. Вмієте гарно розповідати, малювати, лікувати тварин. А якщо ви ще при цьому красуня чи пристойний чоловік, є розумними, гарні мама чи батько, вам взагалі є чим пишатися!

Головне - не поспішайте за звичкою бігти за оцінкою своїх якостей до інших.

Орієнтуючись на себе, ви таким чином отримаєте імунітет до несхвальних думок щодо вас з боку будь-кого, що раніше було таким нестерпним.

Адже тепер для вас важливо, чи будете поважати себе ви. Відтак, чиєсь несприйняття ваших поглядів або дій для вас буде лише фактом, який не зачіпатиме.

Припиніть також вважати, що всі хочуть вам добра і якщо люблять, не скривдять. На жаль, буває по-різному.

Якщо хтось повівся з вами, як свиня, це не завжди означає, що він просто помилився. Хтось може хотіти зробити вам боляче. І треба не відчувати, як ви звикли, незручність за кривдника й одразу його пробачати.

Натомість принаймні продемонструйте обурення і скажіть, що надалі ви такого терпіти не будете. Дуже скоро з вами почнуть рахуватися.

Новини на цю ж тему