Блог психолога: секстинг - задоволення замість радості?

Копирайт изображения Unsplash / Michael Henry

Секстинг: із назви ніби зрозуміло, про що йдеться. Але що це? Виявляється - обмін одне з одним через мобільні телефони пікантними, часом дуже відвертими еротичними фотосесіями власного виробництва. Зізнаюся, не знала.

Спочатку думала, мене тролять. Бо що це за така практика, яка навіть вже отримала власну, щоправда, дуже нехитру назву? Та й невже, думала, є люди, котрі так серйозно сприймають свої еротичні фантазії, щоб ідентифікувати себе як тих, хто відкрив нову сторінку в галузі міжстатевих відносин.

Адже в усі часи, тільки-но наші пращури усвідомили дивне бажання щось зображувати на стінах печери, вони видряпували, ліпили, малювали, а потім і фотографували власні і чужі "оголеності". Тепер з цим стало куди простіше. Та й використовувати телефон за призначенням - щоб по ньому говорити, шепотіти різні там ніжні слова, натякати на щось - це вже, як мене "просвітили", вчорашній день.

"Все одно ж зрозуміло, до чого йде, - говорить мій знайомий Сашко. - Або якщо в нас вже є близькі стосунки, а я, наприклад, далеко від своєї дівчини. Що я мушу їй вірші читати? А тут - телефон, як і все інше - завжди при мені. Раз - сфотографував - переслав, і кохана одразу бачить, як я до неї ставлюся".

"Мені подобається бавитися в секстинг - розповідає Наталя. - Я вважаю, що той, хто соромиться свого тіла, - закомплексований і відсталий. Це дуже збуджує".

Копирайт изображения freestocks.org

"Пий мене, їж мене..."

"На мою думку, обмін інтимними фотографіями не лише вносить елемент гри у стосунки, а й свідчить про повну довіру до партнера. Надсилаючи коханому свої найвідвертіші фото, я вірю, що він цими знімками не шантажуватиме мене, не виставить на посміховисько. А якщо й зробить таке, я ж так само можу оприлюднити його знімки". А це вже - голос людини з комплексом жертовності, щось з галузі психопатології. Така собі провокація. Мовляв, мені страшно і соромно, але я приношу себе в жертву, щоб коханий мене не покинув через мою несучасність. От і перевіримо, чи скривдить він мене. А якщо й так, я вкотре переконаюся, який жорстокий цей світ.

Потім було ще багато слів, що це, мовляв, вищий прояв кохання, коли немає одне від одного жодних таємниць. Чого люди так переймаються відсутністю таємниць? Та й що такого небаченого досі може бути на тих світлинах? Як на мене, саме недосказаність, напівтони, збуджують цікавість і бажання.

Але це моя точка зору. І я не закликаю усіх слідувати напучуванням моєї бабусі типу: "чоловікові і псу не показуй себе усю".

Проте, вважаю секстинг як і власне секс - дійсно заняттям для дорослих, тобто дозрілих до цього особистостей. Якщо, звичайно, сприймати його як похідну від любові, а не як різновид фізичної активності. Бо часто, на жаль, чую: "між нами нічого серйозного, зустрічаємося тільки для сексу". Нічого собі, що ж може бути серйозніше?

Копирайт изображения Unsplash / Thought Catalog

Безрадісне задоволення

Секстинг же, хоч би яким модним він не був - все ж сурогат, ілюзія, фейк. Люди, котрі не виросли з підліткового сприйняття світу, бавлячись у нього, вважають, що таким чином скорочують шлях до дорослого кохання, "пропускаючи" непотрібні залицяння й романтику. Мовляв, от ми вже не лише за ручки тримаємося.

Насправді ж - навпаки. Інтимом намагаються компенсувати власну нецікавість партнером, байдужість до його внутрішнього світу. Так вони підміняють поняття. Не краще пізнають один одного, а простіше, без зайвих рефлексій зближуються. І позбавляють натомість себе поступового пізнання іншої людини. Одержують миттєвий результат без захопливого переживання процесу. Отже - задоволення замість радості. І відчуження замість близькості.

Ті, хто практикує секстинг, говорять, що цей збудник дійсно поліпшує статеве життя. Але вони ж зізнаються, що їхнім інтимним стосункам бракує довіри й чуттєвості, а сам секс, хоча й досить вибагливий, часто позбавлений інтимності. Деякі пари після надто відвертих фотосесій навіть розірвали стосунки або ж втратили інтерес один до одного.

Та сама жінка, яка має коханця "для здоров’я" зізнавалася, що ніколи не розповідає йому про свої проблеми, не просить про допомогу. Як, власне, не цікавиться і його життям. Він одружений, усі розмови про особисте життя - табу.

Не знаю, який різновид здоров’я вона таким чином поліпшувала, але психіка її точно страждала.

Вважаю, ця нова стара практика - наслідок загальної тенденції пошуку простих рішень. А отже - швидких шляхів, легких задоволень і необтяжливих стосунків.

Підміна справжньої насолоди близькістю банальним накопиченням гострих відчуттів швидко призводить до нудьги і пошуку нових штучних підсилювачів.

Новини на цю ж тему