Соціопат, нарцис, аб'юзер: чи правильно ми вживаємо модні слова?

Сварка Копирайт изображения Getty Images

І чи дійсно в нас так часто бувають депресії, травми, віктимний комплекс й чи емпатичні люди - це ті, які радо допоможуть? Чи ми просто навішуємо модні психологічні ярлики зовсім не за адресою.

1. Першість за вживаністю мабуть все ж тримає "депресія". Нею називають будь-який психологічно некомфортний стан: втому, лінь, тривожність від очікування чогось важливого, уражене самолюбство через те, що вийшло не по-вашому.

І хоч скільки разів чуємо, що клінічна депресія - це важкий психічний розлад, пов'язаний з ураженням волі до життя, все ж продовжуємо розкидатися діагнозом наліво й направо.

Що в цьому поганого? Хоча б самонавіювання. У нас трохи знижений емоційний фон, а ми собі нафантазували хворобу.

2. У парі із депресією як правило йде "невроз". Прослідкуйте, як часто ми чуємо, що хтось є невротиком лише тому, що надто чутливий, емоційний чи нестриманий або просто невихований.

Насправді ж невротична людина потерпає від різновекторних бажань: хоче заміж, але їй добре жити самій. Або мріє про кар'єру телеведучого, але ніяковіє на людях.

Ще багато хто вважає невротизм софт-версією психопатії. Типу, коли людина просто нервує, але ще тримає себе в руках, вона - невротик, а коли кричить чи б'є посуд - вже психопат.

Такі наївні трактування нагадують мені прізвиська, котрими наділяла усих і вся бабуся студентської подруги.

Вона все життя пропрацювала санітаркою у психлікарні. Відтоді казала, наприклад: "Та не займайте ви того гусака, він же шизофренік". Або: ви чули, який "обсур" вона говорить.

Копирайт изображения Getty Images

Насправді ж класичний психопат - це людина із нульовою емпатією у ставленні до інших.

3. А от, до речі, й про "емпатію". Емпатичні - так називаємо ми чуйних людей, котрі реагують на чужий біль чи радість і завжди прагнуть допомогти або порадіти за когось.

На ділі ж правдою є лише перша частина твердження.

Емпатія - це здатність розрізняти почуття інших. Але вона ще не означає готовність віддати останню сорочку. Тобто від співпереживань переходити до дій. Знання цього допоможе не очікувати більшого, ніж люди можуть дати. Й не розчаровуватися згодом.

4. Повна протилежність емпатичних - "токсичні". Токсичними ми називаємо людей, спілкування з якими нам неприємне, але ми з якихось причин не можемо його уникнути. Тобто ми залежимо від них чи від певних обставин і змушені терпіти той "булінг", "шеймінг" і зрештою - повний "аб'юз".

5. Аб'юз - термін зручний, бо багатозначний і означає усі форми використання людини від несправедливого ставлення і зловживання довірою до грубого насильства. Але це завжди усвідомлена дія. Тож твердження на кшталт: "Хочу з ним зустрічатися, а він мене ігнорує, аб'юзить по-чорному" неправильне.

6. До речі, газлайтинг - так само є витонченою формою аб'юзу. Означає спробу поламати уявлення людини про реальність з корисливою метою. Тож, наприклад, якщо хтось бачить тенісні м'ячі жовтими, а не зеленими чи лимонноми, як ви, і переконує вас у цьому, це означає, що людина просто обстоює власний погляд. А зовсім не прагне вас "газлайтити".

Копирайт изображения EUGENIA MAXIMOVA/UNSPLASH

7. Віктимність у класичному розумінні - це такі особливості характеру, котрі підвищують шанси людини стати жертвою насилля. Та в реальному житті "віктимність" частіше вживається як доказ того, ніби жертва сама спровокувала насильника. Наприклад: "Вона завжди поводилася віктимно: терпіла, погоджувалася, не могла дати відсіч, не мала внутрішнього стрижня".

Тож таке викривлене розуміння терміну призводить до ганебного явища віктимблеймінгу, тобто звинуваченню жертви. Або перекладанню з хворої голови на здорову.

8. Такі "дикі психоаналітики" як правило полюбляють пояслювати причини віктимності різного роду дитячими травмами. "Травма" або ж посттравматичний синдром за уживаністю майже не поступається депресії.

Млосність образи, тупий біль провини, пекучість сумління, певно, для зручності називають травмою. Здавалося б, нічого такого. Та все ж така психологічна неточність призводить до того, що ми розучуємося тонко розрізняти власні і чужі відчуття.

Як наслідок, люди часто "плутають" сором з образою, переносять ставлення до себе на зовнішній світ. Або почуваються відповідальними за чужу провину.

9. Прокрастинація. Цим модним терміном нерідко іменують банальну лінь. У тому, щоб часом дозволити собі цілющі лінощі, немає нічого поганого. Але це не має нічого спільного із хворобливим станом, коли людина усвідомлює, що їй треба зробити, але до останнього дня нічого не робить. А потім, розуміючи, що не встигне фізично, впадає у відчай, котрий змінює апатія.

10. "Триггер-ворнінг". Така собі модна калька з англійської. Вона означає попередження про сильні, переважно, негативні емоції, котрі може викликати прочитане чи побачене. До нього, мабуть, мала б вдатися я ще на початку блогу. Але ж упевнена у психологічній витривалості усіх, хто дочитав до кінця.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему