Як українці підкорили космос

Космос Копирайт изображения NASA/Getty Images

Українські винахідники запропонували ідеї, що допомогли освоїти космос.

Микола Кибальчич першим задумав летючий апарат з реактивним двигуном, а Юрій Кондратюк - багатоступеневу космічну ракету і "трасу", якою американці полетіли на Місяць.

12 квітня - міжнародний день польоту людини в космос. В цей день 1961 року відбувся перший політ, яким керував Сергій Корольов. Він народився і третину життя провів в Україні.

Полетіти на Місяць першим загадав українець

Військовик батальйону Олександра Суворова отримав найпочеснішу в Російській імперії нагороду - золоту шпагу "За хоробрість".

Однак, Олександр Засядько подав у відставку і повернувся додому - село Лютенька, що на Полтавщині - його більше цікавили ракети.

Копирайт изображения Надано Полтавським музеєм авіації і космонавтики
Image caption Портрет Олександра Засядька, виконаний полтавським художником Володимиром Павлюченком

Винахідник спорудив кузню, піротехнічну лабораторію, запросив до співпраці спеціалістів. Тут за два роки він створив ракети, що літали на відстань до 2300 метрів, та пристрій для їх наведення, написав наукову працю.

Згодом військове міністерство Російської імперії видало Олександру Засядьку дозвіл на випробовування ракет. Конструктор продав український маєток, де працював, завантажив речі на вози та вирушив до Санкт-Петербурга.

Вже через кілька років дальність польоту його ракет сягнула шести кілометрів.

Син головного гармаша Запорізької Січі Дмитра Засядька також придумав пускову установку залпового вогню - праобраз "катюш".

Ці пристрої разом із ракетами визначили успіх російських військовиків при штурмі фортець в Браїлові, Шумні, Варні.

Винахідник продовжував пошуки. Його не задовольняв порох як паливо - він почав досліди з нафтопродуктами.

В останні роки свого життя, ще до народження Жюля Верна, Олександр Засядько обмірковував ідею польоту на Місяць.

Терорист запропонував використати енергію вибуху

Микола Кибальчич написав проект летючого пристрою з багатозарядним реактивним двигуном у камері смертників.

"Якщо моя ідея…. буде визнана здійсненною, то я буду щасливий тим, що зроблю величезну послугу батьківщині та людству. Я спокійно тоді зустріну смерть...".

Але він так і не почув оцінки своїм ідеям.

Копирайт изображения Схема з журналу "Былое" №4-5, 1918р
Image caption Схема повітроплавального прибору Миколи Кибальчича, опублікована в журналі "Былое" №4-5, 1918р

Микола Кибальчич народився в Коропові, що на Чернігівщині.

Хлопець навчався в Новгород-Сіверській гімназії, де захопився точними науками, особливо хімією. Тоді ж познайомився з народовольцями.

Зовні спокійний та непримітний юнак в домашніх умовах виготовив дві надпотужні на той час бомби, які спільники використали під час терористичного акту проти царя Олександра ІІ 1881 року. Російський імператор помер, а його вбивць засудили до страти.

У в'язничній камері Микола Кибальчич написав і передав адвокату проект, який датований 28 березня, тобто за декілька днів до страти.

Він відкинув ідеї з паровими та електродвигунами, натомість запропонував використати енергію, що виділяється внаслідок згорання вибухових речовин. Ув'язнений найбільше хотів почути оцінку своєму проекту.

"Наскільки мені вдалося розібратися в російських та іноземних творах з повітроплавання, за М. І. Кибальчичем повинен бути встановлений пріоритет в ідеї застосування реактивних двигунів в повітроплаванні", - зробив висновок інженер Н. Ринін у коментарі до опублікованого вперше проекту Миколи Кибальчича.

Проект вперше опублікували лише у 1918 році, тобто через 37 років після страти винахідника.

Американці полетіли на Місяць трасою вирахуваною українцем

Уродженець Полтави Юрій Кондратюк - він же Олександр Шаргей - розробив "теорію зупинки" на небесному тілі із сильним гравітаційним полем.

Дев'ятнадцятирічний учень місцевої гімназії розумів: ракета не візьме достатньо пального, щоб забезпечити посадку та зліт всього космічного корабля. Тому він запропонував "снаряд" залишити на орбіті, а посадку здійснити окремим модулем.

Гімназист ще в 1916 році перший з-поміж радянських конструкторів описав олівцем у зошиті багатоступеневу космічну ракету та міжпланетний корабель.

Щоб зменшити вплив сили тяжіння та опір середовища, Олександр Шаргей висунув ідею вертикального старту, а для повернення - навпаки використати опір атмосфери, перетворивши літальний апарат у планер.

Копирайт изображения Надано Полтавським музеєм авіації і космонавтики
Image caption Гімназист Полтавської другої чоловічої гімназії Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк). Автор ідеї про багатоступеневу космічну ракету та космічний корабель.

Свої ідеї винахідник занотував олівцем у зошиті. Пізніше їх редагував, доповнював, і в 1929 році опублікував у книзі "Завоювання міжпланетних просторів". У ній автор також описав оптимальну траєкторію польоту від Землі до Місяця, яка отримала назву "траса Кондратюка".

Книгу придбала бібліотека конгресу США. Через 40 років американці успішно використали розрахунки Миколи Кондратюка під час висадки астронавтів на Місяць.

Українцеві встановили пам'ятник на космодромі мису Канаверал у Флориді.

Копирайт изображения Надано Полтавським музеєм авіації і космонавтики
Image caption Космічний планер. Схема "снаряду" для погашення швидкості повернення, використовуючи опір атмосфери. З рукопису без назви, який Юрій Кондратюк пізніше датував 1916 роком.

Суперсекретний Корольов

Радянське керівництво приховувало інформацію про власних вчених.

Сергій Корольов при житті був постійно з охороною. Про нього нічого не знали в світі, адже винахідник відносився до числа науковців, інформація про яких становила державну таємницю.

Копирайт изображения Надано Музеєм космонавтики імені Корольова
Image caption Сергій Корольов з друзями під час прогулянки на катері по Єнисею. 1960 р.

Ще в середині 30-х років він передбачав, що "ракети - це оборона та наука". "Настане і той час, коли перший земний корабель вперше покине Землю".

В 1940 році радянський льотчик здійснив перший в СРСР політ з реактивним рідинним двигуном. Його концепцію придумав Сергій Корольов, який на той час відбував ув'язнення за політичною статтею. В 1944 році його звільнили і разом з іншими вченими відправили до Німеччини вивчати трофейну зброю.

Після війни Сергія Корольова призначили головним конструктором балістичних ракет.

У 1956 році він очолив найбільший ракетний центр в СРСР. Через рік під його керівництвом відбувся успішний пуск міжконтинентальної ракети та виведення штучного супутника землі, а через 5 - перший політ людини в космос.

На честь українських винахідників - Олександра Засядька, Миколи Кибальчича та Юрія Кондратюка - назвали кратери на зворотному боці Місяця. Сергію Корольову присвятили астероїд.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему