Книжковий блог: що взяти у новий рік з книжок 2017

книжки Копирайт изображения BBC/#книголав/BookChef/Клуб Сімейного Дозвілля

Рік, що минув, видався багатим на переклади не тільки класики, а й сучасної літератури. Дещо з цього розмаїття варто прочитати й у 2018.

Рей Бредбері "Щось лихе насуває"

Копирайт изображения Вавилонська бібліотека/Навчальна книга ‒ Богдан
Image caption Видавництво "Вавилонська бібліотека" спільно з "Навчальна книга ‒ Богдан". З англійської переклав Олег Король

Книжка, яку обов'язково треба мати у домашній бібліотеці для нагадування про те, що вік ‒ дуже умовна річ. Роман "Щось лихе насуває", який за жанром частково належить до темного фентезі, в оригіналі вийшов 1962 року. Цікаво, що книжка могла б і не з'явитися, адже вона постала на основі кіносценарію, який не взяла для екранізації жодна голлівудська студія. Втім, ця примха долі подарувала читачам чудовий пригодницький, дещо готичний, роман про дорослішання, стосунки батьків і дітей, рівновагу добра та зла у душі людини.

Жовтень приносить в американську глибинку двом майже чотирнадцятилітнім хлопцям Вільяму Галловею та Джеймсу Найтшейду гастролі дивного й моторошного цирку, дива якого межують із жахіттями. Друзі стають свідками страшних перетворень, які відбуваються з людьми, що каталися на каруселі. Про це дізнається директор цирку ‒ містер Дарк. Щоб зберегти таємницю свого "балагану виродків", він розпочинає полювання на Вільяма та Джеймса.

Несподіваним союзником у цій небезпечній битві стає Чарльз Галловей, батько одного з хлопців. Саме його мудрість, бажання ближче пізнати внутрішній світ власної дитини й самому відкритися синові, знову відчути себе молодим, дозволяють знайти руйнівну зброю проти химерних істот містера Дарка… З англійської переклав Олег Король.

Колсон Вайтхед "Підземна залізниця

Копирайт изображения BookChef
Image caption Видавництво BookChef. З англійської переклала Любов Пилаєва

Цей роман минулого року в США став справжнім тріумфатором. "Підземна залізниця" здобула престижну Пулітцерівську премію, увійшла до довгого списку Man Booker Prize, отримала статус бестселера й перспективу перетворення на міні-серіал, фільмуванням якого займається Amazon. Її радили читати Барак Обама й Опра Вінфрі. Крім усього вищезгаданого, варто порадіти тому, наскільки швидко книжка з'явилася українською. Над перекладом працювала Любов Пилаєва.

Сюжет роману засновано на історичному факті ‒ діяльності таємної системи, яка допомагала рабам з Південних штатів втікати до Північних чи Канади. Підземна залізниця мала організаторів, кондукторів, зв'язківців. За підрахунками до 1860-х років завдяки їй вдалося отримати волю понад 100 тисяч людей.

Але автора книжки цікавить не лише історія рабства, яке дорівнює звірству, а й вихід людини зі стану пригніченої істоти, зародження думки про втечу, потягу до волі. Описуючи життя рабів на плантації родини Рендалів, Вайтхед чітко дає зрозуміти: їхня зневіра та підкорення обставинам - стали наслідками тих жахіть і принижень.

Внутрішній спротив ‒ ось те, що рухало Корою і Цезарем під час втечі від господаря. Щоразу, виходячи з тунелю, вони перероджувалися, але й ризикували знову піти під землю, вже назавжди. Проте можливості думати й танцювати, купувати вбрання й сперечатися щодо змісту Біблії ‒ все те, що дає невимовну радість свободи, було варто втеч і випробувань, через які пройшла вигадана Кора й тисячі її прототипів.

Вірджинія Вулф "Флаш"

Копирайт изображения O.K Publishing
Image caption Видавництво O.K Publishing. З англійської переклала Наталія Семенів

Модерністський твір ‒ це завжди не про те, що здається з першого погляду. І приклад цьому "Флаш" Вірджинії Вулф. Історію, часом сентиментальну й емоційно напружену, називають пародією на роман-виховання, але куди більше у тексті видатної модерністки не іронії із сарказмом, а роздумів над тим, як соціальне зумовлює особистісне. Одна із центральних фігур фемінізму, Вулф навіть у життєписі породистого песика не оминула питання того, що у вікторіанській Англії визначало жінку ‒ чоловік, і лише він.

Так само, як життя кокер-спанієля Флаша підпорядковано настроям його господині Елізабет Баррет, що пише вірші й страждає від загадкової хвороби, яка більше нагадує страх перед реальним життям, так і жінка залежатиме від деспота-батька, усталеного способу життя своєї великої родини.

Єдиний спосіб вирватися із темної кімнати на Вімпоул-стріт ‒ почуття до імпульсивного поета містера Браунінґа. Щойно вони вирішують таємно побратися й втекти з Лондона до сонячної Пізи, Елізабет перетворюється на іншу людину, забуває про свого улюбленця і друга Флаша, який заради її прихильності пожертвував усіма зайцями й куріпками, п'янким відчуттям свободи та своїм призначенням.

Передаючи події крізь призму сприйняття собаки, авторка експериментуючи з оповідачем, не вдаючись до потоку свідомості, але залишаючи для читача простір домислити те, що не збагнув Флаш. В оригіналі твір з'явився 1933 року, маючи більш класичну структуру й чіткий сюжет, "Флаш" не став скандалом, але посів гідне місце у творчому доробку Вірджинії Вулф. Переклад з англійської Наталії Семенів.

Чіґозі Обіома "Рибалки"

Копирайт изображения Клуб Сімейного Дозвілля
Image caption Видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля". Переклад Віталія Ракуленка

Сучасний нігерійський письменник, викладач, визнаний мислитель, перший прозовий твір якого, родинний роман "Рибалки", назвали книгою 2015 року відразу кілька авторитетних видань: The Economist, The Financial Times, Wall Street Journal тощо. Книжка отримала низку літературних премій і була перекладена приблизно 30 мовами, над українською версією твору працював Віталій Ракуленко.

Маючи на меті створити "портрет Нігерії", країни, яка намагається знайти власний політичний шлях, вибудувати ідентичність на основі культурних традицій різних племен і колишніх колонізаторів, Обіома написав трагічну й символічну історію родини Агву.

Одного сонячного дня 1996 року четверо рідних братів ‒ Ікена, Боджа, Обембе та Бенджамін ‒ вирішують, що вони хочуть бути рибалками, тому вирушають до річки Омі-Ала, "давно забутої жителями, як своїми дітьми мати". З цього епізоду починається перетворення старшого брата, яке принесе із собою горе й ледь не зруйнує родину.

Отримавши пророцтво від божевільного Абули, Ікена спопелить себе недовірою до менших братів, зречеться поваги до батьків й не зможе звільнитися від панівного духу насильства, який просочує усю країну. Поетична оповідь, екзотичне тло, але одвічні цінності, зрозумілі на будь-якому континенті, створюють особливу атмосферу твору, після якого залишається вир думок і переживань.

Фредрік Бакман "Моя бабуся просить їй вибачити"

Копирайт изображения #книголав
Image caption Видавництво #книголав. Переклад Ольги Захарченко

Український читач у 2017 році отримав нагоду познайомитися із творчістю шведського письменника, який своєю щирістю завоював мільйони сердець й підкорив десятки країн. Роман "Моя бабуся просить їй вибачити" став бестселером у США, Японії, Ісландії, Південній Кореї… Третю за хронологією книжку Бакмана українською переклала Ольга Захарченко.

Історія про семирічну дівчинку Ельзу, яка переживає розлучення батьків і булінг у школі, та її супергеройську бабусю, що вигадує казки й дарує дівчинці безліч пригод, є зразком якісної масової літератури. Але комерційний успіх творам Бакмана приносять не стандартні складові книжок-блокбастерів на кшталт карколомних любовних інтриг чи масонських змов, а опис людських доль і почуттів, які не назвеш аж такими простими.

До роману треба звикнути. Цей текст розкривається поступово, викликаючи подекуди суперечливі враження. Скоріше за все, вам відразу сподобається бабуся Ельзи, але занепокоєння викличе казковий світ, що його автор наполегливо вплітатиме в текст.

Перспектива наштовхнутися на невдале наслідування поттеріани аж ніяк не спонукає до читання. Але після смерті бабусі події розгортатимуться дуже швидко, реальність невблаганно вриватиметься в дитинство головної героїні, руйнуючи Країну-Спросоння, натомість читач отримає несподівані сюжетні ходи, пригодницьку складову, красиву дружбу і розгадки таємниць, написані в листах разом із вибаченнями бабусі, яка найбільше прагнула захистити від життєвої негоди тих, кого любила.

Новини на цю ж тему