П'ять романів до дня закоханих

Пара Копирайт изображения Ben White/Unsplash

Романи про кохання не обмежуються солодкавими стражданнями. Є книжки, які лишають по собі глибокі роздуми, розкриваючи стосунки із несподіваних ракурсів.

Копирайт изображения Видавництво Старого Лева, 2018 р.
Image caption Кадзуо Ішігуро "Похований велетень" - Видавництво Старого Лева, 2018 р.

Кадзуо Ішігуро "Похований велетень"

(Можливе також написання Кадзуо Ісігуро)

Середньовіччя ‒ доба, ідеалізована літературою. Куртуазний роман, де обов'язково мала бути прекрасна дама та відважний здобувач її серця, створював канон стосунків, своєрідний орієнтир для тих, кому ще не довелося здолати свого дракона чи велетня.

Кадзуо Ішігуро, торішній лауреат Нобелівської премії з літератури, запрошує до світу туманів і загадкових пригод, стилізуючи оповідь під текст з минувшини.

Прекрасна дама тут, чи як її називає чоловік Аксель, принцеса ‒ Беатріс. Вони разом багато років, але не пам'ятають свого минулого, тому що місцевість, населену бритами й саксами, накриває імла забуття.

Кохання подружжя настільки ніжне й віддане, що важко повірити в наявність багатьох таємниць, які колись ледь не зруйнували їхнє життя. Аксель та Беатріс наважуються вирушити у небезпечну подорож, щоб навідати свого сина. Під час неї подружжя зустрічає старого лицаря Гавейна, небожа короля Артура, який, як кажуть люди, багато років намагається вбити драконку Квериґ, чиє дихання й створює імлу забуття.

Перед Акселем і Беатріс постає важливе питання: чи варто пригадувати біль минулого, чи зможуть вони пробачити одне одному все те, що забули. Вони опиняються у вирі пригод, а читач ‒ в атмосфері зачудування й дивовиж, неспішного читання, образи якого майже відчутні на дотик.

Копирайт изображения Кальварія, 2008 р.
Image caption Ієн Мак'юен "Спокута" - Кальварія, 2008 р.

Ієн Мак'юен "Спокута"

Мабуть, одна з найпроникливіших книжок про кохання початку 2000-х років.

Як відомо, там де пристрасть, там і підступ, ревнощі, примари, здатні розворушити уяву, наприклад, дівчини-підлітка, що мріє стати письменницею, такої, як тринадцятирічна Брайоні Толліс. Вона полюбляє впорядкованість і чіткість, на відміну від своєї старшої сестри Сесилії, внутрішній розгардіяш якої посилюється палким коханням до Робі Тернера, сина прибиральниці і невідомого батька.

Стосунки між молодими людьми сповнені дражливих моментів, їм хочеться бути разом, але не без самоствердження й гри. Вони не вбачають нічого страшного у тому, що є представниками різних класів, але ці перепони потім здаватимуться такими мізерними у порівнянні з майбутніми випробуваннями.

Брайоні помічає сестру разом із хлопцем й відчуває тривогу за неї. Дівчину лякає незрозуміла їй близькість закоханих. До маєтку приїжджає старший син Толліс зі своїм другом ‒ шоколадним мільйонером Полом Маршалом. Проте ідилічну картину великого сімейства буде зруйновано.

Станеться злочин, покарання за який понесе невинний… Все життя Брайоні буде спокутувати помилку, що забрала коханого у Сесилії, а у Робі ‒ свободу і, можливо, навіть життя.

Прекрасна історія, соковита оповідь, насичена деталями, несподіваний фінал ‒ "Спокута" з тих романів, які неможливо забути, і хочеться переживати знову й знов.

Копирайт изображения Фабула, 2017 р.
Image caption Еліс Гофман, "Шлюб протилежностей" - Фабула, 2017 р.

Еліс Гофман, "Шлюб протилежностей"

Американська письменниця, відома творами як для дітей, так і для дорослих читачів, розповіла пристрасну історію родини одного з найвідоміших художників-імпресіоністів Каміля Піссарро.

У "Шлюбі протилежностей" маємо конфлікт батьків і дітей, особистісного вибору і диктату громади, жінки й суспільства, обмеженого традиціями і релігією.

В центрі оповіді ‒ мати Каміля ‒ Рашель, єдина дитина родини Пом'є. Її сім'я зазнала усіх можливих утисків, які випадали на долю євреїв у Європі. Тікаючи від насилля, вони опинилися на мальовничих островах Сент-Томас.

Розумна й допитлива Рашель була улюбленецею батька. Він вчив її вести сімейну справу, але в ті часи жінка не мала права спадку, тому, щоб зберегти бізнес, юній Рашель довелося вийти заміж за удівця. Стосунки, що будувалися на повазі й приязні, обірвала смерть її чоловіка.

У 29 років Рашель залишилася сама із сімома дітьми. З Парижа, про який вона мріяла ще дівчинкою, приїжджає молодий красень Фредерік, щоб вести родинні справи. Вони закохуються одне в одного з першого погляду, але навіть не здогадуються, який резонанс викличуть їхні почуття.

У цьому романі кохання вируватиме від одного персонажа до іншого, таємниці розкриватимуться, щоб змінювати долі, діти ставатимуть мудрішими за батьків, щоб не повторювати їхніх помилок і вільно кохати.

Копирайт изображения КМ-Букс, 2017 р.
Image caption Девід Еберсгофф, "Дівчина з Данії" - КМ-Букс, 2017 р.

Девід Еберсгофф, "Дівчина з Данії"

Якщо ви не дивилися екранізацію дебютної книжки американського письменника Девіда Еберсгоффа, маєте нагоду звернутися до першоджерела ‒ роману про розуміння, кохання, цінність якого полягає у вмінні прийняти іншою й відпустити дорогу тобі людину.

Грета й Ейнар ‒ вже сформовані особистості, у кожного за плечима є історії, де любов переплітається із втратою. Їхнє спільне життя сповнене гармонії й пристрасті. Разом вони створюють картини, кожен у власній манері.

Якось, граючись, Ейнар вбереться у жіноче вбрання моделі, яка не з'явилася до Грети. Цей випадок змусить чоловіка замислитися над власною природою, забажати відчайдушного перетворення, яке у першій половині XX видавалося фантастикою.

Ейнар вирішує стати жінкою. І тут фокус читацької уваги мав би повністю переміститися на нього, але реакція Герти, її поведінка й повсякчасна підтримка перетягує на себе ковдру емпатії. Можливо, справа в артистичному середовищі та його свободі. Але, скоріше за все, Герта просто розуміє різницю між коханням і любов'ю, обираючи більш глобальне й гуманне поняття.

Ейнар робить кілька операцій, перетворюючись на Лілі, одна з них призводить до запалення. Лілі проводить у лікарні щасливі години, мріючи про дитину й подорож із Гертою й новими коханими чоловіками до Америки. І заради цього відчуття повноцінності варто було ризикувати навіть життям.

Копирайт изображения Клуб Сімейного Дозвілля, 2018 р.
Image caption Маргарет Етвуд, "Сліпий убивця" - Клуб Сімейного Дозвілля, 2018 р.

Маргарет Етвуд, "Сліпий убивця"

Блискучий роман канадської письменниці, інтрига якого тримається до кінця, захоплюючи напругою й вигадливістю. 2000 року книжка отримала Букерівську премію.

Перед нами родинна історія, своєрідний екскурс в минуле Канади, тонка критика патріархального суспільства, в якому жінка нічого не вирішує.

Головна героїня роману ‒ літня Айріс Чейз, пише книжку. Це сповідь, спроба поставити всі крапки над і. Її писання час від часу перериває текст роману "Сліпий убивця", який, нібито, створила молодша сестра Айріс Лора.

В книжці, що помістилася в середині іншого твору, описано бурхливі стосунки когось із сестер (кого саме ‒ головна таємниця) з комуністом Алексом, який може бути причетним до страйків робітників та підпалу заводу містера Чейза.

Описані стосунки заворожують пристрасністю, забороненістю, високим емоційним градусом. Самознищення пари перетворюється на сенс їхнього життя, адже лише в ньому вони бачать справжній плин буття. Вони знають, що не зможуть бути разом, бо для цього йому доведеться покинути свою революційну діяльність, а їй (чи їм) ‒ відмовитися від солодкої помсти, що ще попереду.

Сюжет "Сліпого убивці" настільки щільний, що дуже важко не вибовкати всіх важливих подробиць. Тому краще зануритися в цей текст самостійно у передчутті надзвичайно талановитого твору.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему