Старосільський замок - велетенська загадка князів Острозьких

Старосільський замок Копирайт изображения Олексій Бухало
Image caption Східна вежа Старосільського замка. Верхня частина-аттик за стилем нагадує інші замки Острозьких

Волинський магнат заклав величезну за площею фортецю поруч Львова, яку не добудував ані він, ані його нащадки. ВВС News Україна розповідає про один із найбільших замків України.

У 19 столітті пасажири потягу Львів-Чернівці дивувалися споруді, що з'являлася у вікнах невдовзі після початку мандрівки.

При під'їзді до станції "Старе Село" їхню увагу привертали "почорнілі мури з бійницями та інші оборонні елементи" великого комплексу. Принаймні таким його побачив галицький історик Антоні Шнайдер.

"Вигляд цієї давньої пам'ятки не залишить байдужим нікого. Ця старовинна, оборонна та поважна своєю архітектурою будівля вражає величезним розміром, а потужні мури свідчать як про власне чудове минуле, так і про авторитет та положення її колишніх фундаторів, а також спадкоємців", - цими словами дослідник починав свою монографію про Старе Село.

Копирайт изображения Олексій Бухало
Image caption Поруч із замком пролягає залізниця

Той факт, що Василь-Костянтин Острозький був одним із найзаможніших та найвпливовіших магнатів Речі Посполитої, не викликає сумнівів.

Однак, навіщо вкладати кошти на будівництво гігантського замку, куди він навідався лише двічі - можна тільки здогадуватися.

Дерев'яний замок поляка Яна

Черепинки - первісна назва Старого Села - існували ще в часи київських князів.

Через поселення проходив так званий волоський шлях на Львів, яким користувалися купці. Їх грабували татари, які водночас нищили навколишні села.

Ян з люблінського Грабова, що успадкував маєток у 15 столітті добився оборонного статусу для поселення. Тут з'явився дерев'яний замок, але невдовзі його зруйнували.

Небезпечне придане католички

Старосільський маєток отримували в спадок або як придане дружин. Зокрема, село було частиною приданого Софії Тарновської - дружини Василя-Костянтина Острозького.

Копирайт изображения Олексій Бухало
Image caption Одна з трьох вцілілих веж. Загалом їх було шість

Коли помер її батько, пізніше старший брат і сама Софія, навколо володінь Тарновських назрів конфлікт, що загрожував перерости у війну. Справу декілька разів розглядали на сеймі.

В результаті король задовольнив вимоги Василя-Костянтина Острозького. Православний русин переміг поляків на їхній території, підсумовує сучасний дослідник Василь Ульяновський і припускає: для того, щоб укріпитися на цих землях він міг задумати величезний замок у Старому Селі.

Натомість Антоні Шнайдер писав, що князь не цікавився містечком. Лише коли потрапив на спустошені татарами землі та "на власні очі переконався у нещастях його жителів", то звільнив селян від панщини.

Хто спорудив замок?

Василь-Костянтин Острозький звів лише стіни. Після смерті будівництвом замку опікувався його син Януш.

Копирайт изображения Олексій Бухало
Image caption Площа подвір'я замку -2 гектари

Вчені припускають, що фортецю спроектував Амброзій Прихильний - автор Успенської церкви, Бернардинського костелу та інших львівських споруд.

Зрештою, Василь-Костянтин Острозький мав і власних спеціалістів, що працювали над його замками в Острозі, Дубні. Вони могли спроектувати старосільський.

Антоні Шнайдер взагалі вважав, що кам'яну фортецю звів внук Януша Острозького - Владислав-Домінік Заславський. Її зруйнували козаки Хмельницького. Попри це, Владислав-Домінік одразу почав нове масштабне будівництво.

Він часто приїжджав, контролював хід робіт, а подекуди особисто допомагав, подаючи приклад робітникам. Дослідник стверджував, що тоді в Старому Селі працювало кілька тисяч працівників.

Невдовзі під час облоги Львова козаки з турками та московськими військовиками не пішли на Старе Село. Несподівана смерть завадила князеві повністю завершити будівництво.

Кількаметрові стіни навколо гектарів подвір'я

У середині 17 століття Старосільський замок набув свого остаточного вигляду. Подальші ремонти, перебудови й споруджена з південного боку парадна брама не вплинули на його архітектурний образ.

Копирайт изображения Олексій Бухало
Image caption Стіни замку заввишки 14-16 метрів

Отже, це був замок неправильної п'ятикутної форми з шістьма вежами, три з яких вціліли донині. Висота стін та башт подекуди становить 14-16 метрів. Вони огороджують подвір'я площею в два гектари.

Двоповерхове східне крило планували як житловий палац. Його верхня частина - аттик - виконана у стилі пізнього Ренесансу й перегукується з подібними деталями інших оборонних споруд князів Острозьких.

Старосільський замок вистояв не одну облогу турків. Його тодішній арсенал нараховував вісім великих гармат, 13 мортир (короткоствольних гармат), 114 рушниць, а також багато одиниць вогнепальної та холодної зброї.

Від броварні - до смітника

Пізніші власники будували для себе сучасні дорогі палаци. Їх не цікавила доля старої фортеці, яка поступово руйнувалася.

На початку 19 століття величезний комплекс занепадає остаточно - Потоцькі тут розмістили броварню. Радянська влада пішла далі, перетворивши фортецю на районну овочеву базу.

Копирайт изображения Олексій Бухало
Image caption Стіна з бійницями розрахована на різний тип артилерії для ближнього, середнього і дального бою

В її підвалах зберігали картоплю, буряки, моркву. Звідси овочі возили до Львова.

Більше сотні років замок руйнують потяги, які рухаючись поруч, викликають вібрацію.

Наприкінці 80-их років минулого століття Старосільський комплекс задумали реконструювати - розробили план, з південного боку поставили риштування, привезли цеглу.

Однак, на тому справа закінчилася - пам'ятка невдовзі перетворилася на смітник.

Замок очистили за кошти співачки Руслани, а потім передали в концесію. Умови передбачали реставрувати та здати в експлуатацію до 2015 року.

Донині нічого не зроблено. Щороку туристи приїжджають і дивуються розмірам та руйнації пам'ятки.

Новини на цю ж тему