Як відкрити власну справу і лишитися при здоровому глузді. Щоденник підприємиці-початківця

Ірина Малішевська у своєму креативному просторі Копирайт изображения Світлана Чуруброва
Image caption Рік тому Ірина разом з подругами наважилися створити жіночий креативний простір - місце для лекцій і подій для навчання та розвитку

Відкрити власну справу з нуля у новій для себе сфері? Цілком можливо, каже Ірина Малішевська, яка разом з колежанками створила креативний простір у Києві.

У своєму блозі для BBC News Україна підприємиця розповідає про свій шлях до мрії, як наважитися розпочати щось нове, знайти однодумців і уникнути помилок.

Задум

У дитинстві я мріяла стати теледикторкою та альпіністкою, а краще все одразу. У школі почала мучитися ідеєю покликання і як компроміс пішла вивчати іноземні мови і літературу, хоча воліла бути журналісткою і дизайнеркою, знову ж таки, краще все одночасно.

Пізніше познайомилася з концепцією "дайверів" і "сканерів": для перших природно заглиблюватися в предмет і все життя займатися однією справою, для інших — постійно балансувати між суміжними галузями, таким людям життєво необхідна новизна в роботі. Я - саме з останнього племені.

Ще студенткою я мріяла про власне арт-кафе, але не мала жодних практичних навичок для його створення. Мріяла абстрактно, знаючи, що без однодумців ніколи не насмілюся заснувати власну справу.

Радилася з економістами і юристами — вони легко вмовляли мене, що моя мрія — справа пропаща, Іро, забудь. І я забула на багато років.

Копирайт изображения Bohdan Poshyvailo

Працювала перекладачкою на фрілансі, в документальному кіно, багато мандрувала і писала про це, закінчила аспірантуру і отримала другу вищу з клінічної психології (привіт, мене звати Ірина і я "сканер"), волонтерила як психолог, жила два місяці в Туреччині на еко-проекті, рятуючи бейбі-черепашок з Червоної книги.

У пошуках своєї зграї

Колега по навчанню в психології запросила мене приєднатися до творчих зустрічей, які проходили в неї на кухні. Чотири дівчини, ми збиралися щотижня, щоб ділитися мріями, цілями і підтримувати одна одну.

Пізніше я дізналася, що такі гуртки є скрізь по світу — Lean In Circles, на їх створення надихнули книжка американської бізнесвумен та операційної директорки Шеріл Сендберг "Включайся". Але, звісно, це не нова традиція: у давні часи жінки так само збиралися потеревенити біля вогнища.

Наша взаємна підтримка давала класний груповий ресурс, й півроку потому ми відчули потребу зробити якийсь спільний проект. Але який?

Обговорювали потаємні мрії і виявили, що кожна мріяла про творчий фізичний простір: про кафе для інтровертів або про дівочий простір з бірюзовим піаніно, я ж згадала про арт-кафе.

Жодна з нас не мала досвіду в бізнесі. Ми почали з того, що прописали нашу мрію за "методикою Волта Діснея": з позиції мрійника, критика і реаліста. Я завзято трималася за роль критика і постійно казала, що в нас нічого не вийде.

Вирішили створити креативний простір для жінок, бо як жінки ми найкраще розуміли, чого нам бракує.

Ми мріяли про затишне місце, де можна попрацювати, відпочити, відвідати подію або провести власну, знайти однодумиць і спільноту.

Напередодні 2018 Нового року створили фейсбук-сторінку для нашого майбутнього креативного простору. Далі кілька місяців виношували ідею, але прокрастинували втілення і літали в хмарах.

Аж ось до нас приєдналася п'ята учасниця, практична та прагматична, і почала рухати нашу вже спільну ідею — знайшла ідеальне приміщення в центрі Києва під оренду.

Домисли, плітки і поради

Кажуть, що тема грошей викликає більше пліток, ніж тема сексу. З моменту відкриття ми чули найрізноманітніші конспірологічні версії: нібито простір — це грантовий проект, або що нібито його відкрили на гроші наших чоловіків-покровителів (либонь жінки самі не здатні заробити!), чи нібито приміщення нам виділила держава. Сусіди думали, що в нас бордель. Нудно нам точно не було.

Окремий жанр — поради "добрих людей". Щойно ми відкрилися, отримали претензії широкого спектру: чоловіки-друзі обурювалися назві "Creative Women Space", яка нібито робить простір неінклюзивним, у спільноті феміністок обурювалися, чого ми пускаємо чоловіків у простір і проводити лекції, якщо назвалися жіночим простором, а пересічні незнайомці в інтернеті обурювалися нашій краудфандинговій кампанії з питанням "А що, так можна було?". Ця фраза стала для мене цитатою року.

Про гроші

У створення простору ми вклали власні кошти. Всі п'ятеро співзасновниць інвестували кошти в різних пропорціях — хто скільки мав. Їх вистачило рівно на перший і задатковий місяць оренди та мінімальний ремонт. На меблі не було ані копійки.

І тоді ми наважилися попросити про допомогу в фейсбуці. За два місяці спонтанного краудфандингу ми зібрали близько тисячі доларів від знайомих і незнайомих людей, на які придбали 30 стільців, 4 крісла і два дивани.

Копирайт изображения Оксана Боровець
Image caption Чимало роботи з організації простору довелося робити самим, пише Ірина Малішевська

Піаніно нам подарувала панянка з фейсбуку, дизайн стін допомогли зробити друзі-художники. Всім гуртом ми озеленяли терасу. За ті перші місяці ми отримали стільки підтримки, що постійно ходили з вологими очима, готові розплакатися від розчулення.

Але ми досі не маємо свого проектора та ноутбука, єдиним оснащенням є телевізор-плазма, яку одна зі співзасновниць принесла з дому, а робочий ноутбук позичила моя подруга. Як і будь-який дім, наш простір потребує постійного дрібного ремонту і покращення: одного місяця ми оздоблюємо куточок для кави, іншого - ремонтуємо терасу.

Своєю бізнес-моделлю обрали соціальне підприємництво і спрямовуємо зароблені кошти на проекти розвитку жінок у творчості та бізнесі. Фактично ми досі продовжуємо реінвестувати все зароблене в розвиток простору.

Незабаром хочемо запускати менторські програми, які допоможуть самореалізації жінок. Регулярно надаємо приміщення про боно для найрізноманітніших подій - від презентацій книжок до кінопоказів. Підрахували, що за рік безкоштовно надали його близько 200 годин.

Як все влаштовано

П'ять жінок — п'ять різних смаків і бачень. Кожна зі співзасновиць має власну зону відповідальності: бюджет і бухгалтерія, івенти, нетворкінг, дизайн простору і соцмереж, співпраця з партнерами. Якісь функції ротуються час від часу між усіма. Важливі рішення приймаються кворумом. Простір існує вже рік із хвостиком і ми досі працюємо на напівволонтерських засадах, отримуючи символічну зарплатню.

Також ми зареєстрували громадську організацію, через яку впроваджуємо соціальну діяльність заради нашої місії — створення світу, в якому жінки не бояться втілювати свої мрії.

Копирайт изображения Світлана Чуруброва
Image caption "П'ять жінок - п'ять різних смаків і бачень". Співзасновниці Creative Women Space (зліва направо): Слава Світова, Ольга Васько, Ірина Малішевська, Даша Непочатова, Оксана Боровець

Наразі ми втілили один невеликий проект за підтримки Українського жіночого фонду — "Що б ти зробила, якби не боялась?". Провели дискусії на цю тему в Києві, Львові, Харкові та Одесі, провели флешмоб #якбинебоялась у соцмережах, нетворкінг-вечірку і великий форум "Жінки та креативні індустрії", розробили рекомендації щодо запуску жіночого кола і зняли мотиваційне відео. Пишу це і розумію, що робили проект на межі фізичних і психічних сил.

Бізнес як дитина

Моя бізнес-партнерка Даша Непочатова вигадала влучну метафору: бізнес це як новонароджена дитина. Спочатку на тебе чекає багато брудної роботи: потрібно міняти пелюшки і вислуховувати дитячі крики.

Усім в команді перші місяці було важко: роботи багато, не знаєш за що хапатися. Деякі з нас мали іншу повноцінну зайнятість або фріланс. Важко уявити, на якому паливі ми вижили. Мабуть, на нестримному ентузіазмі.

Копирайт изображения Катерина Водоп'янова
Image caption Мексиканська вечірка у просторі

Про цінності

Горизонтальні відносини. Ми відмовилися від ієрархічності і вирішили будувати горизонтальну структуру. Приймаємо рішення спільно всією командою, іноді домовлятися доводиться довго, але воно того варте.

Інклюзивність. Наш креативний простір створюється жінками і для жінок, але ми раді експертам і гостям будь-якої національності і статі. Нас підтримало багато чоловіків — і дрібним ремонтом, і внесками на краудфандинг, і морально, ми всім їм вдячні. Трансгендерні люди кажуть, що почуваються у нас безпечно і затишно.

Архітектурно наш простір, на жаль, не інклюзивний — наразі він знаходиться в дореволюційному будинку, де неможливо встановити пандус. Але в нас бувають маломобільні гості на візках і часом ми самі допомагаємо їм зайти і вийти. Ми раді всім, хто приходить до нас з відкритим сердцем.

Ініціативність. За рік у нас пройшли практику дві студентки, які самі звернулися до нас. Нам майже щодня пишуть спікери і спікерки, які бажають проводити у нас події. Коли ми сходимося за цінностями і баченням — народжується синергія.

Women empowerment, термін, який важко перекласти. Наше коло підтримки допомагає втілювати маленькі та великі мрії. Ми постійно запитуємо себе та інших "Що б ти зробила, якби не боялась?", і це питання дає енергію рухатися маленькими кроками до мети. Ми надто добре знаємо, що таке "синдром самозванки" і всі ним перехворіли. Нам не соромно зізнатися, що ми боїмося.

Один рік

Копирайт изображения Світлана Чуруброва

Рік ми працювали на жаліючи себе: власноруч мили туалет і під'їзд будинку, фарбували меблі та терасу, робили по десять івентів на тиждень, майже не спали від перезбудження та роботи. Вигорали, сміялися, злилися, вчилися домовлятися, святкували перемоги і поразки.

Переглянули бізнес-план і відмовилися від напрямку коворкінгу, натомість восени (через півроку після відкриття) запустили напрямок кейтерингу, де співпрацюємо з жінками, які завжди хотіли мати власну — кулінарну — справу. Влітку 2019 року запустили напрямок творчих мандрівок в інші міста.

Мріємо заснувати власне видавництво і відкрити хостел. Є такий забобон — не розповідати вголос про свої плани та мрії, інакше вони не збудуться. Ми робимо навпаки і передусім їх озвучуємо. Адже так можна знайти однодумців, партнерів і просто нових знайомих.

5 порад тим, хто мріє розпочати власну справу

  • Посадіть внутрішнього критика під замок. Коли потрібно йти за мрією, немає часу до нього прислухатися. Скажіть: "Бро, дякую, ти багато для мене зробив. Тепер час тобі відпочити". Коли я починала працювати над проектом креативного простору, боялася публічних виступів. Тепер я регулярно веду лекції про подорожі, буваю на радіо і телеефірах. Чи вдалося б мені це, якби я не вимкнула звук внутрішнього критика? Навряд чи.
  • Прийміть помилку як ресурс. Помиляються всі. Помилка свідчить не про те, що ви погана людина, а лише про непрокачаність певної навички. Виробіть звичку вставати і йти далі.
  • Будьте собою. Найсильніша сторона нашої команди — можливість бути собою. Гуртуйтеся з автентичними людьми, які чесні з собою та іншими, так ви знайдете невичерпне джерело енергії та натхнення.
  • Знайомтеся зі своїми рольовими моделями. Заприятелюйте з тими, кому вже вдалося реалізувати близьку вам мрію. Цілком можливо, ви отримаєте класного ментора чи просто практичні поради.
  • Вчіться, але не зациклюйтеся на теорії. Зараз багато чудових курсів, інкубаторів і акселераторів для стартапів — не лише за кордоном, але й в Україні. Вивчайте ринок, подавайтеся на навчання. Та пам'ятайте, що жодна теорія не замінить практики. Не впадайте в оману безкінечного навчання, дійте.

Стежте за нами в Telegramабо Viber! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему