Блог професора Пономарева: як називати жителів Кременчука?

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів ВВС Україна.

Свої запитання професорові Пономареву надсилайте на адресу bbc.ukrainian.kiev@bbc.co.uk

Юрій Литвиненко, начальник управління в роботі з персоналом, пише: підприємство чи установа розташована, наприклад, у Києві, а працівник мешкає в иншому населеному пункті й там виконує роботу. Чи доречно використовувати в такому випадку слово дислокація щодо цього працівника?

На мою думку, ліпше вживати слова перебування, місцеперебування, бо дислокація пов’язана з військовою справою.

Читач Андрій: чи правильно казати просто зараз, маючи на увазі в цю мить?

Правильно, бо основне значення прислівника зараз: негайно, відразу, цієї миті. А тепер позначає більший проміжок часу, те саме, що російською мовою в настоящее время.

Як правильно: тобі потрібні гроші, потрібно відпочити чи тобі треба грошей, треба відпочити?

І так, і так правильно.

Роздруківка чи видрук, видруківка?

Ці слова не тотожні значенням. Роздруківка поширена на більшу кількість об’єктів, а видрук називає тільки дію без кількісного позначення.

Львів'янин Роман Пришляк запитує, як називати мешканців Кременчука: не кременчужани ж?

Їх називають саме кременчужанами, але це неправильно, бо пов’язане з російською назвою міста Кременчуг.

Українською мовою має бути кременчучани, але це не милозвучно, то можна запропонувати кременчуківці.

Читач Олег пише, що на першому каналі Українського радіо є передача "Нічого собі!". Хіба це по-українському?

Ні, не по-українському. Я вже про це писав, але, мабуть, на радіо не читають видань з культури мови.

Російському вигукові ничего себе! на позначення здивування, незадоволення відповідає український отакої!

Наприклад: "Куди ж писати? – Отакої! Не знає куди!.. Адреса відома" (Олесь Гончар).

Ганна Авраменко цікавиться значенням і походженням свого прізвища.

Це прізвище, утворене за допомогою патронімічного суфікса -енко від імени Аврам, означає син Аврама. Порівняймо: Шевченко – син шевця, Чабаненко – син чабана й так далі.

Ім'я Аврам, Оврам, Абрам, що прийшло до нас із прийняттям Християнства, походить від гебрайського Абрам, що означає великий батько.

Читачка Ніна з Києва пише: "Мені дуже ріжуть вухо конструкції, перекладені з російської. По адресуза адресою, за телефоном, за низьку ціну, за інструкціями, третя година за Києвом, упізнати за описом, сортувати за алфавітом, оцінювати за рівнем знань, за якістю, впорядковувати за змістом, розташовувати за нумерацією, викликати за чергою, телефонувати за номером".

У більшості цих конструкцій справді доречний прийменник за, хоч є й инші варіянти: за адресою – мешкати, на адресу – надсилати щось; за низьку ціну; спілкуватися телефоном (без за); за інструкціями; третя година за київським часом (розмовний скорочений варіянт: за Києвом); упізнати за описом (або з опису); сортувати за алфавітом (або за абеткою); оцінювати за рівнем знань, за якістю; впорядковувати за змістом; розташовувати за нумерацією; викликати за чергою; телефонувати на номер (а не за номером).

Попередні записи з блогу: