Блог професора Пономарева: чи можна сказати "проголосували закон"?

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів ВВС Україна.

Свої запитання професорові Пономареву надсилайте на адресу bbc.ukrainian.kiev@bbc.co.uk, вказавши в темі листа "Запитання до професора Пономарева".

Дзвінка Челепіс поставила кілька запитань. Якого року правописом української мови варто керуватися?

Особисто я керуюся проєктом правопису, який розробила Національна комісія з питань правопису під керівництвом члена-кореспондента Національної академії наук України Василя Німчука в 1999 році.

Форми дієслів потрібно вживати в однині чи множині, коли надсилають листа на бланку якоїсь організації за підписом її керівника?

У таких випадках варто використовувати множину: інформуємо, повідомляємо, просимо, а не інформую, повідомляю, прошу.

Як правильно: цукерок чи цукерка?

У сучасній українській літературній мові вживані обидва варіянти, але переважає форма жіночого роду. Цукерка, множина – цукерки, родовий відмінок множини – цукерок.

Від іменника чоловічого роду цукерок множина – цукерки, родовий відмінок множини – цукерків.

Микола Мирний запитує, як потрібно казати: проголосувати що чи за що?

Правильний варіянт – проголосувати за законопроєкт.

Проголосувати законопроєкт – без прийменника за – розмовна форма, якої в офіційному вжитку варто уникати.

Як краще: по п’ятницях чи щоп’ятниці? – цікавиться Марія Чубата.

Правильні обидві конструкції. Не можна казати тільки по п’ятницям, бо в місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах, -ях, а не -ам, -ям. Так кажуть безграмотні урядовці, що їздять по областям, по районам, проводять засідання по четвергам, замість потрібних по областях, по районах, по четвергах.

Ще один читач запитує: окремо чи через дефіс потрібно писати духовно збудовуючий?

Оскільки українська літературна мова не має активних дієприкметників на -чий, то потрібно використовувати вислови духовний будівничий, або будівничий духовности.

Мирослава з Італії просить пояснити значеннєві відтінки в словах блискавично, вмить, миттєво.

За Словником української мови, ці лексеми мають такі значення : блискавично – дуже швидко, як спалах блискавки; вмить (умить) – у цю ж хвилину, дуже швидко; миттєво – дуже швидко, раптово.

Отже, це – синоніми, слова з незначними семантичними відмінностями. Їх потрібно використовувати для врізноманітнення викладу.

Викликає сумнів у читачки й вислів дорожньо-транспортна пригода. Бо пригода, мовляв, - це подія, випадок.

Але за лексикографічними працями, пригода – це те, що трапилося, часто непередбачуване, несподіване. Можна сказати романтична пригода, любовні пригоди, веселі пригоди.

Проте серед значень цього слова є й таке: подія, що трапляється під час мандрівки, часто пов’язана з ризиком. Тож коли йдеться про якусь аварію в дорозі, то цілком доречний вислів дорожньо-транспортна пригода.

Крім вільного значення, іменник пригода входить до складу фразеологізму: бути (стати) в пригоді – бути корисним комусь. (Див. також запис "Чи бувають пригоди трагічними")

Жителі Сум: сумчани чи сум'яни? Правого сектора чи сектору?
Про "правильно" і "вірно" Більшість людей прийшлА чи прийшлИ?
Чому бобслеїсти не атлети Як наголошувати слово "вірші"
Паралімпіада чи ПараОлімпіада У чому різниця між Рима і Риму
Як українською "лечащий врач" Як називати жителів Кременчука
Чи бувають пригоди трагічними Тітушок чи тітушків
Різниця між маєш, мусиш і повинен Річард проти Ричарда
Що не так зі словом "давайте" Чому триває правописна війна
На Фейсбуці чи на Фейсбуку Як відмінювати "віче"
Налаштувати чи настроїти скрипку Про "військовий" і "воєнний"
Про "Шевченковий" і "шевченківський" Чим замінити слово "однофамілець"

Архів блогу професора Пономарева (2009-2011рр).