Блог професора Пономарева: про "вкладку" і "вкладення"

Професор Олександр Пономарів

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів ВВС Україна.

Свої запитання надсилайте на адресу bbc.ukrainian.kiev@bbc.co.uk, вказавши в темі листа "Запитання до професора Пономарева". Якщо Ви хочете запитати про значення котрогось слова, будь ласка, спочатку загляньте до словника - можливо, там уже є відповідь на Ваше запитання.

Тетяна Затуливітер просить пояснити відмінності у вживанні слів використовувати, запроваджувати, застосовувати.

Використовувати – вживати щось. Він використовує забагато іншомовних слів у своєму мовленні. Потрібно використовувати кожну погожу днину.

Застосовувати – запроваджувати у вжиток. Науковці намагаються застосувати математику до практичних потреб.

Запроваджувати – установлювати, узвичаювати, спрямовувати когось кудись. Наприклад: запроваджувати п’ятиденний робочий тиждень, запровадити мову, запровадити туди, де козам роги правлять (з народних вуст).

Голосувати партію чи голосувати за партію?

Нормативний варіянт: голосувати за партію.

У чому полягає відмінність між словами вкладення і вкладка?

Вкладення – кошти вкладені у виробництво, в розвиток чогось. Кажемо капітальні вкладення, вкладення в будівництво культурних закладів тощо.

Вкладка – вставлений у книжку чи журнал додатковий аркуш, а також вкладна деталь у машині. Буксова вкладка, клинчаста вкладка.

Олег із Канади хоче знати, як правильно: дивлюся телевізор, дивлюся кіно чи дивлюся на телевізор, дивлюся на/у кіно. "Ми в Канаді, - пише читач, - колись казали та писали дивлюся у телевізор, дивлюся у книжку".

Не тільки в Канаді, а й в Україні кажемо: дивлюся на тебе, на небо, на степ, дивлюся в книжку, дивлюся в воду. Але дивлюся фільм по телевізору, дивлюся телевізор тощо.

Ірина Михалевич з Олександрії на Кіровоградщині запитує, як українською мовою відтворити російський прислівник навесу, тобто тримати щось, не кладучи на стіл. Чи доречний тут буде прислівник наввиважки?

Можливо, й доречний, хоч у словниках він не зафіксований, і російське навесу поки що перекладаємо у висячому положенні.

Микола з Бердянська цікавиться, як правильно писати прізвища шефа СС: Гімлер чи Гіммлер, тобто з двома чи з одним м.

За нині чинним правописом подвоєння зберігається, але за проєктом 1999 року, яким уже багато хто користується, серед них і я, потрібно писати Гімлер, з одним м. Ми ж не подвоюємо приголосних у загальних словах: тролейбус, гама, каса, піца і под., то чому їх подвоювати у власних назвах? Адже ми не чуємо в українській вимові подовження приголосних у цих словах.

Те саме можна сказати і про лексеми тона, Барем, беріас, Егенбург, кимеридж, що про них запитують інші читачі.

Попередні записи в блозі професора Пономарева.

Архів блогу (2009-2011рр).