Блог з Луганська: як українське перейменовують на "республіканське"

Копирайт изображения AP

Пригадуєте з історії, як після перемоги у Другій світовій у нас подекуди почали утискати німців. Навіть тих, хто був "радянським німцем", що народилися не на історичній батьківщині, а в Радянському Союзі і всією душею зневажали фашизм.

Тоді цькували не тільки за фашизм чи Гітлера, але могли й просто за походження. Щось схоже відбувається і зараз у "ЛНР".

Загальним словом "Україна" об'єднали все: "фашистів", блокування пенсій і соціальних виплат, безробіття, невлаштованість, відсутність ліків, дорожнечу. Але у першу чергу - все, що пов'язане з війною, загибеллю людей і страхом.

У ненависті з'явилося ім'я. І це ім'я витирають гумкою зараз звідусіль, як кислотою виводять татуювання з ім'ям колишньої коханої, зустрівши свою нову любов.

Найперше, що помітили усі, це перейменування кінотеатру "Україна" на "Русь".

Можливо, тому що будівля у самому центрі, а може просто через те, що сталося це одразу після боїв.

Помітили це усі. Як тут не помітити. Навряд чи самі жителі Луганська так скоро змогли визначитися, хто і в чому винен, а хто ні, як це зробили власники кінотеатру, зробивши "політично правильний" хід. Звичайно, вони працюють - слідом за перейменуванням було відкриття.

Із зовсім нещодавнього - перейменування хліба "Український" на "Козацький" - із тією ж ціною 12 рублів 50 копійок, тією ж вагою 750 г і тим самим виробником.

Складно навіть сказати, що так дивує у цьому, якщо за два роки можна було б вже звикнути до епохи змін.

Між кінотеатром і хлібом стоїть багато всього - Україну прибирають з усіх вивісок, минулого... Не було тут такої країни, не знаємо.

У зверненні до першокурсників на урочистій лінійці одного навчального закладу міста перераховували видатних випускників минулих років - як рекламу і підтвердження правильності вибору абітурієнтів.

Знаєте, що цікаво? Не назвали жодної людини, що прославила своїми відкриттями або досягненнями саме Україну. Назвали тих, хто кимось став у Росії, Німеччині, Балтиці, навіть В'єтнамі, але обійшли Україну, де працює значна частина випускників цього ВНЗ.

Те саме з документацією - немає у нас такої країни у базах практики і співробітництва, а всю внутрішню документацію ми поспіхом перекладаємо на російську мову, виконуючи Сізіфову працю. І найцікавіше, що у цих перекладах залишається колишня форма - немає часу створювати нові титули.

Ось і виходить, що найчастіше змінюють у документах "Україну" на "Республіку" або "Росію", залишаючи колишній контекст. Напевно, це смішно, але було б смішно, якби не було так сумно.

Деякі упаковки продукції ті самі - українською мовою, але на цінниках написано "Зроблено в ЛНР". Те саме з крупами. Навіть у величезному супермаркеті, який знову відкрили, все ще "фіскальний чек", "знижки", "гроші" та "решта".

Луганськ зараз поєднує у собі суперечливі речі: таблички "кошу укроп" на шевронах "військових" і дверях маршруток, звичні продукти українських виробників на ятках ринків і супермаркетів, гонитву за українською пенсією, оформлення українських паспортів і свідоцтв про народження дітей і навіть обкладинки колишні "паспорт України" на документах у руках людей в "держбанках".

При цьому українське перейменовують на "республіканське" у дусі нового часу, а знижку на проїзд у громадському транспорті міста мають "жертви українських репресій", про що чорним по білому написано у всіх маршрутках.

Якось у місцевих новинах показали, як внаслідок "спланованої операції поліції розкрили" українсько-канадський центр, в якому під самим носом влади кожен охочий міг прочитати книги українською мовою, видані на канадські гроші. Там знайшли біографію Бандери.

Найцікавіше, що центр цей існував два добрих десятиліття, нікому не заважаючи. Ні шкоди від нього не було, ні користі. Щось вони там робили, студенти ходили туди за книгами, розсадником ворожої думки центр виявився тільки в 2016 році. Такі викриття всюди. І якщо хтось каже "Заслужений діяч України", то виникає незручна пауза, як ніби людина осоромилася при всіх.

Ми живемо з паспортами України, але не в силах бачити згадку про Україну за сніданком, обідом і вечерею.

Напевно, на черзі український борщ, який стане, ймовірно, "новоросійським", наслідуючи загальноприйняту топоніміку.

Новини на цю ж тему