Науковий блог: як переконати опонента?

Копирайт изображения Getty

У США, де табори лібералів і консерваторів завжди були розділені, переймаються дедалі більшою поляризацією думок виборців. Це призводить до того, що людям із протилежними політичними поглядами стає важче порозумітися навіть із тих питань, де політика не мала би заважати знайти спільну мову.

У зв’язку з такою поляризацією науковці з університету Торонто вирішили пошукати способи, як політичні опоненти можуть порозумітися. Вони провели серію експериментів, де людей із протилежних політичних таборів просили переконувати один одного.

Виявилося, що люди переконують дуже незграбно, взагалі не переймаючись аргументами і цінностями співрозмовників.

Більше за те, учасники були схильні швидко переходити у словесну атаку, ставлячи під сумнів мораль і цінності опонентів. Лише 8% консерваторів і 9% лібералів змогли аргументувати свою позицію, виходячи із системи цінностей опонентів. Решта – атакували співрозмовників власними аргументами, виходячи з того, що є важливим для них самих.

Хорошими аргументами науковці вважали, наприклад, тези лібералів які, переконуючи консерваторів щодо необхідності легалізації одностатевих шлюбів, говорили про те, що "наші співгромадяни заслуговують іти поруч із нами" - це однозначне посилання на консервативну цінність лояльності і єдності нації.

А хорошим аргументом у консерваторів вважалося, наприклад, обґрунтувати необхідність єдиної державної мови тим, що це допоможе знизити рівень дискримінації у суспільстві.

Аналізуючи дискусії, керівники експерименту дійшли висновку, що саме ті учасники, які намагалися апелювати до цінностей співрозмовника, були значно успішніші у переконанні. І так дискусія не викликала ще більшої поляризації думок.

Але чому взагалі у світі останнім часом так переймаються цією поляризацією?

Нові дослідження свідчать, що вона небезпечна у прямому розумінні, бо веде до глибоких внутрішніх конфліктів і відкриває можливості для зовнішньої агресії.

Суспільства стають більш розділеними і напруженими. Поступово політичні течії починають базуватись не на поглядах на державне управління, а на моральних установках, що робить прибічників різних політичних таборів ворогами.

Копирайт изображения Getty
Image caption Андрій Дещиця під час суперечок біля російського посольства у 2014 році апелює до цінностей опонента

Отже, емпатія є ключем до розуміння і в політичних дискусіях. Можна було би потренуватися у побудові аргументів в українських реаліях. Як консервативно релігійних людей переконати у необхідності легалізації одностатевих шлюбів?

Навряд чи спрацює апелювати до того, що це практика цивілізованих країн, чи цитувати наукові джерела, які свідчать про природність гомосексуальності. Аргументи, які базувалися б на милосерді та любові, можливо, наблизили б опонентів до порозуміння, або принаймні не поляризували б думки ще більше.

Як переконати тих, хто виступає проти будь-яких переговорів, що насильство породжує насильство?

Чи спрацює тут говорити про милосердя і прощення? Ні, варто будувати аргументи радше на єдності нації і стратегічному плануванні.

Вчитися емпатії, тобто вчитися розуміти і приміряти на себе почуття інших – це ключова соціальна навичка, без якої світ стає дедалі більш агресивним, а люди дедалі більше віддаляються одне від одного.

Новини на цю ж тему