Тревел-блог: "Як я шукала найкрасивіший пляж Криту"

пляж балос Копирайт изображения Oleksandra Marchenko
Image caption Через білий пісок та бірюзовий колір води Балос називають мальдівським куточком на Криті

Балос вважається одним з найкрасивіших пляжів на грецькому острові Крит. Проте в описах не вказують, що дорога до нього – це справжній турпохід горами й іспит на екстремальне водіння.

Пів на четверту дня. Ми подолали 80 кілометрів легким серпантином і рівненькою національною трасою Криту. Залишилось близько восьми. Це приблизно 15 хвилин вузькими дорогами місцевих селищ. Якраз до четвертої, коли сонце вже не таке пекуче, плануємо дістатися Балоса. В телефоні збережені неймовірні фотографії цього пляжу, і ми вже мріємо зануритись у його світло-бірюзові води після денної грецької спеки.

Балос розташований на західному узбережжі півострова Грамвуса в регіоні Ханья. Пляж відомий нетиповою для грецького острова кришталевою водою бірюзового і навіть білого кольору й білим піском. Його називають мальдівським куточком острова.

Біля підніжжя гір нас зупиняє жінка: "В’їзд - євро з людини". Як далеко до пляжу? "Сім кілометрів машиною, а потім ще півтора пішки". Але позаду довгий шлях і вертатися вже не хочеться. Тим більше, ввечері грецьке сонце і море найлагідніші.

Копирайт изображения Oleksandra Marchenko

Дорога попереду іде у гори, але цей підйом радше схожий на бездоріжжя, бо асфальту немає. Увесь шлях закиданий камінням, яке час від часу падає з гір. Мабуть, це лише маленька частинка дороги, бо загалом на Криті скрізь рівний асфальт - як біля моря, так і у віддалених від цивілізації гірських селах, думаю собі я.

"Добре, ми їдемо", - кажу я жінці і віддаю платню.

Трохи далі інформаційна табличка розповідає нам, що лагуна Балос та прилеглі території багаті на унікальну флору і фауну, яка охороняється законом. Тут заборонено ставити намети, ночувати і навіть розкладати парасольки на пляжі.

Копирайт изображения Oleksandra Marchenko
Image caption Зазнімкували дорогу на Балос вже на шляху назад, бо коли їхали туди, думати про фотоапарат не було сил

Під колесами суцільне каміння, деяке вже вбите в саму дорогу, деяке відстрибує з-під коліс. Швидше 20 км/год. їхати не можна. Дорога піднімається високо над прірвою. Внизу синє море. Два-три повороти серпантином - і стає зрозуміло, що це бездоріжжя аж до самого пляжу.

Ширина дороги метрів п'ять-шість. Рух двосторонній, і чим ближче до пляжу, тим більше на шляху трапляється зустрічних машин. Кишеньок, щоб розминутися з ними немає. Огорожі немає теж. Дорога йде все вище вгору й іноді на поворотах при зустрічі з машинами стає так страшно, що ми зупиняємось, аби пропустити машину і трохи видихнути напруження. Пасажиру праворуч особливо лячно дивитися у вікно. Море виблискує синім, але воно десь далеко-далеко внизу.

"А якщо проколоти колесо, як зупинитися, щоб його поміняти? Чи не поведе при цьому в якийсь бік, найстрашніше вправо? Де розвернутися? І, може, таки розвернутися і ну його, той пляж? Чи не посунеться раптово під правим колесом якийсь великий камінь у прірву? Чи не почнеться гірський обвал? І зрештою, де той пляж, якщо ти піднімаєшся все вище і вище вгору?", - тільки ці думки в голові.

Копирайт изображения Oleksandra Marchenko
Image caption Туристи починають приїжджати на пляж вже на сході сонця

Десь за півгодини ми вже бачимо імпровізовану стоянку машин під горою. Назустріч ідуть знесилені, але щасливі туристи. Всі як один з обпеченою на сонці червоною шкірою. "А де ж тут пляж?" - запитую я. Дівчинка з хлопчиком починають сміятися. "У всіх, хто сюди приїжджає, запитують те саме. Вниз кілометрів два. Дорога дуже важка, але воно того варте".

По галявині гуляють вівці та кози. Здається, вони тут хазяїни. По вузький стежці вниз повільно ідуть туристи.

Копирайт изображения Oleksandra Marchenko
Image caption Найголовніше на горі обрати правильну стежку до пляжу, щоб не потрапити в хащі і не загубитися поміж пагорбів

"Дивіться, не їдьте звідси останніми. Дорога складна", - каже один із зустрічних чоловіків.

І осі нарешті він. Унизу схований у скелях кришталево-білий пляж. Донизу ще кілометрів півтора крутими слизькими сходами, але краєвид манить.

Копирайт изображения Oleksandra Marchenko
Image caption В лагуні Балос зливаються три моря: Іонічне, Егейське та Лівійське

Щотижня сотні туристів приїжджають подивитися на Балос. Ніхто з наших нових друзів по пригоді не знав, що дорога до пляжу стане справжнім турпоходом.

Для тих, хто ходить в гори регулярно, шлях до лагуни має найнижчий рівень складності. Але ті, хто просто хотів відпочити день на найкрасивішому пряжі Криту, до такої пригоди явно не готові.

Копирайт изображения Oleksandra Marchenko
Image caption Дорога чи радше стежка до пляжу тягнеться два кілометри

Сюди приїжджають з маленькими дітьми, літні люди спускаються, підтримуючи одне одного за руки. Якщо вже побачив цей краєвид, повернути назад неможливо.

На березі "новачки" діляться досвідом спуску: літні люди – з літніми, діти – з дітьми. А вже "досвідчені" дивуються, що ми не приїхали раніше, і пропонують зустрітися завтра.

Копирайт изображения Oleksandra Marchenko

Вода посередині розділена піщаною смугою і температура води з кожної сторони пляжу різниться. Адже в лагуні сходяться три моря: Іонічне, Егейське та Лівійське - кожне з них має свою температуру і свою течію.

Копирайт изображения Oleksandra Marchenko
Image caption Якщо до вас дорогою підійдуть кози в очікуванні чогось смачненького, не дивуйтесь, людей вони зовсім не бояться і їдять з рук

Якщо плануєте приїжджати сюди на цілий день, запасайтеся їжею. Жодних кафе чи магазинчиків поблизу немає. Купити можна тільки воду.

Копирайт изображения Oleksandra Marchenko

Море на Балосі дуже тепле і м'яке, наче шампанське. Штормів не буває ніколи. Правда, берег мілкий – для дітей радість. Щоб пірнути глибше, доводиться йти подалі від берега.

Враховуючи дорогу назад, а це півтори-дві години, насолодитися найкрасивішим пляжем Криту в нас залишилось не так багато часу.

Коли тільки сонце починає сідати – саме час вирушати назад.

Завсідники кажуть, приходити краще вранці, а повертатися саме на заході сонця. В цей час дорога до райського куточка дається найлегше.

Копирайт изображения Oleksandra Marchenko
Image caption Такий захід сонця можна вхопити на Балосі приблизно о пів на дев'яту вечора

Ми таки поїхали з лагуни останніми. Але завдяки цьому побачили не тільки найкрасивіший пляж, але і найказковіший захід сонця на острові.

Новини на цю ж тему