1941 рік: знищення Успенського собору в Лаврі

Копирайт изображения STANISLAW TSALYK
Image caption Руїни Успенського собору - фрагменти східної стіни, вівтар і два стовпи

75 років тому – 3 листопада 1941-го – в Києві вибухнув Успенський собор, головний храм Києво-Печерської лаври, древня усипальниця київських князів. Згодом радянська влада звинуватила нацистів, які порядкували в місті, у знищенні унікальної пам’ятки культури. Натомість німці приписували вину радянським підпільникам.

Київ уже протягом півтора місяця був окупований нацистами. За цей час злетів у повітря Хрещатик – як виявилося, більшовики, залишаючи місто у вересні, замінували чимало важливих споруд. У жовтні німецькі сапери розмінували Оперний театр, Педагогічний музей, Держбанк, Університет, Володимирський собор та інші великі будинки. Здавалося, Київ у безпеці.

Проте 3 листопада приблизно о 14:30 у Лаврі пролунав потужний вибух (або, за деякими даними, серія вибухів). Від Успенського собору залишилися лише фрагменти східної стіни, вівтар і два стовпи.

Версія перша: комуністи

Логічно припустити, що собор, як і Хрещатик, підірвали радянські диверсанти. Німецька влада саме так і стверджувала. Тієї ж думки були представники української інтелігенції, які мешкали в окупованому Києві.

Подейкували, для знищення Успенського собору підпільники використовували вибухові пристрої, дистанційно керовані радіосигналом з Воронезької області.

Копирайт изображения STANISLAW TSALYK
Image caption Так виглядав Успенський собор до початку світових воєн, що прокотилися Києвом. Фото 1911 року.

Відомий радянський кінорежисер Олександр Довженко теж вважав, що Успенський собор підірвали "свої". Одразу після вигнання ворога він опинився в Києві і по гарячих слідах розпитав багатьох мешканців. У "Щоденнику" записав із болем: "Не німці знищили центр нашої знівеченої столиці, а ми самі… І Лавру висадили в повітря".

Навіщо знадобилося нищити собор? Радянські диверсанти начебто дістали з Москви завдання: знищити президента Словакії Йозефа Тісо під час оглядин ним Лаври. Але з вибухом спізнилися – Тісо та супроводжуючі його особи залишити монастир о 13.30.

В часи горбачовської "перебудови" у ЗМІ з’явилися сенсаційні свідчення колишніх радянських підпільників – вони стверджували, що мають причетність до вибуху Успенського собору. За їхніми словами, спочатку намагалися підірвати храм радіокерованою міною, проте, вона не спрацювала. Тоді спробували задіяти електродетонатори – теж марно. Відтак кілька підпільників пробралися на територію Лаври і підпалили бікфордів шнур… Вибухнув уже порожній собор.

Версія друга: нацисти

Радянська влада звинуватила у злочині німців. 6 січня 1942-го нарком закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов у своїй заяві назвав знищення пам’яток культури "одним з наслідків німецької окупації". А часопис "Слов’яни" у №2 за 1942 рік подав світлини підірваного Успенського собору з поясненням, що це справа рук нацистів.

Згодом з’явилися докази, що рішення підірвати собор обговорювали в Берліні. Начебто вибух мав морально пригнітити киян, а також приховати факти розграбування нацистами унікальних музейних фондів. Адже більшовики 1926 року перетворили Лавру на Всеукраїнське музейне містечко – тут знаходилося 15 музеїв, архівні фонди, бібліотеки зі старовинними раритетами, реставраційна майстерня тощо.

Письменник Анатолій Кузнєцов у романі-документі "Бабин Яр" згадував, що зранку 3 листопада окупанти відселили з кварталів, прилеглих до Лаври – аж до сучасних станцій метро "Арсенальна" і "Площа Лесі Українки" – всіх мешканців. За кілька годин після цього пролунав вибух.

Копирайт изображения STANISLAW TSALYK
Image caption Один із серії знімків, зроблених німецьким офіцером з понтонного мосту 3 листопада 1941 року. Зафіксованирй момент вибуху Успенського собору.

У приватному архіві в Обергаузені виявили 1995 року серію світлин, зроблених німецьким офіцером 3 листопада 1941-го в Києві з понтонного мосту через Дніпро. Зображення: до вибуху – самий вибух – те, що залишилося в Лаврі після вибуху. Отже, німецькі військові наперед знали, коли це станеться.

"Вирішили, що не варт возитися…"

Версія "собор замінували і підірвали більшовики" має вади. Наприклад, радіокеровані міни мали невеликий термін бойового використання через обмежену працездатність джерела живлення – максимум 40 діб. Радянське військо залишило Київ 18 вересня, граничний термін дії мін вичерпався 28 жовтня. Натомість вибух стався 3 листопада.

Версія "собор замінували і підірвали нацисти" теж хибує – немає жодного свідчення, що вони справді мінували Лавру.

Події, як виглядає сьогодні, розгорталися так. Вибухівку таємно заклали в серпні-вересні 1941-го мінери 11-го взводу спецпризначення, очолюваного лейтенантом Михайлом Татарським. У спогадах він підтверджує факт мінування Музейного містечка.

Копирайт изображения STANISLAW TSALYK
Image caption Німецькі сапери виносять вибухівку з Педагогічного музею. Жовтень 1941 року.

Коли Київ зайняли німці, в центральній частині Лаври почалися пожежі – в різні тижні спалахували дзвіниця, Феодосіївська церква, Архієрейський будинок, друкарня тощо. Виявивши під Лаврою вибухові пристрої, окупанти частину їх знешкодили. Проте іншу частину – зокрема, під Успенським собором – вилучити було неможливо з технічних причин. Побоюючись, щоб пожежі не стали детонатором, нацисти знешкодили вибухівку в інший спосіб – підірвали її.

Показово, що 3 листопада не було жертв з німецького боку (на відміну від Хрещатика у вересні). Вже о 16.00, знаючи, що більше вибухів не буде, окупанти зняли посилений режим охорони і відкрили доступ на територію Лаври.

Версію "мінували комуністи, підірвали нацисти" підтримували й українські закордонні кола. В романі "Хрещатий Яр" Докії Гуменної, яка емігрувала з окупованого Києва, героїня каже: "Лавру підмінували й приготували до знищення більшовики, німці ж тільки полінувалися витягнути міни й вирішили, що не варт возитися, менше клопоту буде, коли все злетить у повітря".

Успенський собор став жертвою двох тоталітарних режимів. У незалежній Україні його відбудовано 2000 року з сучасних матеріалів.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему