ІСД: продаж акцій був неминучим?

Алчевський комбінат
Image caption Алчевський комбінат - частина ІСД

Контрольний пакет акцій однієї з провідних українських металургійних корпорацій - Індустріального Союзу Донбасу - перейшов до іноземних інвесторів. Офіційно це швейцарська Carbofer разом із російським Внєшекономбанком. Проте оглядачі вважають, що кінцевими покупцями акцій є одна чи кілька російських металургійних груп.

В ІСД зміни у складі акціонерів називають "нормальним процесом" і запевняють, що жоден зі старих чи нових акціонерів не володіє більше, ніж чвертю акцій компанії.

Продаж акцій - нормальне явище?

На піку металургійного буму, за підсумками 2008 року, ІСД увійшла у тридцятку найбільших виробників сталі у світі. Крім українських активів - Алчевського меткомбінату та Дніпровського меткомбінату імені Дзержинського - ІСД придбав угорський Dunafer та польський Huta Czestochowa.

ІСД також була чи не єдиною українською металургійною групою, яка зважилася на переобладнання своїх підприємств та застосування нових технологій. Переобладнання підприємств ІСД має продовжитися і після входження до складу акціонерів нових власників - каже віце-президент консорціуму, директор з корпоративних прав та інвестицій Олександр Пилипенко.

Олександр Пилипенко: "Переформовування складу акціонерів у той період, коли потрібно приймати рішення щодо реструктуризації фінансових боргів - це є нормальна ситуація, особливо, якщо новим акціонером є фінансовий інвестор. Ніхто ці активи з України не забирає, і ми маємо надію, що з новим складом акціонерів ми завершимо всю модернізацію, яка була розпочата, і більшу частину модернізації ми виконаємо вже цього року."

Іноземний капітал

Згідно з офіційним повідомленням, розповсюдженим новими акціонерами ІСД, контрольний пакет акцій за участю російського Внєшекономбанку викупив швейцарський трейдер Carbofer, очолюваний Олександром Катуніним - одним із засновників та колишнім власником Євразхолдингу.

Власниками 49.99% акцій ІСД, як і раніше, залишаються Сергій Тарута і Олег Мкртчан. Зі складу акціонерів вийде лише радник нинішнього прем'єра Віталій Гайдук.

Віце-президент ІСД Олександр Пилипенко каже, що Віталій Гайдук вже давно хотів продати свою частку у компанії і, нарешті, зробив це. Крім того, пан Пилипенко запевняє, що ніхто з інших українських акціонерів не має наміру виходити з бізнесу, як про це, наприклад, писала Financial Times.

Один із керівників ІСД також наголошує, що жодна з відомих металургійних груп на даний момент не має понад 25% пакету в ІСД, а оперативне керівництво бізнесом залишиться незмінним.

Олександр Пилипенко: "ІСД не продавала свої акції. Акції продають акціонери. Якщо один з акціонерів захотів вийти, - а він такого бажання і не приховував, і мав ці бажання ще 2 роки тому, - то зараз він це реалізував. Ніхто із названих вами компаній, ніхто із олігархічних груп не є власником ніякого пакету акцій. 50% акцій не належать нікому. Ніхто із новий чи старих акціонерів не має пакету, більшого за 25%."

Рівняння з багатьма невідомими

І все ж таки оглядачі вважають, що швейцарський трейдер за участю російського банку в угоді про продаж акцій ІСД може бути лише посередником. Кінцевим покупцем одні називають російську EvrazGroup, яка вже придбала деякі металургійні активи в Україні, зокрема, ті, що раніше належали групі Приват.

Інші ж вважають, що то може бути Металлоінвест. Треті не виключають, що при покупці акцій ІСД ці дві конкуруючі компанії могли об'єднатися.

Як у EvrazGroup, так і у Металоінвесті не коментують своєї участі в угоді. Проте більшість оглядачів погоджуються у тому, що кінцевими власниками контрольного пакету стали саме росіяни.

Проте, якщо припустити, що покупцем акцій ІСД є, наприклад, EvrazGroup, то за оцінками тої ж Financial Times, він має сплатити за акції близько 2 мільярдів доларів, а також бере на себе відповідальність за близько 3 мільярда доларів боргів цієї компанії, при тому, що чистий борг самого Evraz складає понад 7 мільярдів доларів.

Image caption Укранська металургійна промисловість переживає наслідки кризи

Відтак, виникає запитання: чи зможуть нові інвестори "потягти" не тільки придбання акцій ІСД, але й забезпечити обслуговування боргів корпорації - каже експерт Укрпромзовнішекспертизи Володимир Власюк.

Володимир Власюк: "Наскільки можна судити за тою інформацією, яка є на сьогоднішній день, - а вона не є дуже детальною, - компанію придбали дві групи, які мають російське коріння: це Металоінвест та Євразхолдинг. Чесно кажучи, не зовсім зрозуміло, яка домовленість може бути між цими компаніями, тому що між собою вони об'єктивно конкурують на російських теренах. Тому залишається багато неясностей, і сам процес цієї покупки не є дуже прозорим. Але у цих компаній заборгованість за їхніми російськими активами є дуже високою, і їм самим потрібно пройти процеси переоснащення. Тому що у цих процесах вони відстають навіть від таких російських компаній, як та ж сама Сєвєрсталь. Як ці компанії здійснюватимуть переоснащення, як буде далі із програмою модернізації на Алчевському меткомбінаті - я не знаю. Сподіваюся, що це питання порушувалося перед продажем акцій."

Експерт Укрпромзовнішекспертизи також вважає, що саме борги за кредитами, які ІСД брав на технічне переозброєння та придбання закордонних активів і стали чи не головною причиною продажу контрольного пакету.

Наслідок кризи

Володимир Власюк: "Внаслідок фінансової кризи та взятих кредитів до цього компанія потрапила в досить непросте фінансове становище. Плани компанії прораховувалися виходячи з високих темпів зростання цін на метал. В результаті падіння цін компанії так і не вдалося реструктурувати свою заборгованість перед банками. Очевидно, це і є однією з причин продажу компанії."

З тим, що саме багатомільярдні кредити, взяті ІСД для переобладнання своїх підприємств та придбання закордонних активів, тобто те, що мало посилити компанію, насправді призвели до того, що її власникам довелося продавати частину акцій, погоджується і директор Інституту приватизації, власності та інвестицій Олександр Рябченко. Він упевнений, що тільки виробник, дуже добре обізнаний як з українськими реаліями, так і з світовим металургійним ринком, зацікавлений саме зараз вкладати кошти у покупку активів на піку падіння цін.

ІСД - перша ластівка?

Пан Рябченко також вважає, що історія з ІСД має стати уроком для української влади: підприємствам, що зважилися на переозброєння, потрібна державна підтримка - тільки тоді вони залишатимуться українськими не тільки за розташуванням.

Олександр Рябченко: "Треба розробляти механізми, які не тільки спонукають до технічного оновлення, але й підтримують ті компанії, які, ризикуючи своїм фінансовим становищем, виходять на технічне оновлення, до того ж, достатньо масштабне. Бо в цілому українська металургія безумовно потребує оновлення, безумовно, потребує великих інвестицій. І тому це є природнім, коли держава якимось чином підштовхує, допомагає і страхує приватних акціонерів від того, що вони матимуть великі проблеми."

Оглядачі також погоджуються у тому, що ІСД може стати першою, але не останньою металургійного корпорацією в Україні, яка буде змушена продати частину своїх акцій.

Такі припущення вже відбилися і на фондовому ринку: від початку року, тобто відтоді, як стало відомо про продаж контрольного пакету акцій ІСД, акції головного металургійного активу компанії, Алчевського меткомбінату, зросли майже на 50%, а головна активність на українських фондових біржах зосередилася загалом довкола активів української металургії.