Українці починають звикати до супермаркетів

Супермаркет

Все більше українців купують харчі та непродовольчі товари у гіпермаркетах, супермаркетах та магазинах самообслуговування. Таку закономірність виявила компанія з маркетингових та соціальних досліджень GfK Ukraine.

Вивчивши український ринок роздрібної торгівлі, дослідники з'ясували, що основним місцем місцем покупок харчів для 73% українців є великі роздрібні мережі.

Бі-Бі-Сі з'ясовувала, чому все більше людей ходять у супермаркети, хоча нерідко нарікають на якість товарів. І що обирають за альтернативу великим мережам?

Зранку в маркеті одного із київських житлових масивів - натовп старших людей навколо контейнерів з овочами та фруктами. Чималий гурт оточив і великі мішки з цукром, насипаючи собі в торбинки продукт, який дорожчає в Україні щодня.

Запитую ще молоду жінку, яка з напівнаповненим кошиком іде до каси, чи подобається їй скуповуватися в супермаркеті.

- Тут все дорого дуже, - відповідає жінка коротко.

- Але все рівно ви йдете сюди. А чому не на базар?

- Тому, що того, що мені треба, наприклад, на базарі немає. А тут акції бувають. От сьогодні акція на яйця - 6.70 гривень за десяток, а на ринку - 8. Так от я й прийшла.

- Чи купуєте щось інше, окрім "акційних" товарів?

- Ні, зараз ресурси не дозволяють зайвого.

Чому пенсіонери стають завсідниками супермаркетів?

Пенсіонери є так би мовити цільовою аудиторією супермаркетів у ранковий час. Багато з тих, хто живе на мінімальну пенсію, спеціально стежить за магазинними продуктовими розпродажами, які дозволяють і прохарчуватися, і заощадити гроші.

Цієї зими до планових знижок у магазинах додалися несподівані - погодні. Склади багатьох маркетів не витримують випробування сильними морозами, а тому фрукти перекочовують одразу до торгівельної зали за суттєво зниженими цінами. Апельсини та лимони, наприклад, у багатьох торгівельних мережах можна купити по 10 гривень за кілограм, тобто, удвічі дешевше, ніж на ринку. Пенсіонери одним кілограмом не обмежуються. І тішать себе тим, що вітаміни корисніші, ніж м'ясо. Особливо тоді, коли на нього не вистачає грошей.

Зупиняюсь поговорити ще з однією відвідувачкою магазину. Запитую чи часто буває тут і що їй взагалі подобається в такій торгівельній системі, як супермаркети?

- А я не те, що подобається, а те, що необхідно мені, купую. Дивлюся по грошах. Добре, що тут є знижки. Дехто каже, що тут гірша якість продукції. А я вважаю, що це треба контролювати і все буде добре. Заступниця директора цього магазину знає мене особисто, бо я часто її викликаю і відчитую за якість товару.

Стихійний базарчик проти супермаркету

Продукти гарантованої якості багато хто шукає метрів за 50 від супермаркету, одразу за автомобільною стоянкою.

Цей стихійний базарчик, який час від часу розганяє міліція, - то тутешня альтернатива і супермаркетові, і недешевому офіційному продуктовому ринку. Тут торгують своїми скромними городніми надлишками бабусі з прилегих до Києва сіл та кияни, що мають у передмісті трохи землі.

Сьогодні надворі холодно, а тому на міні-ринку людей небагато. Запитую в жінки, чому вона купує цибулю саме тут.

- В супермаркеті мені цибуля не подобається. Бо вона несмачна. І вже перемерзла. Її ж не можна їсти. В магазині те, що викидують ото на купи, то вже ж "фуфел" продають. А люди купують, бо воно дешевше, бо пересічні громадяни не заробляють і не тратять стільки, аби куплене одразу викинути у смітник.

До тієї розмови долучаються бабусі, що торгують овочами із свого города і нахвалюють свою продукцію.

- Наша продукція краща, бо наше все вирощене на гною, а не на хімікатах. В мене яблучка всі домашні.

На моє запитання, чи правда, що зараз і селяни стали хитрі - для когось вирощують на хімікатах, а для себе - окремо, бабусі ображаються:

- Це неправда. Ми продаємо тільки своє. Тобто, те, що виростили для себе.

- Своє, звичайно, своє. Оце в тачці притягла. Взяла 5 кілограм картоплі. 3 кіла продала, 2 не продала - назад потягну. Тягаю взад-вперед. Бо скільки тієї пенсії. Оце наче підробіточок якийсь, бо треба ж щось куплять їсти - в селі там тільки курочки, а так більш нічого не держимо.

Два торгівельних об'єкти, супермаркет та стихійний базарчик, співіснують мирно, а селянки перед тим, як вирушити додому, щодня скуповуються в конкурентів.

Причиною зростання останнім часом числа тих, хто відвідує супермаркети, магазинні завсідники називають погоду.

- В супермаркетах побільшало людей, тому що надворі мороз. На вулиці - мінус 25, от і побільшало. Але ж це не означає, що люди беруть там дуже багато. Я можу зайти в супермаркет, наприклад, щоб взяти хліба, цукру, крупи.

Коли стихійний ринок порожніє, купівельна естафета повністю переходить до супермаркета. Щоправда, у вечірній та нічний час відвідувачі тут інші. Ці магазини виручають тих, хто забарився на роботі чи не хотів удень штовхатися в чергах на касу. Саме пізні відвідувачі, у чиїх візках можна побачити не лише харчі, а й побутову хімію, посуд та одяг, залишають у маркеті найбільші гроші.