Янукович: Без реформ Україна приречена

Image caption Янукович оголосив економічні реформи

Напередодні оприлюднення плану реформ, який цього четверга з нагоди ста днів на посаді має оголосити президент Віктор Янукович, під його головуванням відбулося засідання комітету з реформ, на якому було обговорено остаточний варіант підготовлених владою пропозицій.

Як заявив президент, головною метою запропонованих його командою змін є те, аби впродовж наступних 10 років Україна увійшла у двадцятку найрозвиненіших країн світу.

При цьому успіх реформ, за словами Віктора Януковича, вимірюватиметься не тільки зростанням ВВП чи зниженням інфляції, але, наприклад, зростанням середньої тривалості життя українців із 68 до 70 років, або ж тим, що українці зможуть відвідувати Європу без віз.

Пан Янукович також наголосив, що відкладати запровадження реформ надалі просто неможливо, але, водночас, за його словами, успішні реформи можуть об’єднати українське суспільство:

«Перша мета проста і ясна: Україна впродовж 10 років має увійти до 20 найбільш розвинених країн світу. Рівень життя громадян України має відповідати європейським стандартам. Без реформ Україна приречена. Ми стаємо на дуже непростий шлях, який потребуватиме від всіх нас максимальної концентрації, максимального поєднання Інтелектуальних, організаційних, кадрових, фінансових ресурсів. Реформи не відбудуться за помахом чарівної палички. Це велика праця і велика відповідальність. Ми не маємо права на помилки, бо народ України надто довго чекає на позитивні зрушення. Ми повинні дати результат якомога швидше.»

Жінки працюватимуть довше

Серед більш конкретних напрямків учасники засідання багато говорили про дерегуляцію бізнесу, пенсійну реформу як складову реформи соціального забезпечення, реформу енергетики.

Розрахована на 4 роки програма реформ передбачає, зокрема, підвищення пенсійного віку для жінок.

Пропонується підвищувати пенсійний вік для жінок щороку на 6 місяців протягом 10 років. Також президент пропонує підвищити пенсійний вік до європейської норми в 65 років.

Однією із складових реформи енергетики має стати підвищення комунальних тарифів до ринкового рівня.

Про це говорив не тільки президент, але, практично, всі, хто виступав під час засідання – віце-прем’єр з питань економіки Сергій Тігіпко, міністр енергетики Юрій Бойко, заступниця голови президентського секретаріату з питань економіки Ірина Акімова.

Головний висновок – тарифи таки будуть підвищуватися, і досить суттєво.

Водночас всі учасники засідання наголошували, що це відбуватиметься паралельно із запровадженням системи адресної допомоги тим, хто не зможе сплачувати свої рахунки.

Що ж до іншого непопулярного кроку, про який багато говорили напередодні оприлюднення програми – скасування мораторію на продаж землі, то тут, як виглядає, очікувати кардинальних змін не варто.

Говорили радше про «формування прозорого ринку землі,» але чи передбачає це скасування мораторію на продаж землі, який нині діє в Україні, так і залишилося незрозумілим.

Передбачається, що принаймні до кінця цього року самі реформи не почнуться, а відбуватиметься напрацювання законодавчої бази для їх проведення.

І присутній на засіданні голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що він вважає, що парламент готовий голосувати за такі базові законопроекти, які покликані забезпечити структурні зміни і в українській економіці, і у соціальній сфері.

Але, за словами спікера, день у парламенті, коли депутати мають визначитися щодо Засад внутрішньої та зовнішньої політики та Закону про реформу судоустрою, покаже, чи готова нинішня коаліція до голосування з якихось принципових питань.

Володимир Литвин також закликав Віктора Януковича, аби при оприлюдненні програми реформ він приділив увагу поточному стану справ, аби українці зрозуміли, що зволікати із реформами неможливо, бо «відступати далі нема куди.»

МВФ про "амбітні" реформи

Водночас представники МВФ та Світового банку, які були присутні на засіданні, заявили, що загалом вони поділяють цілі, і схвалюють напрямки реформ.

Проте вони також твердять, що терміни виконання певних кроків, їх скоординованість, і, як кілька разів пролунало, «амбітність» реформ, викликають певні зауваження.

Наприклад, на погляд МВФ та Світового банку, реформи в енергетиці мають бути більш глибокими та швидкими.

Крім того, як заявив голова представництва МВФ в Україні Макс Альєр, було б добре, якби існував чіткий часовий розклад та були відомі відповідальні за певні напрямки реформ:

«Наступним кроком має стати розробка деталізованого плану дій, який визначатиме конкретні кроки, терміни їх виконання і відповідальних за їх здійснення. На наш погляд, пенсійна реформа та реформа енергетики мають бути більш амбітними, і завершитися у коротші строки. Крім того, треба ретельно підрахувати вартість певних реформ, бо у короткотерміновій перспективі певні зміни передбачають суттєве збільшення бюджетних видатків.»

Ця програма реформ є далеко не першою, що проголошується в Україні. Але від попередніх – «10 кроків на зустріч людям» або ж «Український прорив» - на сьогодні запам’яталися лише назви, утім, так само, як і від одного із виборчих гасел про "покращення життя українців вже сьогодні."

Новини на цю ж тему