Нафтова катастрофа ВР: що далі?

вилив нафти
Image caption Як катастрофа в Мексиканській затоці вплине на галузь

Велетенський вилив нафти в Мексиканській затоці примусив уряди і регуляційні органи в цілому світі переоцінити ризики, пов'язані з розвідкою нафтових родовищ на морському шельфі.

Катастрофа, яка сталася з нафтовою платформою компанії BP, є надзвичайним явищем, і керівництво компанії наголошує, що в минулому без жодних проблем закрило понад півтори тисячі подібних родовищ.

Але багато хто вважає, що статистика минулих успіхів не має жодного значення, коли один окремий інцидент здатний викликати таку масштабну катастрофу. Аварія на нафтовій платформі може докорінно змінити спосіб ведення бізнесу в нафтовій промисловості.

Глибоко, глибше, ще глибше?

Буріння з нафтових платформ є невеликим сегментом нафтової індустрії, який стрімко розвивається. Значна частка видобутку і розвідки ведеться на морських шельфах, а технологічний поступ дає можливість нафтовим компаніям працювати на щораз то більшій глибині.

У 1980-их роках свердліня на морському дні означало роботу на глибині 200 метрів. Нині найглибші родовища розробляються на глибині 3 кілометри.

На думку аналітика Центру глобальних енергетичних досліджень Джуліана Лі, катастрофа з нафтовою платформою BP викрила серйозні загрози.

Джуліан Лі: "Реальною проблемою з нинішнім інцидентом є те, що досі нікому не доволилося мати справу з чимось подібним на глибині майже 2 кілометри. Туди дуже важко дістатися, видимість обмежена, тиск високий, температури низькі - а все це вкупі створює цілий набір труднощів, з якими ніхто раніше не стикався".

Перспективна галузь

На морське дно припадає близько 10% відомих світових покладів нафти. Найактивніше свердління з глибоководних нафтових платформ ведеться по обидва боки Атлантичного океану, біля узбережжя Бразилії, в Мексиканській затоці і біля берегів Західної Африки.

В планах чи на початковому етапі також - буріння морського дна в Індійському океані, в Чорному морі і біля берегів Китаю та Індонезії. Але після виливу нафти біля берегів штату Луїзіана зросло усвідомлення ризиків, з якими пов'язані подібні проекти.

Представник місцевої влади одного з прибережних містечок Ґани, де відкрито великі поклади нафти, Нана Кобіна Нкеція каже, що катастрофа біля берегів США примусила замислитися багатьох в Африці.

Вождь Нкеція: "Беручи до уваги той факт, що Америка - з усіма її ресурсами, з усіма її грошима, а головне, технологічними можливостями - не може зупинити проблему, можна лише уявити, наскільки страшнішою буде щось подібне для маленької країни на зразок Ґани. Ми дуже бідні. Тому нам треба двічі, а то й тричі чи п'ять разів подумати, перш ніж на щось подібне наважитися."

Навіть у Росії, великому виробникові нафти з покладами переважно на суші, почали бити на сполох.

Найбільший інтерес росіян до глибоководного буріння є наразі далекою перспективою розвідки енергоносіїв в Арктиці, віддаленому й екологічно вразливому регіоні.

Гуртом легше?

Директор енергетичної консалтингової фірми з Москви Міхаїл Субботін закликає створити міжнародний орган, який би вирішував подібні питання.

Міхаїл Субботін: "Проблема, яку так наочно засвідчив випадок з BP, означає, що потрібна співпраця багатьох дуже різних країн. Наприклад, Норвегія, Канада і США мають величезний досвід у цих питаннях. Потрібні постійний моніторинг, впровадження спеціальних систем страхування, можливо, створення різновиду міжнародного міністерства з надзвичайних ситуацій для подолання наслідків екологічних катастроф. Усе це вимагає якнайширшої міжнародної співпраці, яка би покривала дуже широке коло правових питань."

Уже зараз ведуться розмови про жорсткіше регулювання галузі, але найбільш імовірно, що жоден уряд не зможе надовго забороняти свердління з морських платформ. Надто вже великі фінансові інтереси тут задіяні, як каже Джуліян Лі з Центру глобальних енергетичних досліджень.

Джуліан Лі: "Якщо подивитися на те, які країни здійснюють буріння з морських платформ, то це переважно ті країни, у бюджетах яких значну частку складають надходження від нафтової промисловості. Тому, гадаю, ці уряди усвідомлюють, що хоча їм доведеться посилити контроль над самим процесом свердління, але заборонити його вони не зможуть із суто економічних міркувань. І безперечно, якби розвідку нафти з морських платформ цілком заборонили, то всім нам довелося би платити значно більше за нафтопродукти, які ми споживаємо."

Любиш кататися...

Саме про споживання нафти мало згадують у дискусіях про посилення контролю над бурінням з морських платформ. Бо якби зменшився попит на сиру нафту, то відпала б сама потреба розвідувати її родовища в місцях з високими екологічними ризиками.

Мірою того, як виснажуються традиційні поклади нафти на суші, глибоководне буріння з морських платформ, напевне, зростатиме доти, доки світ споживатиме дедалі більше нафопродуктів. А це тенденція, яка залишається незмінною багато десятиліть.