Пенсії і зарплати збільшують, але мінімально

Гривні

Від 1 липня має відбутися чергове підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні, які впливають на цілу низку інших доходів українців – від пенсій до зарплат бюджетників.

Те, що реальне підвищення доходів більшості пенсіонерів та бюджетників нині не перевищує 10-20 гривень, нова влада пояснює потребою розраховуватися за боргами попередників. Проте виглядає, що із зростанням мінімальних зарплат та пенсій в Україні також зростають і обсяги невиплачених зарплат.

Згідно із Законом про бюджет на 2010 рік, від 1 липня прожитковий мінімум має зрости до 843 гривень, а мінімальна зарплатня до 888 гривень. При цьому підвищення, у порівнянні із попереднім, що відбулося у квітні цього року, становитиме 4 гривні. Як повідомило Міністерство праці та соціальної політики, це призведе до автоматичного перерахунку пенсій, при цьому мінімальна пенсія збільшиться на 3 гривні до 709 гривень.

У жовтні минулого року тоді ще опозиційна Партія Регіонів доклала чимало зусиль для ухвалення закону про підвищення соцстандартів, а підвищення пенсій та зарплат стало одним із головних пунктів виборчої агітації нинішнього президента Віктора Януковича.

Проте, після його обрання, формування нового уряду та ухвалення бюджету на 2010 рік виявилося, що за весь цей рік підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні складе щонайбільше 50 гривень. Таке скромне підвищення прем’єр-міністр Микола Азаров пояснює важким спадком, що дістався нинішньому уряду від попереднього. Під час звіту уряду про перші 100 днів роботи, між прем’єром та однією із журналісток навіть сталася суперечка щодо оцінки добробуту пересічних українців:

"А хіба ви не відчули, що жити стало стабільніше? Ціни кусаються? Є таке, але Держкомстат каже, що ціни знижуються. Статистика – це така уперта річ, і у квітні та травні було зафіксовано дефляцію. І вона мене насторожує. Але у травні вперше від початку кризи у нас на півтора відсотки збільшився товарообіг. А це, друзі мої, означає, що жити стало веселіше, жити стало краще. Це означає, що наші люди стали більше купувати. Ми чекали на цей момент, бо нас не могло не турбувати те, що ми підвищуємо доходи, а товарообіг не збільшується. І от у травні ми в чергове підняли на стільки, на скільки змогли зарплати, пенсії, і чекали – як відреагує ринок. І, нарешті, він відреагував. Всього на півтора відсотки, це малопомітно, але важливо," - сказав пан Азаров.

Однак, за даними того ж таки Держкомстату, тільки за травень обсяги боргів із виплати зарплати зросли на понад 11%, і склали майже 900 мільйонів гривень, а від початку року заборгованість із виплати зарплати в Україні збільшилася на майже третину.

За збігом обставин, найбільше зростання заборгованості спостерігається у Донецькій, Луганській та Харківській областях, тобто там, де лідер Партії Регіонів Віктор Янукович здобув найбільшу підтримку під час президентських виборів. Президент вже закликав прем’єра взяти під особистий контроль виплату зарплат, а також доручив Генпрокуратурі проконтролювати дотримання законодавства щодо вчасної виплати зарплатні.

Проте ще у жовтні минулого року, коли з ініціативи Партії регіонів було ухвалено закон про підвищення соцстандартів, експерти попереджали, що зростання соціальних виплат може призвести до скорочення зарплат чи їх невиплат у реальному секторі економіки. При цьому, як твердить експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін, парадокс полягає у тому, що реальне підвищення пенсій та зарплат бюджетників, які автоматично перераховуються після чергового підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні, становить 10-20 гривень, але загальні витрати бюджету на це є мільярдними:

«Для пенсіонерів, для бюджетнів, для тих людей, які отримують мінімальну зарплату або зарплати яких вираховуються згідно з цією тарифною сіткою, на них ці заплановані зміни не дуже сильно впливають. Тобто, ціна питання для них – це кілька десятків гривень. Водночас, для бюджету ціна питання складає кілька мільярдів гривень, оскільки якщо ми помножимо кілька гривень чи кілька десятків гривень на кількість людей, добробут яких так чи інакше залежить від цих мінімальних соцстандартів, то вийдуть великі кошти.»

Водночас Ільдар Газізулін вважає, що нинішнє підвищення соцвиплат, на відміну від 2005 року, коли тодішня нова влада в особі президента Ющенка та прем’єра Тимошенко вдалися до збільшення низки бюджетних виплат, не повинно призвести до зростання інфляції.

Утім, експерт також висловлює застереження щодо спроможності нової влади до кінця року виконати свої досить скромні плани з підвищення соцвиплат через серйозні проблеми із виконанням бюджету. У червні Києву вдалося позичити у Росії 2 мільярди доларів «на покриття дефіциту бюджету.» Крім того, тривають і поки що безрезультатні переговори із Міжнародним валютним фондом.