Термінал скрапленого газу: бути чи не бути

В Україні очікують призначення компанії, яка розроблятиме техніко-економічне обґрунтування проекту будівництва терміналу із прийняття скрапленого газу в Одесі. Керівника цього проекту було названо минулого тижня, а до кінця 2010 року має бути обрано і корпоративну модель для цього об'єкта.

Image caption Термінал СПГ в англійському графстві Кент - чи бути такому в Одесі

Енергетичні оглядачі вітають ці наміри уряду і кажуть, що у разі їх реалізації Україна зможе отримувати дешевший газ, а також зменшить свою залежність від єдиного постачальника палива, яким нині є Росія. Крім того, Київ у цьому питанні долучиться до загальноєвропейської тенденції, адже протягом останнього десятиріччя сегмент скрапленого газу зростав найшвидше на європейському ринку енергоносіїв.

Вперед, до диверсифікації!

Перші спроби із розробки проекту отримання в Україні скрапленого газу розпочалися ще кілька років тому - за іншого президента та прем'єра. Проте офіційно урядове рішення з цього питання ухвалили вже після приходу до влади команди Віктора Януковича.

Наприкінці березня уряд затвердив програму із реалізації проекту будівництва терміналу для прийняття скрапленого газу в Одесі.

Утім, про це рішення було мало що відомо до виступу міністра енергетики Юрія Бойка на телеканалі Інтер у червні цього року. Тоді пан Бойко дещо деталізував плани уряду: пояснив, що Київ розраховує залучити ЄС до фінансування цього проекту, і розповів, звідки і які обсяги скрапленого газу надходитимуть на термінал в Одесі:

"Уряд ухвалив рішення про будівництво терміналу в Одесі, і у нас вже відбулися дуже перспективні переговори із нашими азербайджанськими партнерами, які разом зі своїми болгарськими та румунськими партнерами будують термінал у Кулеві, що в Грузії. І ми будемо там партнерами із купівлі певних обсягів газу і постачання його в Україну через термінал в Одесі. Вартість його будівництва - близько 1 мільярда доларів, але ті гроші дуже швидко окупляться. У нас є відповідна програма із Євросоюзом на загальну суму у 3 мільярди, і в рамках цієї програми серед інших проектів ми пропонуватимемо і цей."

Підрахунки, прогнози, плани...

Тоді ж Юрій Бойко повідомив, що загалом програма з будівництва терміналу розрахована на 4 роки. В уряді очікують, що будівництво терміналу, який на першому етапі прийматиме 5 млрд. кубометрів газу, а на другому вже 10 млрд. кубів, коштуватиме до 1 млрд. доларів.

За словами міністра енергетики, одеський термінал буде розраховано передусім на отримання газу із азербайджанського родовища Шах-Деніз-2.

Наприкінці серпня Юрій Бойко заявив, що в уряді розраховують, що ціна скрапленого газу, який надходитиме до одеського терміналу, не перевищуватиме 190 доларів за тисячу кубів. Це майже вдвічі менше, аніж нині Київ платить за російський газ, що надходить трубопроводами.

Юрій Бойко твердить, що під цей проект уряд навіть починає прораховувати зміни в енергетичному балансі країни. За його словами, за 3-4 роки із 60 мільярдів кубометрів газу, що їх споживатиме Україна, 20 мільярдів імпортуватиметься газогонами, 10 млрд. надходитиме у скрапленому вигляді, а 30 млрд. забезпечуватиметься завдяки внутрішньому видобутку.

Українські експерти з питань енергетики переважно вітають спроби уряду реалізувати проект постачання до України скрапленого газу. Вони кажуть, що у разі, як цей проект і справді буде реалізовано, Україна не тільки дещо диверсифікує джерела і маршрути отримання енергоносіїв, але й матиме можливість отримувати дешевший газ.

Крім того, як каже голова Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук, це посилить позиції Києва на газових переговорах із Москвою, яка нині є монопольним постачальником газу до України:

Image caption Одеський порт прийматиме СПГ

"Будуючи термінал із прийому зрідженого газу, ми, з одного боку, реалізуємо економічно привабливий проект, бо ціни на цей газ будуть значно нижчими, і термін окупності інвестицій у будівництво цього терміналу, на мою думку, не перевищуватиме 5 років. З іншого боку, ми вже пережили зиму, коли не мали фізичної можливості отримувати газ із інших джерел, крім як із Росії. Саме наявність такого терміналу пом'якшить позицію Газпрому на переговорах щодо умов постачання газу і цін на нього".

Від конектора - до інтерконектора

Пан Тодійчук також каже, що прикладом того, як наявність чи навіть тільки будівництво терміналу з прийняття скрапленого газу, так само, як і інші альтернативні маршрути та джерела отримання палива впливають на газові переговори, можна назвати Польщу:

"Польща почала будувати так звані інтерконектори - тобто трубопроводи, які пов'язують її з іншими державами - з Чехією, Німеччиною. Польща почала розвідку родовищ сланцевого газу. Польща вже почала фізичне будівництво терміналу зрідженого газу. І вже розробляється ТЕО на будівництво газопроводу між Польщею і Латвією. Лише рішення про розробку ТЕО на будівництво газогону із Польщі до Прибалтики мотивувало Газпром розпочати переговори з країнами Балтії про оптимізацію цін на газ, які, так само, як і в Україні, там невиправдано завищені".

Із тим, що проект із отримання в Україні скрапленого газу матиме багато позитивних наслідків, погоджується і координатор проекту UA-Energy Антон Антоненко.

Він каже, що перспективність цього напрямку підтверджує і те, що лише за останній рік зростання споживання скрапленого газу у Європі склало 20%. При цьому його імпорт нарощують навіть ті країни, які традиційно є великими газовими партнерами Росії і мають із Газпромом спільні проекти щодо будівництва традиційних газопроводів:

"Провідні партнери Газпрому у Європі збільшують свої закупівлі скрапленого газу. Наприклад, ті ж італійці, Eni, партнери Газпрому у Південному потоці, на початку минулого року відкрили новий термінал Скрапленого природного газу. Німці, E.ON, партнери у Північному потоці, будують термінал СПГ. Або французи, - там Gaz de France спочатку підписав угоду про Північний потік з Газпромом, а потім також відкрив новий термінал СПГ. Тобто, я думаю, що і для нас будуть переваги і в ціні, і у диверсифікації."

Питання: окупність і звідки газ?

Водночас є і низка питань, на які наразі немає однозначної відповіді.

Зокрема, деякі оглядачі вважають, що будівництво терміналу в Одесі коштуватиме більше 1 мільярда доларів, названого міністром енергетики, а відтак, буде дорожчим і газ, який туди надходитиме. З іншого боку, за оцінками експертів, до 2030 року спотові ціни на скраплений газ все одно будуть на 50-70 доларів меншими, аніж ціни за тисячу кубів газу за довготерміновими контрактами.

Раніше йшлося про участь західних компаній у будівництві терміналу для прийняття газу із Північної Африки - Єгипту та Алжиру - та країн Близького Сходу, передусім, Катару. Але тоді ж лунали зауваження, що Туреччина буде не у захваті від перспективи давати дозвіл на систематичний прохід через Босфор газових танкерів. Тепер, як виглядає, йдеться про термінал для прийняття газу, який не залишатиме басейну Чорного моря, і надходитиме в Україну із Азербайджану і, можливо, із Туркменістану через Грузію.

Поки немає ясності і щодо учасників проекту будівництва терміналу. Крім ЄС, раніше в офіційних повідомленнях серед ключових учасників проекту фігурував Казахстан. Але після нещодавніх заяв президента Білорусі Олександра Лукашенка почали говорити навіть про те, що до проекту будівництва одеського терміналу може долучитися і Мінськ.

Ризики

Єдине офіційне підтвердження і пояснення зміни партнерів у проекті пролунало від віце-прем'єра Андрія Клюєва, який заявив, що фінансову спроможність казахської компанії, яка хотіла взяти участь в українському проекті, підірвала економічна криза. Проте в експертному середовищі тихий відхід від участі у проекті Астани пов'язують із тиском Росії на свого партнера у Середній Азії.

Питання викликало також і призначення керівником проекту з будівництва терміналу з прийняття скрапленого газу екс-керівника київського метрополітену Петра Мірошникова.

Експерти поки що відмовляються коментувати це призначення, твердячи, що все буде зрозуміло після перших кроків керівника проекту. Поки що ж відомо, що із енергетикою пана Мірошникова пов'язує робота на посаді голови правління ЗАТ Казахойл-Україна та президента ТОВ Альянс-Україна з 2000 по 2007 роки. У 90-х Петро Мірошников також очолював банк Інко, який було ліквідовано у 1997 році. Петру Мірошникову 52 роки, і народився він у Маріуполі.

Очікується, що одеський термінал з прийняття скрапленого газу буде побудовано поруч із терміналом для нафтових танкерів, які, згідно із проектом Одеса-Броди, мали привозити каспійську нафту для постачання у європейські країни. Вже понад 10 років нафтопровід працює у реверсному напрямку, і ним російська нафта транспортується до Одеси, звідки танкери везуть цю нафту на ринки південної Європи.