Штрафи за несплату квартплати повертаються

Image caption Наразі українці чують від влади про підвищення тарифів та штрафи за їх несплату. Про якість комунальних послуг не чути нічого.

Верховна Рада відновила стягнення штрафів за несвоєчасне здійснення комунальних платежів. Стягнення пені із боржників почнеться вже із 1 січня наступного року.

Раніше передбачалося, що відновлення штрафів за несплату комірного буде запроваджено із ухваленням нового Житлового кодексу, і подавалося урядом, як виконання вимог МВФ щодо кращого збалансування бюджету.

Проте депутати вирішили не чекати на ухвалення кодексу, і проголосували за відновлення штрафів як окремий законопроект.

Відновлюючи нарахування пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг, депутати скасували закон, ухвалений ще у 1996 році.

Тоді нарахування пені за несплату квартплати було тимчасово заборонено до того часу, як уряд не усуне причини, що викликали масові невиплати зарплати, пенсії та стипендії.

Те, що за 14 років українській владі так і не вдалося вирішити проблему із заборгованістю із виплати зарплат, частково визнають і розробники закону, адже у ньому йдеться також і про доручення Кабінету міністрів впродовж півроку усунути заборгованість.

В уряді вважають, що повернення до практики нарахування пені за несвоєчасні розрахунки дисциплінує споживачів і створить умови для ефективного розвитку комунального господарства – про це заявив віце-прем’єр і міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Віктор Тихонов.

За його словами, громадяни, що мають низькі доходи, не постраждають від запровадження пені, адже вони зможуть скористатися державними субсидіями на оплату комунальних послуг.

За підрахунками міністерства, нині споживачі заборгували підприємствам, які постачають воду, тепло і світло 10.5 мільярдів гривень. Раніше урядовці також наводили дані про те, що у Україні нерегулярно розраховуються за комунальні послуги лише 10% споживачів, при чому половина із них – незаможні люди, а інша половина – цілком забезпечені, які просто вирішили не платити комірне.

Водночас, як каже директор Аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко, найбільші борги мають комунальні підприємства, що фінансуються з місцевих бюджетів.

Натомість, як твердить експерт, населення дуже дисципліновано розраховується за комунальні послуги, які при цьому постійно дорожчають. Так, у 2006 році, коли комунальні тарифи зросли на 76%, населення оплатило 90% нарахованих сум. У кризовому 2009 році населення оплатило 92.4% нарахувань.

А на початок листопада цього року громадяни оплатили 103.2% нарахувань, тобто, населення почало повертати борги за попередні роки, при тому, що комунальні тарифи і цього року вже зросли на 50%, а з 1 січня відбудеться нове подорожчання комунальних послуг.

При цьому, як твердить Олександр Сергієнко, споживачам не надається інформація про реальну вартість комунальних послуг:

"Структура комунального тарифу є незрозумілою, непрозорою і невідомою. За таких умов, вони (підприємства ЖКГ) можуть будь-який тариф встановити, і сказати: ви покриваєте тільки 67% реальної вартості, як вони це кажуть зараз. Але перевірити це абсолютно неможливо."

До того ж, каже оглядач, закон про тимчасове скасування пені не міг припинити свою дію, адже у ньому йшлося про те, що відновлення пені може відбутися лише після остаточного вирішення проблеми із зарплатними та пенсійними боргами, тоді як зараз, за офіційною статистикою, ця заборгованість складає 1 мільярд 340 мільйонів гривень.

Згідно із соціологічним опитуванням, проведеним Інститутом управління імені Горшеніна, 78.5% респондентів негативно поставилися до можливості відновлення практики стягування пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг.

Ще більше – 79.4% опитаних – негативно ставляться до можливості примусового виселення із квартири злісних неплатників, що передбачатиметься у новому Житловому кодексі, який, як виглядає, узвалюватиметься вже у новому році.

За даними Державного комітету статистики, кожен четвертий громадянин України, або загалом близько 12 мільйонів громадян, змушені жити на доходи нижчі за прожитковий мінімум, який від 1 грудня складає 922 гривні.

Новини на цю ж тему