Світові ціни на харчі б'ють нові рекорди

рис
Image caption Ціни на харчі стрімко зростають

2011 року світовій економіці загрожує ціновий шок від подорожчання харчів – вважають у Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН (FAO).

Неврожай і природні катаклізми 2010 року призвели до того, що ціни на харчі у світі досягли нового рекордного рівня від початку спостережень, які Продовольча і сільськогосподарська організація ООН провадить від 1990 року.

Попередній рекорд було встановлено у 2007-2008 роках, також після посухи і неврожаю одразу у кількох країнах – найбільших виробниках головних сільськогосподарських продуктів, передусім, зернових.

Під час попередньої продовольчої кризи "голодні" бунти відбулися у понад 30 країнах.

За нинішніх обставин, за словами головного економіста Продовольчої організації ООН Абдольреза Аббасьяна, було б "нерозумно" вважати, що ціни на харчі не зростатимуть і надалі:

"У багатьох країнах - головних виробниках харчів, і, передусім, у США, ми опинилися у такій ситуації, коли навантаження на кожний гектар землі є максимальним, а потенціал до зростання може забезпечуватися лише заміною однієї сільськогосподарської культури на іншу. Проблема полягає у тому, що цього разу зросли не тільки ціни на зернові, - подивіться на сою, на бавовну, на цукор.

Відтак, фермерам доведеться робити дуже нелегкий вибір, що вирощувати на своїй землі. І такий складний виборів доведеться робити і в Європі, і у Бразилії. Цього разу ми маємо бути готові до того, що високі ціни на харчі протримаються довше, ніж це було у 2008 році, хоча, можливо, ціни і не сягнуть таких рекордно високих рівнів. І, знову ж таки, високі ціни на харчі – це ще не продовольча криза. Але невизначеностей буде більше – таким є головний прогноз на майбутнє."

Image caption FT вважає, що через зростання цін на продовольство подорожчає навіть такий харч, як БігМак

Як вважають у Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН, нинішня криза відрізнятиметься від попередньої продовольчої кризи тим, що зачепить не тільки бідні країни та країни, що розвиваються.

У вигляді пришвидшеної інфляції через стрімке зростання цін на харчі вона впливатиме і розвинені країни, передусім, держави єврозони та Велику Британію, а також, як пише британська Financial Times, на всі світові компанії, діяльність яких пов’язана із харчами – від McDonald’s до Kraft.

Image caption Ціни на зерно у світі знову зростають, але один із найбільших виробників зерна, Україна, притримує його для себе

Експерти FT вважають, що 2011 рік стане роком, коли світовий імпорт продовольства досягне нового рекорду у понад 1 трильйон доларів. Діловий часопис також звертає увагу на те, що, зокрема, ціни на зерно – один із головних продуктів харчування – у минулому році почали стрімко зростати після того, як Росія та Україна, одні із провідних експортерів зерна, фактично, заборонили його експорт.

Україна обмежує експорт зерна

Тим часом Київ і надалі обмежує експорт зернових. Уряд лише дещо збільшив квоти, запроваджені по тому, як минулорічна посуха призвела до скорочення врожаю. Утім, як виглядає, навіть при покращенні ситуації Україна навряд чи відновить експорт зерна у тих обсягах, які дозволили їй позаторік вийти на 3 місце серед експортерів зерна у світі.

Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що віднині для України "пріоритетною буде переробка зерна всередині країни, а не експорт."

Він також назвав ганебним той факт, що Україна не може забезпечити власну продовольчу безпеку. Пан Азаров вважає, що це відбувається через відсутність "хазяїна" в української землі:

"Україна зіштовхнулася із такою ситуацією, коли вона сама себе не забезпечує продуктами харчування. Це говорить про те, що гострота проблеми, яка постала перед нашим аграрним комплексом, набула небачених форм, і стала загрожувати нашій безпеці. Що можна зробити, аби підняти наш аграрний комплекс? Потрібні колосальні інвестиції, а найголовніше - відчуття господаря, хазяїна тої землі, за яку ти відповідаєш, на якій ти працюватимеш, і від якої залежатиме твоє життя."

Експерт консалтингової компанії АгроПерспектива Лариса Гук каже, що у разі, як Україна мала б відповідні технології, кошти та інфраструктуру для того, аби своє зерно не експортувати, а конвертувати у виробництво м’яса та молока, то слова прем’єра про обмеження експорту можна було б вважати цілком правильними.

Експерт також вважає, що за умов зростання попиту на харчі у світі, Україна цілком могла б якщо не "нагодувати" світ, то хоча б отримати більший вплив на окремі ринки:

"Потенціал у нас є. От, наприклад, біологічна врожайність, якщо взяти зернові, то Україна могла б виробляти не 40, а 80-100 мільйонів тон. Але ми не продукуємо таку кількість зернових, тому що у нас є проблеми із фінансуванням власне самого виробництва зерна, його переробки, і так далі. Якщо зважати на бажання влади, самих аграріїв та компаній, які мають фінансові ресурси і зацікавлені у розвитку аграрного сектору, то певні шанси є.

Але чекати , що у 2011 році Україна "нагодує" світ, не варто, - це 100%. Років через 2-3, якщо вдасться реалізувати те, що заплановано з точки зору залучення інвестицій саме у аграрну сферу заявки створенню максимально сприятливого клімату для приватного, і, швидше за все, іноземного, капіталу, тоді можна буде говорити про якісь певні позиції, де ми можемо стати більш потужними експортерами."

Новини на цю ж тему