Чи переживе євро наслідки кризи?

Від початку цього тижня розрахуватися за будь-яку покупку в Естонії можна лише за євро, хоча ще до липня колишню естонську валюту - крону - можна буде обміняти у банках.

Image caption Євро в Естонії з 1-го січня заміняє крону

Від 1 січня Естонія стала 17 країною "зони євро." Це відбулося у той момент, коли прогнози провідних економістів світу щодо євро є досить песимістичними, а дехто з експертів навіть передрікає євро швидку смерть, якщо Євросоюзу не вдасться дати раду із економічними проблемами Ірландії, Іспанії чи Італії, які можуть виявитися масштабнішими, аніж у випадку із Грецією.

1 січня у Таллінні відзначали приєднання Естонії до зони євро феєрверком. І хоча прем'єр-міністр Андрус Ансіп розповідав, що він щасливий від тих переваг, які отримає Естонія від участі у спільному європейському ринку, де діє спільна європейська валюта, багато естонців не приховували свого негативного ставлення до євро.

Свято з присмаком гіркоти

Image caption Євро переживе складні часи, кажуть експерти

Одні вважають естонську крону одним із символів відновлення незалежності Естонії, від якого не варто відмовлятися. Інші незадоволені вкрай суворою бюджетною політикою, яка дозволила Таллінну претендувати на приєднання до зони євро. Є і такі, хто передбачає, що тепер естонцям доведеться відповідати за помилки урядів інших країн.

"Наш державний борг є найнижчим у Європі. Ми затягли паски дуже щільно, хоч ніколи особливо і не жирували. А тепер ще й опинилися у одному човні із греками та ірландцями і маємо розплачуватися за борги якихось невдах-банкірів." "Момент трохи складний, бо у всій Європі обговорюють, а чи має євро майбутнє взагалі? Ми лише можемо сподіватися, що інші уряди зможуть провадити таку саму жорстку політику, як естонський уряд", - такі відгуки про новий платіжний засіб, євро, є досить поширеними серед естонців.

Перші заяви про те, що на спільну європейську валюту можуть очікувати дуже серйозні проблеми, почали лунати у травні-червні минулого року, саме тоді, коли МВФ та ЄС визначалися із тим, як утримати від колапсу економіку Греції, коли бюджетний дефіцит країни перевищив 10% (це у понад 3 рази більше, ніж дозволено було мати Естонії для того, аби приєднатися до зони євро).

Вже тоді Нобелівський лауреат, професор економіки Колумбійського університету, колишній головний економіст Світового банку Джозеф Стігліц заявив, що у разі, як ЄС не вдасться вирішити фундаментальні інституціональні проблеми, євро може не мати майбутнього.

Парад песимістів

Згодом, коли з'ясувалося, що Греція - не єдина слабка ланка Євросоюзу, і що подібні проблеми можуть постати перед Ірландією, Іспанією, Португалією, Італією і навіть якоюсь мірою Францією, пан Стігліц лише повторив свій прогноз щодо майбутнього євро, чи радше, стосовно його відсутності:

"При запровадженні євро багато хто казав: все буде нормально, поки все буде нормально. А потім розпочалася криза, яку ЄС переживає і досі. І виявилося, що інституціональні структури, що мали б опікуватися проблемами під час кризи, просто відсутні. Тепер, коли ми спостерігаємо, як важко Європі дійти одностайності, аби допомогти маленькій країні, одразу ж виникають питання: а що буде, якщо проблеми виникнуть у трохи більшої країни? І багато хто робить висновок, що подолати ці проблеми для Європи буде ще складніше. Тому багато хто, особливо, в академічних колах, вважає, що у разі, якщо Європа не розбереться із фундаментальними інституційними проблемами, дні євро можуть бути полічені."

У 2011 до песимістичних прогнозів одного Нобелівського лауреата приєднався новий лауреат цієї премії у галузі економіки за 2010 рік. Крістофер Піссарідес заявив, що ЄС не має достатньо ресурсів, аби врятувати Іспанію у разі, як її проблеми із боргами загостряться, що для спільної європейської валюти може означати кінець:

"Якщо в Іспанії станеться колапс, схожий на грецький, не думаю, що Європейському Союзові вистачить ресурсів для її порятунку. Я маю сумніви, що більш сильні європейські країни, такі, як Німеччина, зможуть і схочуть виділити такі кошти."

Image caption Дехто порівнює зону євро з Титаніком

У найближчі 4 місяці іспанські банки мають погасити кредити на 30 мільярдів євро, а загалом за 2011 рік сума боргів, які має погасити Іспанія, становить 157 мільярдів євро. Саме на таких розрахунках ґрунтується і ще один песимістичний сценарій щодо долі євро, який зробив Центр економіки та ділових досліджень. Експерти центру дійшли висновку, що у 2011 році фінансова криза із Греції та Ірландії перекинеться на Іспанію та Італію, які є, відповідно, четвертою та третьою економіками у зоні євро. Виконавчий директор центру Дуглас Маквільямс заявив Бі-Бі-Сі, що якщо євро і не зазнає краху впродовж цього року, то, принаймні, його курс серйозно знизиться у порівнянні із доларом:

"Якщо євро переживе наступні півтора року, то воно переживе і наступні 4 чи 5 років. Але фундаментальні проблеми залишатимуться, і, якщо ми говоримо про перспективу у 10 років, то ми даємо євро тільки один шанс із п'яти на виживання у своєму нинішньому вигляді."

Ще менше - до двох років - дає євро ще один професор Колумбійського університету, співробітник Національного бюро економічних досліджень США Чарльз Каломіріс. У статті із заголовком "Євро вмерло", опублікованій на початку нового року у Foreign Policy - провідному американському виданні, присвяченому зовнішній політиці, - він пише:

"Хоча економічна криза висвітлила скрутне майбутнє єврозони, лідери ЄС все ще намагаються зберегти поточний стан справ. У такій ситуації кілька країн, напевне, будуть змушені у найближчі рік-два відмовитися від євро."

Євро "хоронити" передчасно

Утім, багато оглядачів нагадують, що рік тому подібні песимістичні заяви лунали щодо американської валюти, коли поважні експерти у серйозних виданнях писали про "кінець ери долара." Тепер дехто із експертів навіть припускає, що крім об'єктивних проблем із європейською економікою, на позиції євро впливає цілеспрямована кампанія, мета якої - переспрямувати потік капіталу із Європи до Америки.

Ірина Клименко, завідувач відділу зовнішньої економічної політики у Національному інституті стратегічних досліджень, каже, що певний елемент спекуляцій у нинішніх заявах щодо євро виключати не можна. Але, вважає експерт, ще більше непокоїть те, що, як і у випадку із песимістичними заявами щодо долара, дискусія переважно оминає фундаментальні проблеми, які підривають як американську, так і європейську валюти:

"Десь із півроку тому була інформація про те, що готується атака на європейську валюту. Може, її ще не здійснили, чи євро не обвалився так, як на це сподівалися спекулянти, і вони не заробили стільки, скільки розраховували? Може, тому ці розмови і не закінчуються? В американській економіці теж є проблеми, їх не вирішили. І взагалі, жодна потужна світова економіка не вирішила оті фундаментальні проблеми, - це і продуктивність праці, і джерела зростання, - все це залишилося. Говорять про валюти, а не говорять про реальні економічні проблеми."

Пані Клименко також каже, що, залишаючи осторонь спекулятивний елемент, майбутнє євро визначатиметься тим, чи вдасться керівництву Європейського Союзу домогтися жорсткого виконання економічних нормативів, спільних для всіх країн, які користуються євро. Вона вважає, що проблеми Греції, Ірландії, Іспанії показують радше не слабкість спільної європейської валюти, а те, як неправильно скористалися із її переваг:

"Євро як зв'язує руки, так і розв'язує їх у деяких питаннях. Грецька економіка, коли запроваджувала євро, мала дуже райдужні перспективи. І тоді багато чого змінилося, особливо, у соціальній сфері, коли зросли зарплати, збільшилися державні видатки. Це було зроблено за рахунок того, що Греція отримала доступ до дешевших грошей. Звичайно, що коли часи змінилися, то всі почали звертати увагу на негативи, які несе спільна валюта. Але ж позитиви ніхто не скасовував, - це і кращі можливості для руху робочої сили, руху капіталу… Чи використовують це країни? Це вже інше питання."

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень каже, що попри те, що ЄС є одним із головних торгівельних партнерів для України, майбутнє євро, хоч би яким воно було, матиме серйозні, але не визначальні наслідки для України, адже українська валюта, гривня, неофіційно прив'язана до долара.

Вона також вважає, що Естонія також не пошкодує про своє приєднання до євро, адже вже зараз вона зекономила серйозні кошти на здешевленні своїх транзакційних операцій у торгівлі із іншими країнами ЄС та отриманні інвестицій.