Експерт: 2 мільярди доларів інвестицій ''на вітер''

пшениця
Image caption Виробники зерна, як правило, не мають безпосереднього доступу до ринку

На тлі рекордних цін на харчі у світі в Україні виникла законодавча ініціатива із встановлення державного контролю над зерновим експортом.

У разі ухвалення запропонованих змін до законів, що регулюють аграрний ринок та експорт, Україна понесе великі іміджеві та фінансові втрати - вважає голова українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.

На початку лютого на розгляд Верховної Ради було подано законопроект про зміни до закону "Про державну підтримку сільського господарства", автори якого заявляли, що для підвищення конкурентноздатності української продукції на зовнішніх ринках та захисту інтересів національного виробника "експорт об’єктів державного цінового регулювання здійснюється виключно сільськогосподарськими виробниками таких об’єктів у обсягах власного виробництва та Державним агентом із забезпечення експорту."

При цьому передбачалося, що сам перелік товарів, які експортуватимуться згідно із цими правилами, встановлюватиме уряд. Згодом цей законопроект було знято із розгляду, хоча він все ще зареєстрований на офіційному сайті парламенту.

Замість нього депутати вийшли із іншим законопроектом, про внесення змін до закону "Про ринок зерна", який багато у чому подібний до відхиленого. У пояснювальній записці його автори аргументують потребу у змінах на зерновому ринку так:

"На сьогоднішньому етапі розвитку аграрного ринку значна частка доходів від реалізації продукції, вирощеної вітчизняними сільськогосподарськими виробниками, присвоюється посередниками та компаніями-експортерами (трейдерами), більшість з яких мають іноземний капітал. Як правило, сільськогосподарські товаровиробники безпосереднього виходу на зовнішні ринки не мають, оскільки канали збуту монополізовані посередниками різних форм власності. За останні роки обсяги повернутого податку на додану вартість експортерам сільськогосподарської продукції переважають обсяги державної підтримки сільськогосподарських виробників, у той час, коли компанії зернотрейдери не приймають участі у виробництві сільськогосподарської продукції."

Водночас у оприлюдненому наприкінці лютого листі Американської торгівельної палати до президента Януковича йдеться про те, що запропоновані законодавчі зміни "можуть призвести до економічної ізоляції України."

Наслідками ухвалення законопроекту, як ідеться у листі, буде не тільки погіршення репутації України на зовнішніх ринках, збитки закордонних та українських компаній, що працюють на українському аграрному ринку та інвестують у нього, але й суперечитимуть тим зобов'язанням, які Україна взяла на себе в рамках членства у СОТ.

Крім того, при монопольному державному контролі за аграрним експортом примусове зниження цін на внутрішньому ринку завдасть шкоди й українським товаровиробникам, які не зможуть продавати свою продукцію за вигідними цінами. До того ж, оскільки на даний момент головними інвесторами галузі є експортери, усунення їх з українського ринку серйозно зменшить обсяги інвестицій у сільське господарство, а проти України можуть бути порушені багатомільярдні позови через втрату інвестицій та доходів.

Свого листа на цю ж тему надіслали на адресу прем’єр-міністра Миколи Азарова МВФ, ЄБРР та Світовий банк:

"Трейдери, що ведуть діяльність в Україні, вже і так значно постраждали від введення квот. Вище згаданий законопроект посилає негативні сигнали інвесторам, які розглядають можливість довгострокових інвестицій у виробництво та переробку зернових, а також важливу зернову інфраструктуру. Внаслідок цього довіра до українського інвестиційного клімату помітно зменшується, і ціла низка існуючих та потенційних клієнтів наших організацій вже призупиняє реалізацію інвестиційних програм. Деякі з них розглядають можливість повного виходу з України."

У новому проекті Меморандуму, узгодженого під час останніх переговорів між українським урядом та місією МВФ, також йдеться про необхідність лібералізації зернового ринку відповідно до вимог СОТ.

Чи не пов’язане таке занепокоєння міжнародних фінансових та торгівельних організацій та дипломатичних кіл передусім, із захистом інтересів західних зернотрейдерів, що працюють на українському ринку? Голова Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса каже, що і українські трейдери, і українські виробники також постраждають у разі ухвалення запропонованих на розгляд парламенту змін:

"Ні, це занепокоєння виникає не лише у іноземних компаній. Це занепокоєння виникло і в українських компаній, які працюють на цьому ринку, тому що, за великим рахунком, мова йде про створення таких умов для зернотрейдерів, як національних, так і українських, які просто не дозволять їм займатися своїм бізнесом. А це означає, що 2 мільярди доларів, які вони вклали за останні 2 роки в українську інфраструктуру з виробництва та продажу зерна, вони просто пішли на вітер".

Пан Ліссітса також вважає, що у разі запровадження змін на ринку зерна, компанії, що втратили свої доходи та інвестиції, можуть скаржитися на це у міжнародних судах, проте ще більшими будуть для України іміджеві втрати:

"Позови будуть. Але я думаю, що міжнародна спільнота, особливо, коли мова йде про такі інституції, як Світовий банк, Європейська комісія, ЄБРР, всі вони будуть відверто заявляти про те, що відбувається на українському ринку. Тому втрати України, передусім, іміджеві втрати, будуть набагато більшими, ніж ті позови, які можуть бути. Плюс до цього, і сама ситуація довкола цього законопроекту також є незрозумілою. Одне питання, що ці зміни не відповідають правилам вільної торгівлі, СОТ, і, я думаю, в України будуть проблеми із підписанням договору про зону вільної торгівлі із ЄС".

Президент Українського аграрного клубу також вважає, що запропоновані зміни не стільки надають експортні можливості державі та виробникам, скільки сприятимуть докорінному перерозподілу ринку:

"Якщо мова йде про державного агента на ринку зерна – то давайте створювати, нема проблем. Але це має бути державна компанія на 100% або хоча б на 75%. Наразі ж йдеться про призначення урядом державного агента, частка держави у якому – лише 25%. Тобто, мова, фактично, іде про приватного агента.

Ще одне питання: якщо держава хоче підтримати товаровиробників, то цей державний агент має на 50% за рахунок форвардних контрактів фінансувати майбутній врожай, як це роблять інші зернотрейдери. Але це також не прописано у законопроекті. А чи буде держава хеджувати ці форвардні контракти? Чи передбачені на це кошти у державному бюджеті? Тобто, наразі є багато риторичних запитань, на які годі шукати відповідь".

Новини на цю ж тему