Бюджетні авіалінії - небажані гості?

Віце-прем’єр-міністр Борис Колесников каже, що в Україні не потрібні бюджетні авіакомпанії тих країн, з якими Україна має візовий режим.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Навіть в одному зі столичих літовищ - "Жуляни" - не вистачає трапів для літаків, а у головному аеропорті України - "Бориспіль" - поки що лише два "рукави" для прийому літаків

Урядовець пояснює це тим, що пускати дешеві авіалінії до України невигідно для місцевих перевізників, бо вони лишаться без роботи.

"Компанії лоу-кости можуть створити конкуренцію і поставити в нерівні умови українських перевізників", - твердить Юрій Громницький, прес-секретар віце-прем’єра Бориса Колесникова. Він пов’язує нинішню ситуацію із візовим режимом, і говорить, що Україна надаватиме преференції тим авіаперевізникам, які не мають візового режиму з Україною. Наприклад, авіакомпаніям з Росії чи Ізраїлю, однак про жодні остаточні домовленості поки невідомо.

Тим часом авіаперевізники країн Європейського Союзу, які мають з Україною візовий режим, намагаються підписати договір "Відкрите небо". Він передбачає лібералізацію допуску авіакомпаній на внутрішні ринки одне одного. Тоді європейські бюджетні авіакомпанії зможуть напряму домовлятися з аеропортами, а не чекати дозволів від влади. Це і турбує урядовців, адже таким чином вони не зможуть контролювати ситуацію. Крім того, деякі експерти пов’язують протекціонізм влади національним перевізникам можливими власними бізнес-інтересами деяких урядовців.

Однак Юрій Громницький говорить, що передусім українську владу хвилює спосіб входження на ринок європейських бюджетних авіаліній, бо "вони нищать своїх конкурентів низькими цінами".

В’ячеслав Коновалов, аналітик авіаційної консалтингової компанії "Інфомост-Україна" твердить, що бюджетні авіалінії виграють не тільки за рахунок низьких цін, чи, радше, ці низькі ціни не так уже й дешево їм дістаються:

"Бюджетні авіакомпанії заробляють на тому, що мають великі літаки і проводять більшість свого часу в перельотах. Це одна з основних умов їхньої роботи – виконувати якомога більше рейсів. Тому для бюджетних авіаліній швидкий сервіс в аеропортах особливо важливий. У тих самих Жулянах навіть трапів немає нормальних. Бізнес лоу-костів полягає у постійному пересуванні літаків. Між рейсами різниця 40-50 хвилин, максимум – година. У нас в аеропортах немає ефективного сервісу, щоб швидко обслуговувати, наприклад, Аеробуси. Аеропорт "Бориспіль" поки що єдиний в Україні, який може надати відносно нормальний сервіс, а у всіх інших аеропортах – це просто жах".

Крім не найкращого сервісу, аеропорт Бориспіль відомий одними з найвищих тарифів в Європі. Про це раніше говорив президент Міжнародної асоціації повітряного транспорту Джованні Вісіньяні. Він сказав, що авіаційна інфраструктура в Україні одна з найдорожчих в Європі і при цьому одна з найменш ефективних. Саме цим пояснюється і різниця в цінах бюджетних авіакомпаній для України і Європи. Адже ціни на квитки у бюджетних авіалініях в Україні часто мало відрізняються від вартості квитків на регулярні авіарейси, що майже неможливо в Європі, де можна придбати квиток з одного міста до іншого за 20 євро. В Україні ж для того, щоб вхопити свій дешевий авіаквиток, необхідно запланувати подорож за три-чотири місяці наперед і викупити квитки. Юрист Тетяна розповідає, що вона зі своїм хлопцем запланували літню відпустку до Європи ще на початку весни і таким чином добре заощадили на авіаквитках:

"Їх важко назвати лоу-костами, якщо ти купуєш квитки за 2 тижні до поїздки. Але якщо ти плануєш, то економиш. Ми потратили на квитки в 2 рази менше, ніж летіли б регулярними авіалініями напряму. Так, ми витратили багато часу, але ми просто доповнили програму і зробили зупинку ще в Польщі".

Вже до 27 березня стане відомо, чи вдалося дешевим авіаперевізникам домовитися з українською владою, бо саме тоді розпочинається новий розклад літньої навігації.