Зміни до бюджету: гроші є, але не від зрoстання, і не на все

гроші Копирайт изображения UNIAN
Image caption Гроші є, та на що і звідки?

12 квітня Верховна Рада розгляне проект змін до бюджету поточного року, запропонований урядом. Експерти вважають, що додаткові видатки фінансуватимуться не за рахунок зростання економіки, як про це говорять урядовці.

Кабмін пропонує збільшити і дохідну, і видаткову статті бюджету на 33,3 мільярдів гривень. При цьому 18,2 мільярди планується спрямувати на виконання так званих соціальних ініціатив президента – підвищення пенсій та здешевлення кредитів на житло, а ще 6,15 мільярдів гривень - на виплату компенсацій за втрачені у Ощадбанку СРСР заощадження.

Серед інших витрат - збільшення на 1,2 мільярдів фінансування вугільної галузі, яка загалом цього року отримує із бюджету майже 8 мільярдів гривень. Проте навіть лише додаткове фінансування шахтарів перевищує бюджетні витрати на здешевлення вартості іпотечних кредитів, на яке, згідно із змінами до бюджету, пропонується виділити 1 мільярд гривень.

Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту про зміни до держбюджету, левова частка збільшення бюджетних доходів – 21 мільярд із 33 - має відбутися за рахунок економічного зростання та детінізації економіки, ще 6 мільярдів має надійти від премії від підписання угод про розподіл продукції.

Разом із тим, у джерелах покриття додаткових бюджетних видатків не фігурує податок на багатство, про запровадження якого представники влади говорили у березні, коментуючи ініційовані президентом Януковичем соціальні ініціативи. Як повідомив на своєму офіційному сайті прем’єр-міністр Микола Азаров, розроблений Міністерством фінансів законопроект "мав яскраво фіскальний характер і містив не цілком продумані норми", а відтак, уряд вирішив додатково попрацювати над документом, перш, ніж вносити його на розгляд парламенту.

Але, навіть без оподаткування розкоші, якщо зміни до бюджету будуть ухвалені згідно із графіком, то вже у травні, як і планувалося, почнеться виконання соціальних ініціатив президента - каже прем’єр-міністр:

"Ми сподіваємося на ухвалення законопроекту в цілому, - для того, щоб встигнути затвердити порядки використання коштів, внести зміни до бюджетного розпису та забезпечити його практичну реалізацію вже з 1 травня", - заявив прем’єр під час засідання уряду. Микола Азаров також назвав зміни до бюджету "закладанням фундаменту нового етапу соціально-економічного розвитку країни".

Покращення життя від травня до жовтня

Утім, виглядає, що з усіх соціальних ініціатив президента у травні вдасться виконати хіба що одну – на 100 гривень збільшити мінімальні пенсії.

10 квітня Ощадбанк призупинив реєстрацію громадян, які бажають отримати компенсацію за втрачені у Ощадбанку СРСР внески, якщо вони не були внесені до списків вкладників до 1 січня цього року. Кампанія із "актуалізації" списків вкладників Ощадбанку розпочалася лише 2 квітня. В Ощадбанку кажуть, що очікують на постанову Кабміну, яка б визначила подальший порядок виплат.

"В даний час реєстрація вкладників припинена у зв’язку із проведенням актуалізації. Реєстрація таких вкладників буде проводитися з 01.09.2012 року. Що стосується виплати коштів зазначеним вкладникам, то це питання буде врегульоване постановою Кабінету міністрів", - йдеться у повідомленні Ощадбанку.

Утім, обіцяні президентом ощадбанківські виплати мають відбутися, тільки пізніше – вважає фінансовий експерт Ерік Найман.

"Гадаю, якщо вже заявили про цю тисячу гривень, то процес вже доведуть до кінця, бо інакше це боляче вдарить по іміджу президента та Партії регіонів напередодні виборів. Процес реєстрації напевне буде відновлено, але самі гроші люди, швидше за все, побачать ближче до парламентських виборів. Тобто, вересень – початок жовтня для виплат – це максимальний соціальний позитивний ефект для Партії регіонів", - заявив Ерік Найман.

Гроші є...

Якщо фактор виборів гарантує виплати компенсацій за втраченими вкладами, то щодо джерел фінансування додаткових бюджетних витрат, заявлених урядом, такої упевненості немає.

Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Дмитро Боярчук каже, що додаткові доходи у бюджеті для фінансування додаткових видатків, попри поширену думку, все ж таки, є:

"Відповідно до казначейських рахунків ще на кінець 2011 року на різних бюджетних рахунках було накопичено близько 39 мільярдів гривень, а це майже 5 мільярдів доларів. Звісно, що частина цих коштів трималася і тримається для повернення 2 мільярдів доларів кредиту ВТБ банку у червні цього року, але решта – це такі приховані резерви, які не афішувалися, але, очевидно, накопичувалися для якихось виборчих цілей", - каже експерт. Пан Боярчук також твердить, що певний ефект дає і низька інфляція, "статистичні хитрощі" із якою дозволять урядові звітувати про збільшення доходів навіть при падінні економіки. До того ж, каже експерт, треба враховувати і надходження від приватизації, які, "при консолідованій владі" забезпечуються проведенням швидких продажів державного майна.

Водночас Дмитро Боярчук звертає увагу і на зростання фіскального тиску:

"Я щойно дивися на цифри Держкомстату: у перші два місяці року імпорт зріс лише на 4,9%, а доходи бюджету від імпортного мита зросли на 30%, імпортний ПДВ – "плюс" 26%. Крім того, при тому, що Держкомстат звітує про скорочення кількості прибуткових підприємств, податкова звітує про те, що доходи від податку на прибуток зросли на 18%. Очевидно, що цифри не дуже співставні, і що іде витягування додаткових коштів", - каже експерт, наголошуючи, що додаткові витрати бюджету будуть профінансовані саме за рахунок цього тиску, а не зростання економіки, як про це кажуть урядовці.

...але не від зростання економіки

Із такими оцінками погоджується і Ерік Найман:

"Оскільки інфляція є дуже низькою, принаймні на сьогодні, плюс ті цифри, що їх показує Мінфін щодо збільшення збирання податків, і які перевищують приріст економіки, все це говорить про те, що головним джерелом дохідної бази буде збільшення податкового навантаження на економіку", - каже експерт.

Тим часом згідно із даними Європейської бізнес асоціації, вже зараз підприємці оцінюють інвестиційний клімат в країні гірше, ніж під час кризи 2008-2009 років. При чому головними фактора цього підприємці, опитані асоціацією, називають посилення фіскального тиску, корупцію в органах влади та тиск митних органів.

"Ми опитали керівників 149 компаній, які входять до Європейської бізнес асоціації, і у порівнянні із кінцем 2011 року оцінка настроїв інвесторів знизилася – з 2,19 до 2,18 балів", - каже виконавчий директор асоціації Ганна Дерев’янко.

Доходи зростають, економіка падає?

Член парламентського комітету з питань фінансів, депутат від БЮТ Сергій Терьохін пояснює причину великих бюджетних надходжень та поганого настрою підприємців:

"Подивіться, є ж реальні показники: зростання реального ВВП – стоїть, зростання промисловості – стоїть, кредитування населення і реального сектору – падає, динаміка валютних резервів – падає. А доходи бюджету зростають. Знаєте від чого? Від шалених переплат по податку на прибуток. Я нещодавно зустрічався із підприємцями, так вони кажуть, що середній термін переплати податків – квартал. Ось і все. І воно в кінці року закінчиться, тільки тоді вибори вже пройдуть", - каже Сергій Терьохін.

Водночас екс-міністр економіки Віктор Суслов взагалі вважає, що показники перших двох місяців 2012 року свідчать про початок рецесії в українській економіці.

"Обсяг промислового виробництва у січні-лютому 2012 року зріс у порівнянні із відповідними місяцями 2011 року всього на 2%, тоді як у 2011 році промислове виробництво за перші два місяці зросло на 11,2% у порівнянні із першими двома місяцями 2010 року. Ви самі бачите, яке стрімке падіння темпів зростання. Крім того, почали падати обсяги виробництва у ключовій для України галузі - металургії, при цьому йдеться не про падіння темпів, а про абсолютне скорочення обсягів виробництва. Дуже показовою є і ситуація зі скороченням обсягів вантажних перевезень, бо вони є натуральними, і не залежать від цін. Вони впали на 5,6% у порівнянні із минулим роком. Все це свідчить про те, що ситуація в економіці погіршується", - каже Віктор Суслов.

Екс-міністр економіки також вважає, що стабільність курсу гривні до долара підтримується штучно, і що Нацбанку все одно доведеться піти на девальвацію гривні, коли обсягів валютних резервів для підтримку курсу буде вже недостатньо. Утім, буде це також, швидше за все, після виборів.

Новини на цю ж тему