Реформи проти соцвиплат: дати рибу чи вудку?

Останнє поновлення: П'ятниця, 7 вересня, 2012 p., 15:27 GMT 18:27 за Києвом
рибалки

Замість того, щоб допомогти тим, хто може, забезпечувати себе рибою сам, влада воліє розподіляти рибу через бюджет

Під час чергового засідання Комітету з економічних реформ під головуванням президента йшлося про те, як витратити бюджетні кошти, а не про розвиток економіки, який сприяв би наповненню бюджету додатковими доходами.

Відкриваючи засідання, Віктор Янукович закликав представників влади і після виборів зберегти високі темпи збільшення соціальних виплат. Наприклад, за словами президента, якщо два з половиною роки тому, коли його команда прийшла до влади, пенсію менше однієї тисячі гривень отримували понад 10 мільйонів українців, то зараз таких залишилося лише 3,7 мільйона.

"І їх також не має бути найближчим часом", - заявив Віктор Янукович.

Президент також доручив урядові закласти у проект державного бюджету на 2013 рік всі соціальні виплати, розпочаті цього року - підвищення пенсій, виплати компенсацій Ощадбанку та спонсоровані державою кредити на житло під 3%.

Навесні, коли Віктор Янукович уперше вийшов із цими соціальними ініціативами, що згодом були оформлені у відповідні зміни до бюджету, Клацнути представники влади казали, що необхідні для цього 33 мільярди гривень відшукаються у бюджеті завдяки кращому, ніж очікувалося, зростанню економіки та її детінізації.

Де взяти гроші? У тумбочці

Проте якщо 2011 рік Україна завершила зі зростанням ВВП на 5,2%, то у 2012 році темпи росту уповільнилися, і за січень-липень 2012 українська економіка зросла лише на 2%.

Переважно це відбувається і через падіння попиту на продукцію українських експортерів на зовнішніх ринках, і через те, що український бізнес-клімат не сприяє розвитку внутрішнього ринку, кажуть експерти.

"Їх також не має бути найближчим часом"

Президент Віктор Янукович про пенсіонерів, що отримують пенсію, меншу за тисячу гривень

Якщо брати зовнішні ринки, то там ситуація найближчим часом навряд чи зміниться на краще. Те, що чергова економічна криза "не може не торкнутися України", визнає і президент Янукович.

Але, відповідаючи на запитання ВВС Україна, звідки мають взятися кошти на збереження високих темпів нарощування соціальних виплат, Ірина Акімова, заступник голови президентської адміністрації, яка курує економіку, заявила, що "нема і не може бути інших коштів, крім як коштів центрального та місцевого бюджетів".

Віце-прем'єр та міністр соціальної політики Сергій Тігіпко також визнає, що "ситуація складна, і легшою найближчим часом вона навряд чи буде". Водночас він твердить, що сприяти наповненню бюджету мають щойно ухвалені та заплановані до ухвалення законопроекти - про індустріальні парки, про стимулювання створення нових робочих місць, підтримку IT-галузі.

"Є в Україні галузі, які за будь-яких обставин будуть цікаві інвестору. ІТ зростає кожен рік на 30%, незважаючи на кризу. Те саме, я переконаний, стосується і сільського господарства", - каже Сергій Тігіпко.

Жовтень покаже

Проте як заявив лідер об'єднаної опозиції, екс-керівник Нацбанку Арсеній Яценюк, ситуація в економіці набагато гірша, аніж це намагається представити уряд, який "ховає реальну ситуацію в Україні".

Депутат також закликав прем'єр-міністра Миколу Азарова прийти до парламенту і розповісти про останні тенденції в українській економіці, адже, за словами Арсенія Яценюка, на закритій частині останнього засідання уряду прем'єр говорив, що "справи йдуть дуже погано". Щоправда, як заявив лідер фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександр Єфрємов, "сіпати Азарова з кожного приводу в залу - такого не буде.

Сам Микола Азаров під час візиту до Донецька не відповів на запитання, чи дійсно він говорив під час засідання уряду про поганий стан справ в економіці, зауваживши лише, що поширення інформації із засідання уряду є "посадовим злочином", і що те, "про що йдеться на засіданні уряду, призначене для членів уряду, і зовсім не призначене для того, щоб з цим знайомилася громадськість".

"Ці заявки на 2013 більше стосуються останніх місяців перед виборами, ніж наступного року. Після того, як голосування відбудеться, і бюджет, і підхід до соцвиплат будуть корегуватися"

Дмитро Боярчук, CASE Україна

Заяви про підтримку нинішніх темпів нарощування соціальних виплат у 2013 році так само пов'язані із виборами-2012, як і первинні весняні соцініціативи президента. Доходи бюджету скорочуються навіть попри те, що тиск на підприємців зростає, відтак, після виборів усі ці обіцянки будуть переглянуті - каже виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Дмитро Боярчук.

"Пам'ятаєте, як Єфремов сказав: "Чим ми займаємося - реформами чи виборами?" Тобто одне виключає інше", - каже він.

За словами пана Боярчука, до кінця року ситуація буде "більш-менш стабільною", і навіть якщо падіння економіки триватиме, у бюджеті знайдуться резерви, аби здійснити всі соціальні виплати.

"Але наступного року, враховуючи і те, що економіка уповільнюється, і резерви вже вичерпуються, обіцяти зростання соцстандартів некоректно, - каже експерт. - Тому ці заявки на 2013 більше стосуються останніх місяців перед виборами, ніж наступного року. Швидше за все, після того, як голосування відбудеться, і бюджет, і підхід до соцвиплат будуть корегуватися".

Тіньові резерви

Ще одним додатковим джерелом наповнення бюджету, про яке представники влади говорили на початку реалізації соціальних ініціатив президента, мала б стати детінізація економіки. Але, як показали Клацнути розрахунки міністерства економіки, за останній рік частка "тіні" в українській економіці навіть зросла - і досягла 34%.

Президент Віктор Янукович вважає головною тіньовою "заначкою" зарплати, що їх українці отримують "у конвертах" на додачу до мінімально дозволеної офіційної зарплати. Пан Янукович заявив, що "виплата зарплат під час кризи в конвертах є неприпустимою", і закликав представників влади "попрацювати на цим".Президент також вважає, що більші офіційні зарплати дадуть змогу виплачувати вищі пенсії.

За даними президента, за 2010-2011 роки реальна зарплата українців зросла на 20%, а за перше півріччя 2012 року - ще на 15%. Утім, як визнає пан Янукович, за цей час зросла і заборгованість із виплати зарплати - до 1,5 мільярда гривень.

Експерти вважають, що за охопленням кількості економічних суб'єктів "конвертована" зарплата може бути найбільшою складовою тінізації економіки. Водночас, якщо оцінювати за сумами грошей, залучених до тіньових оборудок, то найбільшими складовими тінізації оглядачі називають систему відшкодування ПДВ та деякі галузеві проекти, особливо у будівництві і транспорті.

До того ж експерти, аналізуючи причини поширеності "зарплати у конвертах", вже давно вказують і на надзвичайно високі соціальні внески, що сплачуються працівниками та роботодавцями із зарплатного фонду, і сягають до 40% від самої зарплати. Без вирішення цього питання усі спроби влади вивести приховані доходи з "тіні" обернуться лише ще більшою тінізацією.

"Будь-які ініціативи із розряду збільшити тиск і вичавити все, вони призводять тільки до згортання економічної активності. Ці заяви теж із розряду, аби поговорити. Бо якби хотіли серйозно позбутися "конвертів", то говорили би про стимули. А стимулів для бізнесу і самих працівників не створюється", - каже Дмитро Боярчук. Він прогнозує, що виведенню зарплат із тіні, якщо уряд таки вдасться до якихось адміністративних кроків, чинитимуть спротив і роботодавці, і працівники.

"По факту на пенсію все одно вигідніше накопичувати самому, ніж сплачувати у державний Пенсійний фонд і сподіватися, що колись отримаєте якусь біль-менш пристойну пенсію. На побутовому рівні це розуміють усі, і тому не тільки працедавці, але й працівники розуміють, що отримувати зарплату у конверті - вигідніше", - каже він.

Кредитний голод

Коли власних коштів не вистачає, можна було б їх позичити. Проте ситуація на зовнішніх ринках не сприяє отриманню дешевих кредитів.

"Довгі" і "дешеві" гроші міг би дати Україні МВФ, але через суперечку із українським урядом щодо підивщення тарифів на газ для населення фонд уже майже два роки як призупинив кредитування. Виглядає, що до кінця року ситуація не зміниться. Як заявила Ірина Акімова, місія фонду, яка щойно завершила роботу в Києві, була "суто технічною" і її єдиним результатом стало узгодження показників проекту бюджету на 2013 рік.

Внутрішнє кредитування економіки також "стоїть". Незважаючи на те, що ще навесні президент поставив перед НБУ та урядом завдання "підготувати чіткий механізм стимулювання кредитних операцій", обсяги кредитування в українській економіці скоротилися. За даними Асоціації українських банків, темпи кредитування юридичних осіб від жовтня 2011 року зменшилися у чотири рази.

"Банки фактично не кредитують, бо почала реалізовуватися політика Національного банку, яка була направлена на те, щоб утримувати ліквідність", - каже голова асоціації Олександр Сугоняко, пояснюючи, що "гривневий голод" для банків - це метод, яким НБУ утримує гривню від Клацнути девальвації.

Країна, залежна від соціальних виплат

При створенні Комітету з економічних реформ у березні 2011 року у відповідному указі президента йшлося про "впровадження системних економічних реформ, спрямованих на вихід із фінансово-економічної кризи та забезпечення сталого економічного розвитку України".

Наприкінці 2011-го президент Клацнути висловив незадоволення темпами економічних реформ, з яких на кінець року було виконано лише половину від плану. Тепер, як твердить заступник голови президентської адміністрації Ірина Акімова, загалом завдання національного плану реформ, термін яких уже наступив, виконано на 60%, тоді як плани із соціальних ініціатив виконані на 85%.

"Доходи від зайнятості припинили грати вирішальну роль у доходах сімей, а роль соціальних трансфертів зросла. Якщо скласти усі програми державної соціальної допомоги - на дітей, житлові субсидії, пільги - то вже більше половини населення України є учасниками якихось соціальних програм, навіть не враховуючи пенсії"

Людмила Черенько, Інститут демографії НАНУ

Оглядачі називають небезпечною тенденцію до дедалі більшої залежності українців від соціальних виплат паралельно з тенденцією до зменшення кількості тих, хто може фінансувати ці виплати.

За словами експерта Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмили Черенько, доходи від зайнятості припинили грати вирішальну роль у доходах сімей, а роль соціальних трансфертів зросла.

"І не тільки внаслідок демографічних зрушень у структурі населення, але й через зміни у соціальній політиці, - каже пані Черенько. - З'явилося таке явище, як бідність працюючих, а у систему державної соціальної підтримки стали потрапляти все більше категорій громадян. Зараз у нас платників страхових внесків вже менше, ніж пенсіонерів. Що стосується інших соціальних виплат, то пратично у кожному другому домогосподарстві сьогодні живе хоч один пільговик. Якщо скласти усі програми державної соціальної допомоги - на дітей, житлові субсидії, пільги - то вже більше половини населення України є учасниками якихось соціальних програм, навіть не враховуючи пенсії".

За даними Інституту демографії, 10% найбідніших мають 2% від загального "пирога" пільг, а найбагатші 10% мають 22% від системи пільг.

Як каже виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук, на збільшенні кількості людей, які залежать від держави, і зменшенні кількості тих, хто може утримувати себе сам, загалом базується філософія діяльності української влади. А ця філософія, за словами експерта, "замість того, щоб створювати умови для людей, які самі себе утримують, і, хай небагато платять у бюджет, але й нічого з нього не просять, підтримує тих, кому постійно треба щось давати".

Більше на цю тему

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS