Економічні підсумки 2012 року: про покращення ніхто не згадує

Останнє поновлення: П'ятниця, 21 грудня, 2012 p., 18:37 GMT 20:37 за Києвом
багатовекторність_і_криза

Навіть за умов різкого погіршення економічної ситуації, Україна не може визначитися із подальшим напрямком руху

Серед найважливіших економічних подій 2012 року експерти називають принаймні кілька подій із часткою "не" - це ті, що не сталися, або ж ті, що мали негативний вплив на економіку.

Зокрема: економічне падіння замість економічного зростання, обіцяного владою, девальвація гривні після тривалої штучної підтримки стабільності перед парламентськими виборами та брак домовленостей з МВФ про відновлення кредитування.

Ще однією "неподією" стала відсутність прогресу у переговорах щодо газових контрактів із Росією, попри те, що ця тема, так само, як і у 2011 році, регулярно обговорювалася і представниками влади, і експертами, і пресою.

Так само ще однією цілком прогнозованою "неподією" називають і непідписання угоди про вільну торгівлю із ЄС, хоча всі переговори завершилися ще рік тому.

Цілком прогнозованими експерти називають результати приватизації "під одного покупця" в енергетиці, відсутність зрушень у питанні створення ринку землі або ж кардинальних покращень у бізнес-кліматі.

1. Клацнути Уповільнення економіки, яке очікували усі, крім уряду

2. Клацнути Курс гривні: примусово стабільний

3. Клацнути Митний союз проти Європейського

4. Клацнути Співпраця з МВФ: справжній "stand by"

5. Клацнути Продаж землі: подовження мораторію до 2016

6. Клацнути "Ну дуже прозора приватизація"

7. Клацнути Газові угоди: стабільна незмінність

8. Клацнути Енергетична незалежність: крок вперед і два назад

9. Клацнути Євро-2012: можна було краще

10. Клацнути Бізнес-клімат: стабільно несприятливий

1. Уповільнення економіки, яке очікували усі, крім уряду

Як і Клацнути передрікали на початку 2012 року більшість експертів, на кінець року українська економіка упевнено скорочується. За підсумками третього кварталу Клацнути падіння ВВП становило 1,3% у порівнянні із відповідним періодом минулого року. Очікується, що через скорочення виробництва і у четвертому кварталі падіння ВВП продовжиться. Загальний результат року, який прогнозують економісти, - від 0% до 0,5% зростання ВВП. Водночас уряд у бюджеті на 2012 рік прогнозував зростання ВВП на 3,9%.

"Думаю, що за підсумками цього року таки буде зафіксована рецесія, тобто падіння впродовж двох кварталів", - каже старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін. При цьому, наголошує експерт, як до виборів, так і після них, уряд не вдається до кроків, які могли б поліпшити ситуацію:

"До уповільнення економіки призвела дуже жорстка монетарна політика, а також звичайний передвиборчий популізм і призупинення непопулярних реформ. Але в цього не було нічого неочікуваного"

Томаш Фіала, Dragon Capital

"Передусім йдеться про оптимізацію бюджету, пошук способів його наповнення, більш гнучку політику обмінного курсу, підвищення тарифів на газ для населення - всі ті рішення, які уряд мав би запроваджувати хоча би після виборів, просто відкладаються. Це дуже посилює вразливість нашої економіки до тих зовнішніх шоків, із якими Україна завжди має справу".

Генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала також вважає, що парламентські вибори цього року, хоч і не було економічною подією, але сильно вплинули саме на економіку. З одного боку, бізнесу завжди не подобаються вибори, як і будь-яка нестабільність чи невизначеність. З іншого, до негативного результату додалися і дії уряду, які були, утім, цілком прогнозованими та очікуваними:

"До уповільнення економіки призвела дуже жорстка монетарна політика, а також звичайний передвиборчий популізм і призупинення непопулярних реформ. Але в цьому не було нічого неочікуваного", - каже Томаш Фіала.

2. Курс гривні: примусово стабільний

Понад дев'ять місяців урядові та Нацбанку вдавалося втримувати курс гривні до долара на рівні 8,01 при офіційному курсі НБУ у 7,99 гривень за долар. Перший "дзвіночок" пролунав на початку вересня, коли за один день курс Клацнути сягнув рівня кризового 2009 року - 8,16 гривень за долар, після чого валютні резерви почали стрімко скорочуватися. Лише впродовж жовтня 2012 року населення України придбало валюти на суму 3,34 мільярда доларів. Це майже на 15% більше, ніж у вересні, проте і вересневий попит населення на валюту був рекордним від часів запровадження так званої "паспортизації" продажу готівкової валюти - 2,9 мільярда доларів. Водночас валютні резерви Нацбанку від початку року скоротилися із 32 до менш, ніж 27 мільярдів доларів.

Проте після виборів Нацбанк замість очікуваної політики пом'якшення курсової політики, вдався до низки адміністративних кроків, включно із поверненням до практики примусового продажу валютної виручки експортерами. Крім того, у намаганні припинити Клацнути "валютний ажіотаж", НБУ та уряд виступили із ініціативою запровадження Клацнути податку на продаж готівкової валюти.

"Пропозиція ухвалення закону про податок на продаж валюти - це вже було останньою краплею. Настільки безглуздих пропозицій від влади, мабуть, від початку 90-х років я не пам'ятаю. Загалом, у всій цій історії "повіяло" початком 90-х"

Володимир Дубровський, CASE Україна

"Оскільки українська економіка є надзвичайно відкритою, із великою часткою зовнішньої торгівлі, то зниження світового попиту призвело до різкого скорочення експорту. Частково це перетнулося із подорожчанням імпорту, передусім, що стосується ціни на газ. Так виник дефіцит поточного рахунку, який почав тиснути на валюту. Звідси падіння резервів нижче тримісячного обсягу імпорту - вперше за багато років. Звідси і застосування заходів, покликаних знизити тиск на валюту, передусім, вимога продавати 50% валюти від експортної виручки, а також вербальні атаки Нацбанку та спроба провести у Верховній Раді закон про 15% податок на продаж валюти", - каже голова аналітичного департаменту Dragon Capital Андрій Безп'ятов.

Проте головним "шоком" для експертів стала не так сама слабкість української валюти, на курс якої постійно тисне скорочення експорту та відсутність зовнішнього фінансування, скільки те, як уряд на Національний банк намагалися впоратися із цією проблемою.

"Пропозиція ухвалення закону про податок на продаж валюти - це вже було останньою краплею. Настільки безглуздих пропозицій від влади, мабуть, від початку 90-х років я не пам'ятаю. Загалом, у всій цій історії "повіяло" початком 90-х", - каже старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський.

3. Митний союз проти Європейського

Впродовж всього 2012 року в Україні тривала Клацнути дискусія щодо подальшого напрямку економічної інтеграції. З одного боку, на остаточне підписання очікує вже понад рік угода про асоціацію та зону вільної торгівлі із Європейським Союзом. З іншого боку, кожні газові переговори із Москвою на всіх рівнях відбувалися паралельно із дискусіями щодо приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. При цьому у 2012 році Київ швидко підписав і ратифікував Клацнути угоду про зону вільної торгівлі із СНД.

Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський вважає, що якби Україна вже мала б повномасштабний режим вільної торгівлі із ЄС, навіть попри кризу у Європі, український експорт можна було б розширити, а відтак - ресурсів для подолання кризи було б більше.

Водночас, як каже старший аналітик МЦПД Ільдар Ґазізуллін, за нинішньої ситуації в Україні подібне підписання було б формальністю, а тому, у певному сенсі, відсутність угоди про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС, не є такою вже великою проблемою:

"Ми знову ведемо розмови про дешеві енергоресурси, і про те, як це пожвавить українську економіку, хоча всі ці роки, здається, мали б показати, що їх ніколи не буде. Ми обговорюємо можливість приєднання до Митного союзу, і зовсім не звертаємо у вагу на те, що навіть зона вільної торгівлі з СНД не працює"

Василь Юрчишин, Центр Разумкова

"Навіть без угоди Україна могла б його виконувати, і надсилати певні сигнали і міжнародній, і бізнес-спільності про те, що вона твердо стала на шлях адаптації європейських правил, законів та стандартів. Натомість зараз дуже помітно, що Україна у своїй політиці дуже непевно керується європейськими правилами, принципами і стандартами. Тому саме підписання нічого не дало б, всі дивилися б, як Україна виконує цю угоду. А ми маємо досить суперечливий досвід, як Україна виконує подібні угоди, зокрема, угоду про членство у Енергетичному співтоваристві", - каже Ільдар Ґазізуллін.

"Користь від Митного союзу єдина - це зниження ціни на газ. Але це зниження може бути дуже тимчасовим, як ми це бачимо на прикладі Білорусі, де нижчі ціни на газ протривали лише роки три. З іншого боку, ринок Європейського Союзу є у вісім разів більшим, ніж ринок СНД. Подивіться на країни Центральної Європи, які, не маючи такого сировинного ресурсу, як Росія, мають суттєво вищі зарплати для свого населення, ніж у Росії, і так само більші інвестиції на душу населення", - каже генеральний директор Dragon Capital Томаш Фіала.

Саме в контексті інтеграційних дискусій інший експерт, директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин говорить про відчуття повернення до 90-х років:

"Ми повертаємося до дискусій 15-20-річної давнини. Ми знову ведемо розмови про дешеві енергоресурси, і про те, як це пожвавить українську економіку, хоча всі ці роки, здається, мали б показати, що їх ніколи не буде. Якоїсь потужної групи реформаторів, здатних проводити непопулярні соціальні реформи, я теж не бачу. Після відставки Хорошковського я навіть не бачу, хто зможе проводити переговори із міжнародними фінансовими інституціями на якомусь адекватному рівні. Ми обговорюємо можливість приєднання до Митного союзу, і зовсім не звертаємо у вагу на те, що навіть зона вільної торгівлі з СНД не працює", - каже Василь Юрчишин.

4. Співпраця з МВФ: справжній "stand by"

Увійшовши до другої хвилі економічної кризи, Україна Клацнути ще рік прожила без фінансової допомоги МВФ. Хоча у липні 2010 року український уряд та МВФ домовилися про програму кредитування на загальну суму у понад 15 мільярдів доларів, Києву вдалося отримати із цієї суми лише 3,4 мільярда доларів, а останній транш позики МВФ надійшов у грудні 2010 року.

У 2011 зовнішня кон'юнктура дозволяла урядові впевнено заперечувати потребу у виконанні головної умови фонду - підвищення тарифів на газ для населення, яке, на погляд МВФ, має стабілізувати український бюджет, позбавивши його тягаря у вигляді мільярдних субсидій на компенсацію різниці між ринковою вартістю газу і чинними тарифами.

У 2012, попри різке погіршення кон'юнктури, підвищити тарифи не дозволяли вибори. У 2013 році, за умов погіршення ситуації в економіці та піком зовнішніх виплат, уникнути відновлення співпраці з МВФ, а відтак, і підвищення тарифів навряд чи вдасться - вважають переважна більшість експертів.

Андрій Безп'ятов називає те, що відбувалося між Києвом та МВФ у 2012 році, "вербальними підтвердженнями готовності до співпраці, із перенесенням на післявиборчий період".

"Є відчуття, що ця "сага" триватиме і на початку наступного року у зв'язку із перенесенням наступного візиту місії на другу половину січня 2013 року", - каже керівник аналітичного департаменту Dragon Capital.

5. Продаж землі: подовження мораторію до 2016

Одним зі способів, який дозволив би "запустити" українську економіку та повернути її на шлях зростання, міг би стати цивілізований ринок землі - вважає Володимир Дубровський. Так само важливою, але другорядною є відсутність прогресу у створенні ринку землі та її приватизації - вважає експерт. Він каже, що навіть користуючись забороною на продаж землі можна було б активно вирішувати інституційні питання. Проте цього не відбувається, а учасники ринку вже призвичаїлися до поточного стану речей, і, в принципі, зацікавлені у збереженні статус-кво:

"Якби права власності були захищені, то земля могла б стати базою для величезного ринку капіталу, пов'язаного із землею, і з аграрним сектором. Звісно, в умовах, коли землю чи вирощений на ній врожай можуть відібрати рейдери, чи уряд просто заборонить експортувати цей врожай, або змусить здавати його у держрезерв за смішними цінами, земля нічого не варта"

Володимир Дубровський, CASE Україна

"Для того, щоб в економіку можна було запустити якусь додаткову масу грошей, запустити кредитування, треба, аби ці гроші були чимось забезпечені. Зараз, скільки б Нацбанк не надрукував грошей, вони всі підуть на валютний ринок. Капіталізація країни різко впала, бо права власності абсолютно знищені. Якби права власності були захищені, то земля могла б стати базою для величезного ринку капіталу, пов'язаного із землею, і з аграрним сектором. Звісно, в умовах, коли землю чи вирощений на ній врожай можуть відібрати рейдери, чи уряд просто заборонить експортувати цей врожай, або змусить здавати його у держрезерв за смішними цінами, земля нічого не варта", - каже старший економіст CASE Україна.

З іншого боку, український аграрний сектор, здається, вже призвичаївся до роботи не завдяки, а всупереч, і демонструє досить сталі темпи зростання - вважає Ільдар Ґазізуллін. Наприклад, цього року, попри значно менший врожай, обсяги українського експорту, як виглядає, перевищать обсяги минулого року, коли Україна зібрала 55 мільйонів тонн зернових.

"Насправді сільське господарство почувається досить добре. Інвестори і так можуть брати зараз землю в оренду, і досить прибутково вести бізнес. Ідуть нормальні інвестиції, експорт і без цього знакового рішення", - вважає старший аналітик МЦПД.

6. "Ну дуже прозора приватизація"

Нічого несподіваного не відбулося за 2012 рік і у приватизації, хоча держава продала низку великих енергетичних об'єктів. Активи у Клацнути енергогенерації та Клацнути розподільчі газові мережі розділили між собою компанії, що пов'язують із двома провідними бізнесменами - Ринатом Ахметовим та Дмитром Фірташем, а Фонд державного майна не виконав визначені у бюджеті плани із надходження коштів від приватизації, отримавши трохи більше половини від запланованого.

"Держава втратила вплив на сектор (енергетику) через продаж державних підприємств, але уряд не відновив цей вплив через регуляторні інституції. У майбутньому це може нести великі ризики як для самих власників, так і для споживачів"

Ільдар Ґазізуллін, Міжнародний центр перспективних досліджень

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин назвав цей процес не приватизацією, а "цільовим продажем державних підприємств заздалегідь визначеним покупцям", який не приносить великих доходів бюджету, а ефективність нового власника залишається під питанням.

Головний економіст CASE Україна Володимир Дубровський називає приватизацію 2012 року "дуже прозорою", адже її переможців країна знала ще задовго до завершення конкурсів. Утім, у приватизаційних процесах з'явилася і нова риса, - "вперше почали не тільки приватизовувати монополії, але й приватизовувати так, щоб монополії утворювалися", - каже пан Дубровський.

Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін вбачає у такій приватизації певні ризики:

"Ми бачимо зростання приватної частки у певних чутливих галузях економіки, передусім, в енергетиці. Це означає, що завдання, які раніше покладалися на державні підприємства - утримання низьких цін на електроенергію, на опалення, на газ, - приватні підприємства навряд чи будуть виконувати. Держава втратила вплив на сектор через продаж державних підприємств, але уряд не відновив цей вплив через регуляторні інституції. ... У майбутньому це може нести великі ризики як для самих власників, так і для споживачів", - вважає Ільдар Ґазізуллін.

7. Газові угоди: стабільна незмінність

Те, що відбувалося із українсько-російськими газовими угодами, чи, радше, те, що із ними нічого так і не відбулося, було зрозуміло ще на початку року - каже Голова Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.

"Я і раніше казав, і зараз кажу: Росія на паритетних, на співставних умовах ніколи не піде на поступки. Вона буде прагнути отримати зиск щонайменше на рівні "Харківських" угод, а то і значно більші. До того ж, Україна зараз стала ціллю у намаганнях російської влади створити якусь нову форму Радянського Союзу. Разом із тим треба враховувати, що Росія не хоче втратити такий величезний ринок для свого газу, як Україна. Тому тільки у разі, як буде реальна загроза втрати цього ринку, Росія може погодитися на якісь поступки. В іншому разі, чого б це їй відмовлятися від найбільш прибуткового ринку, та ще й за умов, коли Газпром має неабиякі проблеми у Європі, а також змушений інвестувати в обхідні маршрути", - вважає Олександр Тодійчук.

8. Енергетична незалежність: крок вперед і два назад

Експерти називають беззаперечним позитивом початок реверсних поставок газу із Європи, а також ухвалення закону про вільний доступ до транспортних шляхів у рамках виконання Україною умов членства у Європейському енергетичному співтоваристві.

Крім спроб отримати альтернативний до російського традиційний газ із Європи, голова аналітичного департаменту Dragon Capital Андрій Безп'ятов називає ще одним позитивом перемогу у конкурсах на розробку сланцевого газу в Україні дійсно відомих гравців на енергетичному ринку - американської Chevron, що отримала право на розвідку Олеського родовища на заході України, та британсько-голландської Shell, що вестиме розробку Юзівського родовища на сході України.

"Росія на паритетних, на співставних умовах ніколи не піде на поступки. Вона буде прагнути отримати зиск щонайменше на рівні "Харківських" угод, а то і значно більші"

Олександр Тодійчук, Q-клуб

"Ліцензії на розробку та видобуток отримали не маловідомі компанії, а компанії зі світовим ім'ям", - каже експерт.

Водночас, як вважає голова Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук, зусилля уряду є недостатніми, аби дійсно "злізти із газової голки".

"Крім загальної неорганізованості та непродуманості у впровадження енергетичної реформи, присутній і страх роздратувати Росію. Крім того, заважає і постійні коливання між Сходом та Заходом. Навіть у своїй розмовах із росіянами я чув: балтійські республіки дуже роздратували Росію, але вони чітко визначилися зі своїм шляхом, і тепер Росія змушена поступово відновлювати свою співпрацю із ними. А у випадку з Україною ця невизначеність дратує і Схід, і Захід, хоча Києву здається, що він провадить дуже "мудру" політику маятника", - каже Олександр Тодійчук,

Як вважає Олександр Тодійчук, масовому приходу потужних міжнародних енергетичних компаній в Україну, які були б здатні змінити правила гри на ньому, заважає і загальний інвестиційний клімат в Україні, і процеси монополізації на енергетичному ринку.

Ще одним хибним кроком у вірному напрямку став і Клацнути скандал під час підписання документів щодо початку будівництва терміналу для імпорту скрапленого газу у порту Південний на Одещині, коли один із учасників підписання понад мільярдної угоди згодом виявився особою, що не мала повноважень.

9. Євро-2012: покращення інфраструктури, невикористаний шанс для бізнесу

"Чемпіонат пройшов, і ми всі бачили піднесення, яке було під час нього. Але якщо говорити у прив'язці до бізнесу, то тут треба відзначити, що більшість інфраструктурних проектів були втілені у життя переважно за рахунок державних коштів. А от що стосується стимулів для реального бізнесу, то тут, на жаль, Євро-2012 нічого не змінив", - каже виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев'янко.

"Позитивні темпи зростання у будівництві у першій половині року, особливо, якщо це порівняти із падінням у цій галузі після червня, кажуть про те, що вплив Євро 2012 на українську економіку був достатньо значним. Хоча із інвестиційними проектами не все було гаразд, як ми бачимо, наприклад, із швидкісними потягами Hyundai, який ледве не щодня фігурує у пресі"

Анадрій Безп'ятов, Dragon Capital

Проте як позитивний ефект вона називає те, що інфраструктурні об'єкти, збудовані до Євро-2012, аеропорти, мости, дороги, - здебільшого ще багато років будуть працювати на українську економіку.

Про певний позитив від Євро-2012 говорить і Андрій Безп'ятов, зауважуючи водночас, що навіть у великих інвестиційних проектах були проблеми.

"Позитивні темпи зростання у будівництві у першій половині року, особливо, якщо це порівняти із падінням у цій галузі після червня, кажуть про те, що вплив Євро-2012 на українську економіку був достатньо значним. Хоча із інвестиційними проектами не все було гаразд, як ми бачимо, наприклад, із швидкісними потягами Hyundai, який ледве не щодня фігурує у пресі через поламки, затримки, його невідповідність інфраструктурі чи невідповідність інфраструктури такій техніці," - каже голова аналітичного департаменту Dragon Capital.

10. Бізнес-клімат: стабільно несприятливий

Попри те, що Україна цього року покращила свої позиції у рейтингу Світового банку Doing Business на 15 сходинок, посівши 137 місце серед 185 країн світу, загальний інвестиційний клімат в Україні залишається "стабільно несприятливим".

Згідно із опитуваннями Європейської Бізнес Асоціації на кінець року настрої інвесторів навіть дещо погіршилися - із 2,19 пунктів на початку року до 2,12 пунктів у четвертому кварталі, і це із 5 можливих балів. 76% учасників опитування, проведеного ЄБА, кажуть, що не помітили жодних позитивних змін у інвестиційному кліматі за останні три місяці. Бізнесмени та інвестори кажуть про посилення фіскального тиску, і висловлюють занепокоєння жорсткою валютно-монетарною політикою НБУ. Крім того, на настрої інвесторів вплинули і парламентські вибори.

Виконавчий директор ЄБА Ганна Дерев'янко каже, що попри те, що із запропонованих асоціацією ініціатив, кожна третя була позитивна сприйнята українським урядом, цього недостатньо для кардинальних змін у настроях тих, хто робить бізнес в Україні:

"З одного боку, зовнішня кон'юнктура була такою, що не дозволяла говорити про якісь позитивні настрої серед інвесторів. З іншого боку, набагато більше на настрої інвесторів впливає існуюча практика застосування законів в Україні"

Ганна Дерев'янко, Європейська Бізнес Асоціація

"З одного боку, зовнішня кон'юнктура була такою, що не дозволяла говорити про якісь позитивні настрої серед інвесторів. З іншого боку, цей фактор, звісно, не був визначальним. Набагато більше на настрої інвесторів впливає існуюча практика застосування законів в Україні", - каже Ганна Дерев'янко.

І Світовий банк, і Європейська бізнес-асоціація по-своєму праві - вважає голова аналітичного департаменту Dragon Capital .

"Світовий банк робить свої опитування по всьому світу, і воно є достатньо стандартизованим. Воно триває досить довго, і тому у його результатах враховується не тільки те, що відбулося за минулий рік. З іншого боку, люди, які працюють тут, напевне, знають, що зменшення кількості податків - це позитив, але загальний клімат і слабкість економіки, величезна кількість питань, які не вирішуються - все це затьмарює радість від зменшення кількості податків", - каже Андрій Безп'ятов.

Більше про підсумки 2012 року читайте у спецпроекті ВВС Україна " Клацнути З року Дракона у рік Змії".

Більше на цю тему

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS