Бангладеш: чи змінить трагедія на фабриці ситуацію в галузі?

Катастрофа в Бангладеш

Остання трагедія, що сталась на швейній фабриці в Бангладеш, привернула загальну увагу до цієї галузі промисловості.

Обвалення Рана Плаза, 8-поверхової будівлі, в якій знаходилися п’ять фабрик з виробництва одягу, є не першим подібним випадком.

У 2005 році схожа будівля обвалилась у тому самому місті, внаслідок чого загинули 64 людини. Власника фабрики заарештували, проте до в’язниці він так і не потрапив.

З того часу відбувались пожежі та інші інциденти на різних фабриках з виготовлення одягу, в результаті яких загинули сотні людей.

Остання пожежа, в якій загинули понад 100 працівників, відбулась на фабриці в містечку Ашуліа, що знаходиться неподалік Дакки, де розташовані сотні фабрик.

В більшості випадків смертям можна було запобігти. Часто працівники не могли війти з будівель через те, що виходи були закриті.

"На мою думку, 50% фабрик з виробництва одягу знаходяться у приміщеннях, що мають проблеми із безпекою", - каже представник влади Майнуддін Хондкер, який очолював комісію з перевірки, ініційовану після пожежі на фабриці в листопаді.

Але в тому самому інтерв’ю Бенгальській службі ВВС, пан Хондкер визнав, що жодних заходів не було вжито щодо фабрик за порушення техніки безпеки чи пожежної безпеки, так само, як і щодо власників будівель за порушення норм і правил будівництва.

Виглядає, що галузі із виробництва одягу в Бангладеш панує безкарність.

Власники фабрик та високопосадовці органу управління галузі – Асоціації виробників та експортерів одягу Бангладеш (BGMEA) – заперечують звинувачення в тому, що їм вдається уникати відповідальності за вбивство.

"Це величезний сектор, у нас понад 5 тисяч фабрик", - каже Сиддікур Рахман, колишній старший віце-президент Асоціації.

"Нещасні випадки трапляються, багато пожеж ставали результатом короткого замикання. Але вони не мають призводити до смертей, їх можна уникнути за допомогою відповідних тренінгів", - заявив він ВВС.

Ключова галузь промисловості

Існує вагома причина для того, щоб до сектору з виробництва готового одягу ставились як до священної корови бангладешської економіки.

Галузь почала розвиватись у 1980-х, і з того часу перетворилась на величезний бізнес, який оцінюють у 20 млрд доларів і який становить 80% прибутків країни від експорту.

Але, мабуть, ще важливішим для цієї бідної, консервативної мусульманської нації є те, що ця галузь створила робочі місця для чотирьох мільйонів працівників, більшість з яких становлять жінки.

Мільйони молодих дівчат з бідних сімей знайшли роботу в цій галузі, яка допомогла їм покінчити із життям у залежності і бідності.

Але за це країна платить високу ціну.

Сієд Султануддін Ахмед, виконавчий директор Інституту дослідження праці Бангладеш (BILS), каже, що швидкий ріст галузі набагато випередив інші інституції.

Незважаючи на те, що галузь була створена інвесторами і працівниками за значної державної підтримки, існує пропаганда щодо того, що своїм успіхом вона завдячує виключно підприємцям.

"Через те, що ця галузь створює робочі місця і забезпечує приплив іноземної валюти, держава пропагує думку, що галузь є недоторканою", - сказав пан Ахмед ВВС.

З метою охопити нижній ціновий сегмент глобального ринку, уряди різних країн один за одним промотують Бангладеш як джерело дешевого одягу.

Дешева робоча сила, фінансова підтримка на кшталт неоподаткованого імпорту тканин та аксесуарів, а також нова інфраструктура для кращого експорту сприяли швидкому росту галузі.

Але принади швидких грошей привабили до галузі людей, які нехтували правилами з метою ще більшого зниження витрат.

В результаті фабрики знаходяться в будівлях, де не дотримуються заходи безпеки.

Представники BGMEA рішуче захищаються, заперечуючи експлуатацію працівників та особливий захист від держави.

"Фабрики з виробництва одягу вже не ті, якими вони були раніше, - каже віце-президент BGMEA Шахідулла Азім, - серед них є небезпечні, але вони невдовзі будуть закриті".

Колишній президент BGMEA Абдус Салам Муршеді каже, що найнижча заробітна платня, яку пропонують новачкам на швейних фабриках, є вищою за ту, яку платять на більшості роботах у Бангладеш.

Image caption Родичі зниклих безвісти внаслідок трагедії на фабриці продовжують пошуки

"Принаймні, у галузі з виробництва одягу ми платимо новачкам, щоб вони працювали і навчались. В інших секторах, вони мають платити роботодавцям за те, щоб пройти навчання", - каже він.

Великі міжнародні бренди продовжують співпрацювати з BGMEA, адже вони зацікавлені у дешевому одязі, який постачає Бангладеш.

Надія на вибори

В той час як уряд намагається захисти швейну галузь всіма можливими способами як стратегічно важливу, BGMEA прагне до збільшення власного політичного впливу.

Деякі власники фабрик пішли в політику, здобули місця в парламенті, стали міністрами, багато членів BGMEA приєдналися до двох основних політичних партій.

Підприємці галузі мають репутацію чи не найщедріших спонсорів політичних партій.

Оптимісти у Бангладеш сподіваються, що трагедія в Рана Плаза стане тією соломинкою, що зламає спину верблюду.

Велика кількість смертей і злочинна недбалість, яка їх спричинила – можливо, це буде вже занадто навіть для уряду Бангладеш, особливо у рік виборів, за перемогу в яких за кілька місяців будуть змагатися владна партія Ліга Авамі та опозиційна Націоналістична партія Бангладеш.

Головне питання полягає в наступному: чи відреагують політичні партії на народний гнів і притягнуть власників фабрики і небезпечної будівлі до відповідальності за недбалість?

Чи після того, як чергова людська трагедія на швейній фабриці припаде пилом, все залишиться по-старому?

Новини на цю ж тему