Утилізаційний збір: бути чи не бути?

авто
Image caption Коли ці авто перетворяться на металобрухт - невідомо, але заплатити за їхню утилізацію треба вже зараз

З 1 вересня набув чинності закон, що передбачає сплату збору за утилізацію авто - як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Автоімпортери сподіваються на скасування збору, українські виробники - на зміни до закону, які б дозволили не платити збір.

Згідно із визначеними у законі ставками збору та спеціальними коефіцієнтами, для нових легкових автомобілів утилізаційний збір становитиме 4,73-30,2 тис. грн залежно від об'єму двигуна, а для машин, старших за три роки, – 29,1-192,5 тис. грн. Для нових вантажних автомобілів, автобусів і спецтехніки збір складе 19-110,2 тис. грн, а для старих – 33,4-448,4 тис. грн.

Хоча автори закону твердили, що із запровадженням збору ціни на авто не зміняться, і автовиробникам доведеться "затягти паски" заради збереження клієнтів, тепер мало хто має сумніви у тому, що кінцевим платником збору стануть не вони, а покупець авто.

Передбачалося, що надходження від збору становитимуть до 2,5 млрд. гривень щороку. ДО 70% цих коштів мало бути спрямовано на будівництво мережі з утилізації старих авто. Решта коштів мало зараховуватися на спеціальні рахунки українських автовиробників, і так само витрачатися на створення утилізаційних центрів.

За два дні до початку дії збору, що, до того ж, припадали на вихідні, у ДАЇ заявили, що стягнення збору не поширюватиметься на авто, що завезені на склади до 1 вересня.

Різні очікування

Верховна Рада ухвалила закон "Про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів", а також закон про відповідні зміни до Податкового кодексу 4 липня - напередодні літніх канікул. По тому, як наприкінці липня його підписав президент, учасникам ринку стало зрозуміло, що сплати утилізаційного не уникнути.

Проте сам збір почнуть стягувати після того, як уряд узгодить норми нового закону із регуляціями, що вже існують. На це в законі передбачений тримісячний перехідний період.

Саме на цей час у імпортерів авто та українських виробників існують різні очікування, хоча і ті, і інші сподіваються якось перечекати період невизначеності завдяки складським запасам авто, створеним до 1 вересня, на які дія закону не поширюється. Ці авто будуть продаватися за старими цінами.

Імпортери сподіваються, що збір взагалі може бути скасовано, адже проти нього вже однозначно висловилися і у СОТ, і у ЄС та Японії - головних постачальників імпортних авто в Україну.

Українські виробники мають надію, що до того, як збір почне стягуватися, якимось чином буде вирішено питання будівництва спеціальних утилізаційних центрів, у разі наявності яких виробник авто звільнюється від сплати збору.

Вартість будівництва одного заводу з утилізації авто експерти оцінюють приблизно у 7 млн. євро. А відтак, можна припустити, що не всі українські автовиробники знайдуть кошти, аби виконати вимоги закону.

Вважалося, що крім задекларованих позитивних наслідків для довкілля - кращої утилізації старих авто, - закон дозволить зменшити обсяги імпорту, оскільки через цей збір імпорті авто подорожчають. У такий спосіб українські виробники розраховували отримати конкурентну перевагу на ринку.

Натомість за даними Державної служби статистики, виробництво вітчизняних авто від січня до липня 2013 року скоротилося на 50% - до 21,6 тисяч штук. У липні 2013 - місяці, коли були ухвалені закони про запровадження утилізаціного збору, - виробництво скоротилося на 24,7% порівняно із липнем 2012 року.

Скасування чи зміни?

Першими ознаками того, що якісь зміни до законів про утилізаційний збір будуть ухвалені, є доручення президента урядові "зняти проблемні питання", наприклад, передбачити якусь компенсацію власникові авто за відправлення його машини на утилізацію.

Є також пропозиція Мінекології, головного розпорядника утилізаційного збору, скасувати корегуючі коефіцієнти для базових ставок збору. Нині вони складають 5,5 тис. гривень для легкового авто і 11 тис. гривень для інші авто. Якщо це буде зроблено, то розрахунок збору значно спроститься, але він так само дуже відчутно впливатиме на ціну ато для кінцевого споживача.

На розгляд парламенту також надійшов розроблений опозиційною фракцією "УДАР" законопроект про скасування утилізаційного збору.

"Закон, який набуває чинності 1 вересня 2013 року, не захищає екологію, а створює ще один механізм вилучення коштів у громадян України. Більше того, вже після ухвалення закону зменшився обсяг реалізації автомобілів в Україні, а це може призвести до зменшення робочих місць”, - наголосила один із авторів законопроекту Оксана Продан.

Депутат підкреслила, що ухваленням цього закону влада порушила норми СОТ, членом якої є Україна, а це тягне за собою два негативи - можливі санкції до українських виробників з наступним зменшенням експорту і, відповідно, скороченням робочих місць, а також і те, що саме СОТ, правила якої влада України проігнорувала, сьогодні є основним захисником українських експортерів перед Росією.

Майже рік тому, у вересні 2012 року аби підтримати власний автопром, Росія запровадила утилізаційний збір на авто, що постачаються до країни, зокрема, і з України. Хоча метою ухвалення закону, так само, як і в Україні, називався захист довкілля, за рік існування утилізаційного збору в Росії було збудованого жодних нових потужностей з утилізації авто. Натомість цей збір став причиною скарги ЄС до СОТ на Росії, до якої згодом приєдналася і Україна.

Новини на цю ж тему